№ 2-а-6204/08
Іменем України
м. Харків 08 серпня 2008 року
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тацій Л. В.
при секретарі Андрієць М.О.
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представник відповідача - не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2007 року №0030761702/0/0, -
Податковим повідомленням - рішенням від 12.12.2007 року №0030761702/0 ДПІ у Київському районі міста Харкова, керуючись підпунктом «г» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі п. 1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», самостійно визначила позивачу податкове зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 21870,00 гривень, з яких податок - 7290,00 гривень, а штраф - 14580,00 гривень.
Судом встановлено, що підставою для визначення зазначеного податкового зобов'язання є викладений в акті перевірки від 30.11.2007 року №5499/17-218/НОМЕР_1 висновок про порушення позивачем положень п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Як вказано в акті перевірки порушення перелічених положень закону полягає у ненарахуванні та неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати, що виплачувалась позивачем громадянам ОСОБА_2та ОСОБА_3(а.с. 8-19)
Суд зазначає, що трудові відносини всіх працівників, в тому числі і осіб, що працюють за наймом у фізичної особи - підприємця, згідно з ст. 1 Кодексу законів про працю України врегульовуються даним законодавчим актом.
З аналізу норм ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України суд приходить до висновку, що підставою для виникнення трудових правовідносин є трудовий договір, як угода, що укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За правилом ч. 1 ст. 24 названого кодексу трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Дослідженням зазначених в акті перевірки від 30.11.2007 року №5499/17-218/НОМЕР_1 фактичних даних судом встановлено, що трудові договори між позивачем та громадянами ОСОБА_2та ОСОБА_3 письмовій формі не укладались.
Тому при вирішенні спору суд бере до уваги приписи ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Разом з тим, суд зазначає, що акт перевірки від 30.11.2007 року №5499/17-218/НОМЕР_1 не містить жодних відомостей про те, до якої роботи позивачем фактично було допущено громадян ОСОБА_2та ОСОБА_3, хоча з огляду на вимоги ч. 2 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 1.6, п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами такі дані повинні бути обов'язково відображені в акті перевірки.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на правовий характер спірних правових відносин, суд вважає, що порушення положень законів про оподаткування в діяльності платника податків повинні бути підтверджені такими засобами доказування як акт перевірки та дані первинних фінансово-господарських документів, складених платником або іншими особами під час здійснення господарських операцій.
Вивчений судом акт перевірки від 30.11.2007 року №5499/17-218/НОМЕР_1 не містить ніяких відомостей про роботу, до якої були допущені громадяни ОСОБА_2та ОСОБА_3 Крім того, в акті не наведено жодного доказу на підтвердження факту виплати позивачем доходу на користь громадян ОСОБА_2та ОСОБА_3 (а.с. 8-19)
За таких обставин, суд вважає, що порушення позивачем вимог п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не доведено відповідачем у той спосіб, який визначений законом. При винесенні податкового повідомлення - рішення від 12.12.2007 року №0030761702/0 суб'єктом владних повноважень - ДПІ у Київському районі міста Харкова не забезпечено дотримання вимог ч. 2 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтованості, тобто урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення з обов'язковим відображенням цих обставин в акті перевірки та підтвердженням даними первинних фінансово-господарських документів.
З урахуванням викладеного податкове повідомлення - рішення від 12.12.2007 року №0030761702/0 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, ст. 4, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 1, 21, 24 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Указу президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ст.ст. 71, 94, 128, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.12.2007 року № 0030761702/0 задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 12.12.2007 року № 0030761702/0.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(ідентифікаційних код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.
4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2008 року.
Суддя (підпис) Л.В. Тацій
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в адміністративний справі.
Постанова не набрала законної сили
Суддя