2006 року місяця 27 вересня дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Іващенко В.В. суддів Летягіної О.В.
Мясоєдової Т.М. при секретарі Савенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії «Астарта" про стягнення страхової виплати, пені за несвоєчасну виплату та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії «Астарта" на заочне рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.10.2005 року,
ОСОБА_1. звернувся з позовом до ВАТ СК «Астарта" , у якому просив суд стягнути з відповідача суму страхової виплати в розмірі 71714,00грн.; суму штрафних санкцій в розмірі 2294848грн., а також грошове відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 жовтня 2003 року між ним та СК «Оранта" було укладено договір НОМЕР_1 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля «Subaru Legancy". 23 жовтня 2003 року ОСОБА_1. повідомив відповідача про настання страхового випадку та написав заяву про виплату страхового відшкодування. Згідно з висновками автотоварознавчого дослідження, яке було призначено для визначення реального розміру матеріальної шкоди, яка була заподіяна майну страхувальника, розмір відновлюваного ремонту з урахуванням 5% франшизи, яка передбачена умовами договору, складає 71714,00грн. але відповідач, в порушення умов договору, страхової виплати не здійснив. У зв'язку з тривалою невиплатою страхового відшкодування позивачеві заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 50000,00грн. Моральна шкода, заподіяна позивачеві, полягає у душевних стражданнях в зв'язку з незаконними діями відповідача, який безпідставно не виконує умови договору страхування майна. В результаті він позбавлений можливості користуватися автомобілем, повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Заочним рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.10.2005 року позов задоволено частково. Стягнено з ВАТ СК «Астарта" на користь позивача страхове відшкодування в
Справа № 22- 485772006р. Головуючий в першій інстанції: Старова Н.Є.
Доповідач: Летягіна О. В.
розмірі 64731,51грн., пеню за несвоєчасну виплату у розмірі 18319,01грн., а також 2500,00грн.- грошове відшкодування моральної шкоди, а всього -85550,52грн. Стягнено з ВАТ СК «Астарта" на користь позивача судові витрати в сумі 830,50грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ВАТ СК «Астарта" подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1. в позові.
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Суд не прийняв до уваги, що у відповідності з п.7.4 Правил №2 «Добровільного страхування транспортних засобів", що затверджені протоколом Правління №4 від 20.02.1997р., СК «Астарта" не мала права сплачувати суму страхового відшкодування при наявних сумнівах в праві страхувальника на отримання страхового відшкодування - до отримання необхідних документів. ВАТ СК «Астарта" були негайно прийняті всі заходи по збиранню документів, необхідних для розгляду питання про виплату страхового відшкодування. Вказує, що суд не з'ясував обставини ДТП, в результаті якого наступив страховий випадок, не запросив матеріали кримінальної справи, не зважаючи на заявлене відповідачем клопотання.
СК «Астарта" відмовилась від здійснення страхової виплати позивачеві з законних підстав, а саме у зв'язку з тим, що шкода виникла в результаті грубої необережності страхувальника, що відповідно до п. 4.2 Правил № 2 «Добровільного страхування транспортних засобів", що затверджені протоколом Правління №4 від 20.02.1997р. є підставою для відмови страховика від здійснення страхової виплати.
Також ВАТ СК «Астарта" вважає, що судом порушена підсудність, оскільки ст.125 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються до суду по їх місцю знаходження, а ВАТ СК «Астарта" зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Тверська,6.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не являється обгрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що відмова ВАТ СК «Астарта" від здійснення страхової виплати позивачеві суперечить вимогам ст.991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування", умовам договору НОМЕР_1 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля «Subaru Legancy" від 17.10.2003р., укладеного між сторонами, тому вимоги позивача про стягнення страхової виплати і штрафних санкцій за несвоєчасну виплату являються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, грунтуються на всебічній і об'єктивній оцінці судом наданих сторонами доказів, правильному визначенню характеру і змісту виниклих між сторонами правовідносин та правильному застосуванню норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що СК «Астарта" відмовилась від здійснення страхової виплати позивачеві з законних підстав, а саме у зв'язку з тим, що шкода виникла в результаті грубої необережності страхувальника, що відповідно до п. 4.2 Правил № 2 «Добровільного страхування транспортних
засобів", що затверджені протоколом Правління №4 від 20.02.1997р. є підставою для відмови від здійснення страхової виплати, колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав.
Відповідно до п. 4.2 Правил № 2 «Добровільного страхування транспортних засобів", що затверджені протоколом Правління №4 від 20.02.1997р. страховим захистом не покривається шкода, заподіяна в результаті навмисних або протиправних дій страхувальника.
Страховик тлумачить даний пункту Правил..., який дає йому право відмовитися від страхової виплати, як вчинення страхувальником будь-яких дій, а саме порушення ним Правил дорожнього руху.
Проте таке тлумачення даної норми є неправильним, оскільки іншими нормативними актами, що мають вищу юридичну силу, зокрема: ст. 26 Закону України «Про страхування", передбачено, що тільки навмисні дії страхувальника, спрямовані на настання страхового випадку, є підставою для відмови для здійснення страхової виплати.
Проте, з матеріалів відмовного матеріала № 1617 Новомосковської роти полку ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області не вбачається, що з боку позивача мали місце навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача законних підстав для відмови від здійсненні страхової виплати.
Довід відповідача про те, що страхувальник - позивач у справі - подав страховику завідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування, що також є підставою для відмови від здійсненні страхової виплати, з посиланням на невідповідність переліку пошкоджень транспортного засобу, вказаному у протоколі огляду і перевірки технічного стану транспорту в зазначеному відмовному матеріалі і автотоварознавчому дослідженні колегія суддів також не бере до уваги, оскільки протокол ДАІ - це первісний процесуальний документ, який визначає помітні пошкодження, а висновок експерта встановлює наявність і інших пошкоджень, які не були помітні при поверховому огляді. Розбіжності у цих документах не можна вважати надання страховику завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування.
Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення і не стосуються питання правильності вирішення спору.
Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального й процесуального права, колегія суддів, керуючись ч.І ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії «Астарта".
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія судців судової палати з цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії «Астарта" - відхилити.
Заочне рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.10.2005 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України. Головуючий