Справа № 1-253
2008 рік
24 березня 2008 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Байдака В.Г.,
при секретарі Галайко Т.Г.,
за участю прокурора Калитко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився в м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає в АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
Встановив :
Підсудний ОСОБА_1. 21.01.2008 року близько 17 години, знаходячись біля будинку №12 по вул. Фурманова в м. Вінниці, із знайомими ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., побачив ОСОБА_6., який проходив від них на відстані 20 мерів, і в нього виник умисел на заволодіння чужим майном. Підсудний вирішив підізвати до себе ОСОБА_6., коли останній зупинився, підсудний підійшов до нього, залишивши хлопців. Підійшовши до ОСОБА_6., підсудний спитав у нього чи с гроші, на що ОСОБА_6, відповів, що немає. Тоді підсудний, здійснюючи психологічний тиск та словесно погрожуючи фізичною розправою, запитав чи є у нього мобільний телефон, ОСОБА_6. відповів що є, після чого підсудний, реалізовуючи свій злочинний умисел, наказав ОСОБА_6. дістати свій мобільний телефон «Моторола «Е-1» та передати йому.
Потерпілий ОСОБА_6., будучи наляканим погрозами підсудного, передав йому свій мобільний телефон - «Моторола Е-1», вартістю 760 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 5 грн. на рахунку знаходилось 5 грн. У цей час до підсудного підійшов ОСОБА_2. і підсудний передав йому мобільний телефон в руки та сказав, що мобільний телефон його. ОСОБА_2., не здогадуючись що телефон був отриманий незаконно взяв його у руку. Потім до підсудного та ОСОБА_2, підійшов ОСОБА_4. і вони у трьох пішли від потерпілого ОСОБА_6. по своїх справах. Потерпілий ОСОБА_6. пішов за підсудним та просив повернути йому телефон, однак останній ніяким чином не реагував на вимоги ОСОБА_6., після чого він, пройшовши за підсудним декілька десятків метрів зрозумів, що той не має наміру повертати телефон та зупинився і пішов до гуртожитку, де мешкає.
Підсудний ОСОБА_1. з місця вчинення злочину зник і розпорядився викраденим телефоном на свій власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6. відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 263 від 06.02.2008 року матеріальної шкоди на загальну суму 519 гривень19 копійок..
Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, визнав фактичні обставини, встановлені досудовим слідством, суду пояснив, що заподіяна шкода потерпілому відшкодована.
Крім визнання вини підсудним його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- заявою потерпілого ОСОБА_6. від 22.01.2008 року по факту заволодіння невідомими особами його особистим майном (а.с. 3);
- протоколом добровільної видачі від 23.01.2008 року ОСОБА_2.. мобільного телефону «Моторола Е-1», який він отримав від підсудного (а.с. 24);
- протоколом огляду речового доказу та постановою про приєднання до справи речового доказу від 24.01.2008 року (а.с. 25, 26);
- розпискою батька потерпілого ОСОБА_6. по факту отримання ним мобільного телефону його сина в приміщенні ОСОБА_7 (а.с. 27);
- висновком експерта за № 263 від 06.02.2008 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону «Моторола Е 1», сім картки «Діджус» та флеш картки для накопичення інформації місткістю 256 МБ. станом на 05.02.2008 року та дійсна вартість на момент проведення дослідження становить 519 гривень 19 коп. (а.с. 58-63).
Дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого .
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного.
Підсудний раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував заподіяну потерпілому шкоду.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика з місця проживання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Засудив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання за санкцією вказаної статті у вигляді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий