Ухвала від 25.09.2006 по справі 22-4520/2006

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Панкова М.В. суддів Ісаєва Г.А.

Белинчук Т.Г. при секретарі Войциховській Е.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи з самостійними вимогами -виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі про визнання недійсними розпорядження про приватизацію, свідоцтва про право власності на житло, свідоцтва про право на спадщину за законом за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2; виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07.04.2006 року,

встановила:

Позивач і третя особа з самостійними вимогами - виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішень Бахчисарайської міської ради ОСОБА_1. набула право на проживання і прописалась у квартирі АДРЕСА_1, а потім уклала договір з Бахчисарайським комунальним підприємством на проживання у ній. У 2004 році позивачці, а у 2005 році - виконавчому комітету Бахчисарайської міської ради стало відомо, що в 1993 році вказана квартира була приватизована ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вважають, що приватизація була проведена з порушенням діючого законодавства, тому що вказаним особам була безоплатно передана у власність квартира більшою площею, чим передбачено нормами для безоплатної передачі, при цьому вони не мали пільг і не сплатили вартість залишків житлової площі, яка передавалась їм у власність. Крім того, вважають, що у порушення закону приватизація була проведена без згоди ОСОБА_4., оскільки заява на приватизацію подана від імені ОСОБА_4 З цих підстав просили визнати недійсним розпорядження органу приватизації про передачу у власність зазначеної квартири ОСОБА_3 і ОСОБА_4., і на цій підставі визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті вказаних осіб за Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі. Також просили відновити строк позовної давності.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07.04.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1., третьої особі з самостійними вимогами - відмовлено.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2., виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачку та її представника, представника виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради, представників Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АРК, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Справа №22-4520/2006

Як встановлено судом першої інстанції, у 1993 році ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належним чином приватизували та набули у сумісну приватну власність спірну квартиру. Після їх смерті Бахчисарайською нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі п.2 ст.555 ЦК України (в ред. 1963 року), на підставі якого спадкове майно перейшло до держави, оскільки інших спадкоємців за законом або заповітом на час відкриття спадщини не існувало.

Встановлено, що позивачка проживає у спірній квартирі з 2002 року і квартира була надана їй для тимчасового проживання, що підтверджується даними договору найму житлового приміщення. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ні на момент приватизації квартири у 1993 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4., ні на теперішній час ОСОБА_1. не була суб'єктом приватизації і її права ніяк не порушені, тому її вимоги про визнання приватизації недійсною не засновані на законі.

У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами -виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради також відмовлено. Колегія суддів вважає обгрунтованим такий висновок і погоджується з тим, що виконавчому комітету, як органу приватизації, було відомо про приватизацію квартири у 1993 році, що підтверджується його печаткою на розпорядженні органу приватизації від 25.10.1993 року (а. с. 9). Крім того, виконкому було відомо про надання надлишкової житлової площі, чим встановлено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду" і він не приймав будь-яких заходів для сплати вартості надлишків, тому ці факти не можуть свідчити про незаконність приватизації.

Не може бути прийнятий до уваги довід апеляційної скарги про те, що виконкому не було відомо про порушення вимог закону про приватизацію при передачі безоплатно у власність спірної квартири, оскільки весь процес приватизації здійснюється окремим органом приватизації, який готує всю документацію і проекти розпоряджень про приватизацію житла і виконком не контролює законність таких розпоряджень. Колегія суддів вважає таке ствердження апеляційної скарги неспроможним. Відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду" організація проведення приватизації та оформлення права власності на квартири державного житлового фонду здійснюється уповноваженим на це органом, створеним місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, в даному випадку виконкомом міської ради. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир може бути покладено на спеціально створені органи приватизації. Передача квартир у власність здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації. Отже, як слід зі змісту Закону, орган приватизації здійснює підготовку документів про передачу квартир у власність громадян, але всю відповідальність за приватизацію несе орган місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив матеріали справи, дав належну оцінку всім обставинам, які мають відношення до спору і ухвалив рішення без порушення норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

Ухвалила:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2; третьої особи з самостійними вимогами - виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради - відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07.04.2006 року -залишити без змін.

"~

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути о^йс|^сена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.

Попередній документ
234325
Наступний документ
234327
Інформація про рішення:
№ рішення: 234326
№ справи: 22-4520/2006
Дата рішення: 25.09.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: