Справа №2-60/2008 рік
28.03.2008 року Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Батрак І.В.
при секретарі Курман А.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відкритого Акціонерного Товариства Страхова Компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ВАТ Страхова Компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в якому вказали, що на початку серпня 2004 року позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з тяжким станом здоров'я та віком стала проживати зі своєю племінницею ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_7 у своєму будинку, розташованому АДРЕСА_1. Це підтверджується довідкою №385 від 27.06.2007 року, виданою Комишуваською районною лікарнею Оріхівського району Запорізької області, та довідкою №2550 від08.06.2007 року, виданою Комишуваською сільською радою Оріхівського району Запорізької області.
З серпня 2004 року ОСОБА_6 з онуком ОСОБА_7 оселились у її будинку за вищевказаною адресою, і з того часу вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Це підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї, виданим Комишувахською селищною радою Оріхівського району Запорізької області.
ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно об 18-20 годин по проїзної частині проспекту Леніна у місті Запоріжжі з боку вулиці Чекістів у напрямку вулиці Лепіка у місті Запоріжжі здійснював рух автобус «Богдан», державний НОМЕР_1 за маршрутом №46 «вулиця Маліновського - вулиця Кремлівська» під керуванням водія ОСОБА_5.
У даний час на проїзній частині проспкту Леніна у районі перехрестя з вулиці Тургенєва на регульованому світлофором пішохідному переході стояли пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Проїзжая пішохідний перехід на дозволяючий сигнал світлофора автобус «Богдан», державний НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5. скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У результаті дорожньо-транспортної пригоди племінниця позивачки ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні, а недоліток онук ОСОБА_7 помер на місті події.
Власник автобусу «Богдан» на час події був ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію автомобілю НОМЕР_2, виданого у листопаді 2004 року ДАІ Запорізької області.
Внаслідок загибелі двох родичів позивачка понесла матеріальні витрати на організацію похорон та ритуальні послуги. Всього на проведення поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були затрачені наступні кошти: ритуальні послуги склали 3181 гривен, організація поминальних обідів склала 1324 гривні 80 копійок, придбання одягу для поховання 100 гривен, виготовлення та установка пам'ятнику склала 6000 гривен, бетонування могили та облицьовування тротуарною плиткою склала 3000 гривен, а усього на суму 13605 гривен 80 копійок.
Крім того за власні кошти виплачена сума погашення кредиту ОСОБА_6 до ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Запоріжжя у розмірі 1895 гривен 02 копійки. Таким чином заподіяна позивачці матеріальна шкода склала 15500 гривен 82 копійки.
У зв'язку із трагічною загибеллю родичів, племінниці та онука позивачці була нанесена моральна травма, тому що вона постійно відчуває тяжкі моральні страждання, які нічим не може утамувати до кінця свого життя. Позивачка уболіває за те, що її онук ОСОБА_7 помер дитинною у віці 4 років і ще не встиг нічого побачити у житті, і не зможе ніколи. Втрату своїх рідних позивачка дуже важко переносить, її здоров'я погіршилося та вона відчуває нервовий стрес, тому що розуміє що ніяк не може відновити їх життя. Заподіяну її моральну шкоду вона оцінює у 100000 гривен.
В ході розгляду справи було з'ясовано, що відповідач ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність власника транспортного засобу, автобуса державний НОМЕР_1 у ВАТ Страхова компанія «Оранта-Січ». До теперішнього часу ВАТ Страхова компанія «Оранта-Січ» не здійснила страхове відшкодування позивачці у зв'язку з настанням страхового випадку.
Відповідачу було добровільно запропоновано відшкодувати заподіяну шкоду, але відповідач ОСОБА_4 відмовився добровільно сплачувати витрати та до теперішнього часу шкода позивачці не відшкодована.
Крім того позивачка була змушена звертатися за юридичною допомогою на яку витратила 6000 гривен.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги просить їх задовольнити у повному обсязі, та суду пояснили, що на початку серпня 2004 року позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з тяжким станом здоров'я та віком стала проживати зі своєю племінницею ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_7 у своєму будинку, розташованому АДРЕСА_1. Даний факт був підтверджений у судовому засіданні поясненням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, які пояснили, що дійсно з 2004 року ОСОБА_6 з онуком проживали у смт. Комишуваха, так як бабця за станом здоров'я та за віком не в змозі за собою доглядати. Донька у позивачки дуже хворіє та постійно знаходиться у лікарні, а онуки за містом на заробітках. Після того як ОСОБА_6 втратила мати а потім доньку вона стала їздити разом з онуком ОСОБА_7 після роботи до позивачки та проживати разом з нею. В них було спільне господарство кури, вутки, племінниця готувала позиваці, прала, доглядала за нею. В них був один на двох город, спільний бюджет. ОСОБА_6 взимку забирала до себе на тиждень, а деколи на місяць позивачку ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно об 18-20 годин по проїзної частині пр. Леніна у місті Запоріжжі з боку вул. Чекістів у напрямку вул. Лепіка у місті Запоріжжі здійснював рух автобус «Богдан», державний НОМЕР_1 за маршрутом №46 «вулиця Маліновського - вулиця Кремлівська» під керуванням водія ОСОБА_5.
У даний час на проїзній частині пр. Леніна у районі перехрестя з вул. Тургенєва на регульованому світлофором пішохідному переході стояли пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Проїзжая пішохідний перехід на дозволяючий сигнал світлофора автобус «Богдан», державний НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5. скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У результаті дорожньо-транспортної пригоди племінниця позивачки ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні, а недоліток онук ОСОБА_7 помер на місті події.
Власником автобусу «Богдан» є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію автомобілю НОМЕР_2, виданого у листопаді 2004 року ДАІ Запорізької області.
Внаслідок загибелі двох родичів позивачка понесла матеріальні витрати на організацію похорон та ритуальні послуги усього на суму 13605 гривен 80 копійок.
Крім того за власні кошти виплачена сума погашення кредиту ОСОБА_6 до ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Запоріжжя у розмірі 1895 гривен 02 копійки. Таким чином заподіяна позивачці матеріальна шкода склала 15500 гривен 82 копійки.
У зв'язку із трагічною загибеллю родичів, племінниці та онука позивачці була нанесена моральна травма яку вона оцінює у розмірі 100000 гривень.
Після трагічної загибелі близьких родичів вона постійно відчуває тяжкі моральні страждання, які нічим не може утамувати до кінця свого життя. Позивачка уболіває за те, що її онук ОСОБА_7 помер дитинною у віці 4 років і ще не встиг нічого побачити у житті, і не зможе ніколи. Втрату своїх рідних позивачка дуже важко переносить, її здоров'я погіршилося та вона відчуває нервовий стрес, тому що розуміє що ніяк не може відновити їх життя.
Також, відповідач ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність власника транспортного засобу, автобуса державний НОМЕР_1, у ВАТ страхової компанії «Оранта-Січ». До теперішнього часу страхова компанія «Оранта-Січ» не здійснила страхове відшкодування позивачці у зв'язку з настанням страхового випадку з невідомих підстав. Про те що автомобіль відповідача застрахований позивачка та її представники дізналися у суді при розгляді справи, тому й не зверталися зразу у встановлений строк з заявою до Страхової компанії.
Відповідач ОСОБА_4 відмовляється добровільно сплачувати витрати та до теперішнього часу шкода позивачці не відшкодована.
Крім того позивачка була змушена звертатися за юридичною допомогою на яку витратила 6000 гривен.
Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_12 з позовом не згодні та суду пояснили, зазначені в позовній заяві докази щодо сумісного проживання однією сім'єю та введення спільного господарства, спільного бюджету нічим не підтверджено. Крім того відповідно довідки з дитячого садочку №33 відомо, що дитина ОСОБА_7 в період з серпня 2004 року по 23.03.2006 рік проживав АДРЕСА_1, про це зазначено в журналі об'єктивних даних про дітей та батьків, та ці дані надала сама ОСОБА_6 З довідки також свідчить що ОСОБА_6 за перебування та харчування дитини в садку оплату не вносила, так к мала 100 % пільги. З чого виходить, що ОСОБА_6 мала матеріальні труднощі та не могла мати на утриманні та лікуванні ОСОБА_1
Відповідно довідки дитячої лікарні №1, №00-13 від 26.03.2008 року свідчить, що дитина ОСОБА_7, 03.10.2001 року народження знаходиться на амбулаторному обліку з народження за вказаною адресою. В зазначений період був викликаний дільничний педіатр АДРЕСА_1 та надавались лікарняні листи за хворою дитиною матері ОСОБА_13 та бабусі ОСОБА_6 в період з 2004 року по 2006 рік, що є підтвердженням постійного місця проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в міста Запоріжжі, тому що хвору дитину вона не могла возити в місце Запоріжжя та повертатися з ним у смт. Комишуваха. Також відповідно довідки поліклініки імені 8 Березня також свідчить, що ОСОБА_6, 1956 року народження, яка проживала АДРЕСА_1 в вищезазначений період двічі викликала додому дільничного лікаря та її був наданий лікарняний з 02.12.2004 року по 03.12.2004 рік та з 14.03.2005 року по 21.03.2005 рік. Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 пояснили, що ОСОБА_6 з онуком постійно проживали АДРЕСА_1, вони їх бачили вранці коли вони йшли на роботу та ввечері, проживали вони самі, ніхто до них з родичів не приїжджав. Також позивачка ОСОБА_1 має дочку, онуків які можуть за нею доглядати.
Також провадження по кримінальній справі за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_5. та пішоходів ОСОБА_6, ОСОБА_7 закрито постановою слідчого від 07.05.2007 року відповідно до ст.6 п.2 КПК України в зв'язку з відсутністю в діях воді ОСОБА_5. складу злочину. З постанови свідчить, що причиною ДТП є порушення пішоходами п.п.4.7., 4.9., 4.14. Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку з подією. В діях воді ОСОБА_5. порушень вимог пунктів ПДР не вбачається , та в його діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ст.286 КК України.
Також довідка про наявність захворювань у ОСОБА_1 не є доказом тяжкого стану її здоров'я з серпня 2004 року по лютий 2006 року, а також не є доказом необхідності догляду за позивачкою. Довідка з сільської ради смт Комишуваха Оріхівського району Запорізької області №2250 от 28.06.2007 року не є документом, який підтверджує спільне проживання родини ОСОБА_6 з ОСОБА_1 Також вважають що позивачу не вдалося надати суду доказів матеріальної шкоди, а також обґрунтувати розмір моральної шкоди, доказати його наявність. З урахуванням наведеного просять в задоволенні позову відмовити.
Представник співвідповідача ВАТ Страхова компанія «Оранта Січ» Черненко Р.В. з позовом не згоден та суду пояснив, право на страхове стягнення граничного розміру страхової суми мають особи які понесли ці витрати. До страхової компанії ніхто не звертався в встановленні строки тому відсутній факт порушення права та відсутні підстави звернення до суду з позовом. Також позивачка не надала суду доказів що саме вона понесла ці витрати. Так пам'ятник встановлений на три могили. Право на стягнення матеріальної шкоди мають особи, які проживали з нею однією сім'єю. Доказів, що ОСОБА_6 разом з онуком ОСОБА_7 проживали однією сім'єю суду не надано, в них були близькі родинні стосунки, вона приїжджала в гості до ОСОБА_1, однак утримувати її не могла так як знаходилася в тяжкому матеріальному становищі.
Третя особа ОСОБА_5 з позовом не згодний та в судовому засіданні пояснив, що відповідно до постанови від 20.07.2007 року про закриття кримінальної справи свідчить, що кримінальна справа, порушена за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_5. та пішоходів ОСОБА_6, ОСОБА_7 провадженням закрито за відсутністю в діях водія ОСОБА_5. складу злочину. Відповідно до показань свідків відомо, що пішоходи йшли на не дозволений сигнал світлофору. Також третя особа не згодна з сумою пам'ятнику так як він встановлений на три особи, а він не має відношення до третьої особи. Також існують норми, стандарти, та гранична вартість на ритуальні послуги на споживчому ринку регіону.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_12, представника співвідповідача Черненко Р.В., третю особу ОСОБА_5., свідків ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, забов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Як встановлено у судовому засіданні, з серпня 2004 року позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з тяжким станом здоров'я та віком стала проживати разом зі своєю племінницею ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_7 у своєму будинку, розташованому АДРЕСА_1. Так, ОСОБА_6 з онуком ОСОБА_7 оселились у її будинку за вищевказаною адресою, і з того часу вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. ОСОБА_6 взимку забирала до себе на тиждень, а деколи на місяць позивачку ОСОБА_1
Так свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_6 його тітка. Йому відомо, що вона проживала як в Запоріжжі на вулиці Космічній так і в смт. Комишуваха та доглядала бабусю ОСОБА_1 З 2004 року вона з смт. Комишуваха їздила на роботу та потім поверталася. З бабусею в них було спільне господарство, домашня тварина. Тітка готувала бабусі, забирала бабусю на тиждень або на місяць до себе у квартиру в Запоріжжя. У ОСОБА_1 були ключі від квартири ОСОБА_6, речі тітки у бабусі знаходяться й досі. Свідок також пояснив, що він та батько постійно відсутні виїжджають на заробітки, його мати ОСОБА_16 по вісім місяців знаходиться у лікарні та за бабусею нікому доглядати.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працювала з ОСОБА_6 з 1993 року, знала ще її маму, яка п'ять років тому померла. Коли мама померла ОСОБА_6 стала їздити в смт. Комишуваха. Спочатку їздила на вихідні допомогти, а потім стала їздити частіше. Взимку вона забирала бабу ОСОБА_1 до себе, бо її нікому було доглядати, дочка в неї хворіє, онуки на заробітках. Навіть коли ОСОБА_6 трагічно загинула у баби ОСОБА_1 були ключі від квартири ОСОБА_6 Останній раз ОСОБА_1 вона бачила у лютому 2006 року. На роботу вона добралася з смт. Комишуваха
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_1 її сусідка. Останні два роки вона проживає з дочкою, однак та дуже хворіє. У 2004 році вона замітила що у них з'явилася нова жінка, яка у вечорі приходить а в ранці уходить з хлопчиком до траси. Коли побачила ОСОБА_1 вона говорила, що ОСОБА_6 в хаті, в городі прибирає, доглядає її. Свідку також відомо, що ОСОБА_6 забирала ОСОБА_1 до себе.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він працює дільничним з 15.12.2007 року. Хто такі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він не знає. Він лише був присутнім, коли жінка на ім.'я ОСОБА_18 опитувала при ньому сусідів з 42, 43, 46, 48 квартири, та ці показання знімалися на відєозйомку. Однак ніяких паперів, люди не підписували, ніякі документи не складалися.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що позивачка її мати, однак доглядати за ОСОБА_1 вона не має можливості так як цілий рік знаходиться у лікарні тяжко хворіє, вона є інвалідом 2 групи, та перебуває на диспансерному обліку з 1979 року. Її чоловік та діти постійно їздять на заробітки та працюють.
Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_14, та ОСОБА_15, які є сусідками, та пояснювали, що ОСОБА_6 разом з дочкою та онуком постійно мешкали АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що свідки лише бачили вранці ОСОБА_6, або на вихідних але їм взагалі невідомо чи були в неї родичі, чи привозила вона ОСОБА_1 до себе в квартиру, в близьких подружніх стосунках з сусідкою вони не перебували, тому ї пояснити суду факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_1 суду не змогли.
Суд приходить до висновку, що позивачем суду надано достатньо доказів щодо сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та введення спільного господарства, спільного бюджету.
Так відповідно довідки поліклініки КУ Комишуваської районної лікарні Оріхівського району, Запорізької області №270 від 28.03.2008 року ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно довідки поліклініки КУ Комишуваської районної лікарні Оріхівського району, Запорізької області №271 від 28.03.2008 року ОСОБА_16 хворіє та перебуває на диспансерному обліку з 1979 року з діагнозом гіпертонічна хвороба 2 ст., високий ступінь риску, гіперактивне серце, стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз, цукровий діабет, яз вена хвороба, варикозна хвороба, трофічна язва правої голені.
ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно об 18-20 годин по проїзної частині пр. Леніна у місті Запоріжжі з боку вул. Чекістів у напрямку вул. Лепіка у місті Запоріжжі здійснював рух автобус «Богдан», державний НОМЕР_1 за маршрутом №46 «вулиця Маліновського - вулиця Кремлівська» під керуванням водія ОСОБА_5 який скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У результаті дорожньо-транспортної пригоди племінниця позивачки ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні, а недоліток онук ОСОБА_7 помер на місті події.
