вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
04.11.08Справа №2-а-807/08
(17:12) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О. , при секретарі Дерюшкової І.А., за участю представників:
від позивача - Сущенко Д.В., представник, довіреність № б/н від 12.11.07р.
від відповідача - Букинич О.Є., представник, довіреність № б/н від 03.01.08р.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснознаменське"
до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим
про визнання недійсною вимоги
Обставини справи:
ТОВ "Краснознаменське" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання недійсною вимоги УПФУ в Красногвардейському районі АР Крим від 04.07.2008 року № ю 184 про сплату боргу у розмірі 32578,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду АР Крим № 2-4/3210-2006 від 14.02.2008 року затверджено мирову угоду відповідно до якої заборгованість ТОВ "Краснознаменське" перед відповідачем складає 112460,98 грн. та відповідно до графіку грошових розрахунків повинна бути сплачено рівними щомісячними платежами у розмірі 3123,92 грн. з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року. ТОВ "Краснознаменське" виконує свої обов'язки, по сплаті заборгованості перед УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим, передбачені мировою угодою. Крім того поточної заборгованості перед ПФУ підприємство не має. Однак відповідач направив вимогу № ю 184 від 04.07.2008 на загальну суму боргу яка підлягає сплаті на 01.07.08 року.
У засідання суду, що відбулося 25.09.08р., відповідач надав заперечення на позов (від 25.09.08р. №6418/19-09-25) у якому повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає тому, що вважає, що його дії не виходять за межи повноважень, що передбачені діючим законодавством України та оспорювана вимога обґрунтована та є такою, що відповідає чинному законодавству.
У судовому засіданні, що відбулося 04.10.08р., представник позивача доповнив позов вважає, що заявлена відповідачем у вимозі сума є залишком неоплачених за мировою угодою коштів, строк сплати яких не настав. Порядок і строки сплати, відповідальність за невиконання таких зобов'язань встановлюються угодою і ст. 39 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду в Красногвардійському районі про сплату боргу від 04.07.2008 року № ю 184, представник відповідача заперечував проти позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд,
Позивач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардейському районі АРК, що не заперечується сторонами.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.
Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Стаття 3 №1058 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону №1058, органи Пенсійного фонду за формою і в строки, встановлені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу по її сплаті.
Позивач скористався своїм правом та оскаржив вищенаведену вимогу.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду АР Крим знаходилась справа № 2-4/3210-2006 про банкрутство ТОВ "Краснознаменське". Ухвалою від 14.02.2008 року провадження за даною справою припинено у зв'язку з затвердженням мирової угоди з кредиторами. Відповідно до затвердженої мирової угоди заборгованість ТОВ "Краснознаменське" перед відповідачем складає 112460,98 грн. та відповідно до графіку грошових розрахунків ця заборгованість повинна бути сплачена рівними щомісячними платежами у розмірі 3123,92 грн. з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року.
Судом встановлено, що ТОВ "Краснознаменське" виконує свої обов'язки по сплаті заборгованості перед УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим, передбачені мировою угодою, що підтверджується картками особового рахунку, розрахунком сум заборгованості ТОВ "Краснознаменське" на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійсненного відповідачем, актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, а також поясненнями відповідача.
Також судом встановлено, що поточної заборгованості у ТОВ "Краснознаменське" перед УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим не має, що визнається представником відповідача.
Суд враховує положення п. 3 ст. 106 Закону України, № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до яких вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Таким чином, не оскаржена позивачем вимога може бути пред'явлена до примусового виконання у відповідний підрозділ Державної виконавчої служби, що потягне за собою подвійне стягнення однієї суми.
Випадки направлення вимог про сплату недоїмки встановлені п. 8.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 № 21-1:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Визнанні кредиторські зобов'язання, затверджені мировою угодою, не є страховими внесками.
Сума, вказана у вимозі Пенсійного фонду є залишком несплачених за мировою угодою коштів, строк сплати яких не настав. Порядок і строк сплати вказаної суми встановлено відповідною мировою угодою від 05.12.07р., а відповідальність за невиконання мирової угоди встановлена ст. 39 Закону України від 14.05.1992р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тому суд вважає, що правових підстав для винесення та направлення вимоги № ю 184 від 01.07.2008р. у відповідача до ТОВ "Краснознаменське" не було. Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії відповідача - суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими.
Посилання відповідача на п. 8.2 Постанови, Пенсійного фонду, від 19.12.2003, № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" у частині того, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків критично оцінюється судом, так як, заборгованість яку вказано у вимозі, вже була предметом судового розгляду за господарською справою, та відповідно до ухвали про затвердження мирової угоди підлягає сплаті на користь Пенсійного фонду за відповідним графіком. Тобто спір щодо стягнення цієї суми вже вирішено в судовому порядку Господарським судом АР Крим, ухвалою якого затверджено порядок та строки погашення даної заборгованості..
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17, пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду доказів підтверджуючих правомірність його дій щодо надіслання вимоги позивачу на залишок суми, що вказано в ухвалі Господарського суду від 14.02.2008 по справі № 2-4/3210-2006.
Отже, за таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні 04.11.08р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову виготовлено 07.11.2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардейському районі про сплату боргу від 04.07.2008 року № ю 184.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Шкляр Т.О.