Власником автобусу «Богдан» на час події був відповідач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію автомобілю НОМЕР_2, виданого у листопаді 2004 року ДАІ Запорізької області.
В ході розгляду справи було встановлено що відповідач ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність власника транспортного засобу, автобуса державний НОМЕР_1 у ВАТ Страхова компанія «Оранта-Січ», та позивач дізналася про дані обставини лише в судовому засіданні.
Внаслідок загибелі двох родичів позивачка понесла матеріальні витрати на організацію похорон та ритуальні послуги. Всього на проведення поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були затрачені наступні кошти: ритуальні послуги склали 3181 гривен, організація поминальних обідів склала 1324 гривні 80 копійок, придбання одягу для поховання 100 гривен, виготовлення та установка пам'ятнику склала 6000 гривен, бетонування могили та облицьовування тротуарною плиткою склала 3000 гривен, а усього на суму 13605 гривен 80 копійок.
Відповідно до розрахунку замовлення №59, №60 на придбання оформлення предметів та послуг похоронного призначення від 26.02.2006 року вартість замовлення склала 3181 гривня, придбання одягу для поховання відповідно до чеків склали 100 гривен, відповідно до накладної №159 від 27.02.2006 року, копії чеків, квитанцій ЧП Бондарюк, ТОВ «Смаківниця» ТОВ ТД «Альфа-Маркет» організація поминальних обідів склала 1324 гривен 80 копійок.
Виготовлення та встановлення пам'ятників та бетонування, облицювання відповідно до товарного чеку ЧП Школового від 23.11.2006 року, 02.12.2006 року, та накладних №03, від 23.11.2006 року, №74 від 02.12.2006 року 9000 гривен.
Враховуючи що пам'ятник встановлений на три особи, а не на дві суд вважає позовні вимоги в цієї частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 6000 гривен.
Крім того за власні кошти виплачена сума погашення кредиту ОСОБА_6 до ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Запоріжжя у розмірі 1895 гривен 02 копійки.
Так, відповідно до квитанції №kr 50635 від 08.12.2006 року, № kr35082 від 12.09.2006 року загальна сума погашення кредиту ЗОФ АКБ «Укрсоцбанку» склала 1895 гривен 02 копійки.
Дослідивши обставини справи суд приходить до глибокого переконання, що позивач в результаті загибелі двох близьких родичів зазнала значних моральних страждань. Так, позивачка уболіває за те, що її онук ОСОБА_7 помер дитинною у віці 4 років і ще не встиг нічого побачити у житті, і не зможе ніколи. Втрату своїх рідних позивачка дуже важко переносить, її здоров'я погіршилося та вона відчуває нервовий стрес, тому що розуміє що ніяк не може відновити їх життя. Замість спокійного життя вона змушена була тривалий час лікуватись, переносити при цьому також душевний біль і страждання. Разом з тим суд приходить до висновку, що характер і ступінь зазначеної шкоди не відповідає розміру заявленого позивачем відшкодування і тому підлягає зменшенню.
Стосовно стягненню втрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги у розмірі 6000 гривен, суд вважає позов в цієї частині не підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, а саме Постановою Кабінету Міністрів від 01.07.1996 року №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до суду…»,та Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Так позивачем ОСОБА_1 не обгрунтовані судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 6000 гривен, саме чому ця сума підлягаю стягненню а не інша, розрахунків суду не надано, лише є ордер та квитанції.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 214, 215, 218, 256 ч.2 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1168, 1187, 1201 ЦК України суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відкритого Акціонерного Товариства Страхова Компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_6, ОСОБА_7 з 01 серпня 2004 року по 22 лютого 2006 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 12500 гривен 82 копійки, а саме вартість ритуальних послуг у сумі 3181 гривня, організація поминальних обідів 1324 гривен 80 копійок, придбання одягу для поховання у розмірі 100 гривен, виготовлення та встановлення пам'ятників у розмірі 6000 гривен, сума погашення кредиту до ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» у розмірі 1895 гривен.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 80000 гривен.
Забов'язати ВАТ Страхову компанію «Оранта-Січ» здійснити страхову виплату згідно договору страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу ОСОБА_4.
В частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 коштів на сплату юридичних послуг по справі у розмірі 6000 гривен в задоволенні відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: