ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
22.07.2008 р. № 6/376
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Дистриб"юторська компанія "Княжий град"
до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Суддя Добрянська Я.І..
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
Представники:
від позивача: Ярош -Сейн І.В. (довіреність №17 від 22.01.2008р.);
від відповідача: Попова Л.Є. (довіреність №4483/9/10-008 від 04.07.2008р.); Клименко Є.С. (довіреність №85/9/10-008 від 11.01.2008р.); Ільницька Ю.С. (довіреність №4361/9/10-008 від 26.06.2008р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо -Дистриб'юторська компанія «Княжий град»з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2008 р. № 0011082304/2 на суму 303 216,00 грн..
Позивач вважає, що відповідач при прийняті спірного рішення порушив вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.(далі -Закон № 2181-ІІІ) та Закону України «Про систему оподаткування», тому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011082304/2 від 26.02.2008 р.
Відповідач -ДПІ у Оболонському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає наступне. В порушення вимог п. 8 ст. 22 Закону України «Про рекламу»позивачем занижено відрахування на розвиток соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем у розмірі 303 216,00 грн. А тому, на думку відповідача донарахування ТОВ «ВДК «Княжий град» відрахувань на розвиток соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем у розмірі 303 216,00 грн. відповідає чинному законодавству.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена планова перевірка ТОВ ВДК «Княжий град»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року.
За наслідками планової перевірки відповідачем було складено акт №792-23-4-31119261 від 24.10.2007р. з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000622309/0 від 29.10.2007р. про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 303 216,00 грн.
В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 8 ст. 22 Закону України «Про рекламу»від 03.07.96 № 270/96, згідно якої, позивач (рекламодавець) не перерахував суму коштів, передбачену на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем.
На підставі акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.07 № 0011082304/0 про визначення позивачу суми відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв в сумі 303 216,00 грн.
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомлення -рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його до ДПІ у Оболонському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві. Рішенням про результати розгляду скарги від 21.02.2008 р.
№ 569/10/25-114 ДПА у м. Києві податкове повідомлення -рішення, залишено без задоволення а скаргу товариства -без змін. Прийнято нове податкове повідомлення -рішення № 0011082304/2 від 269.02.2008р. про визначення суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв в розмірі 303 216,00 грн.
Неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення скаржник аргументує наступним. У преамбулі Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181-ІІІ вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-ХІІ передбачений виключний перелік загальнодержавних податків і зборів. Вказана стаття не включає відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв до загальнодержавних податків і кваліфікувати вказані відрахування в якості податкового зобов'язання в розумінні Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181-ІІІ на думку позивача необґрунтовано.
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.
Перевіркою на підставі наданих позивачем банківських документів, актів виконаних робіт (послуг), карток по рахунку: 6852 встановлено, що за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2007 року позивач перерахував виробникам та розповсюджувачам реклами на розповсюдження реклами алкогольних напоїв у межах України кошти у розмірі 9 771 780,09 грн.( без ПДВ).
Так, відповідно до п. 8 статті 22 зазначеного Закону рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України.
Так, позивач повинен був перерахувати до спеціального фонду державного бюджету кошти на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем в розмірі 488 589,0 грн. ( 9 771 780,09 х 5%).
При цьому, як свідчать банківські документи позивача, наданий на перевірку розрахунок оплат за рекламні послуги та картки особового рахунку ТОВ «ВДК «Княжий Град»по коду платежу «30 240605 00» на виробництво та розповсюдження соціальної реклами за перевіряємий період, позивач перерахував лише суму у розмірі 185 373,0 грн., а не 488 589,0 грн.
Таким чином, в порушення вимог п. 8 ст. 22 Закону України «Про рекламу»перевіркою встановлено заниження позивачем відрахувань на розвиток соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем у розмірі 303 216,00 грн.
Порядок сплати податку з реклами до бюджету закріплений ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93р N 56-93, відповідно до якої об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами, а податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Що ж до порядку відрахування коштів на соціальну рекламу від суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв, то його на законодавчому рівні закріплено в «Порядку відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв», який затверджено постановою КМ України від 08.09.1997р № 997.
Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про рекламу" та визначає процедуру надходження та акумулювання коштів для виробництва соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які є рекламодавцями тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
Рекламодавці тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менш як 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження в межах України реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Зазначені відрахування перераховуються до спеціального фонду державного бюджету.
Перерахування рекламодавцями коштів до спеціального фонду державного бюджету здійснюється одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами .
Отже, відрахування коштів на соціальну рекламу від суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв, так само як і власне податок на рекламу, здійснюється рекламодавцем одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами.
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо не правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києві через відсутність даного виду платежу в ст.14 Закону України „Про систему оподаткування”, з огляду на наступне.
Бюджетним Кодексом України від 21.06.01 № 2542-ІІІ передбачено, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.
Статтею 1 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 р. № 3235-ІV, визначено склад доходів Державного бюджету України на 2006 рік у сумі 127516631 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 97 264 420,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 30 252 210,7 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.
Додатком № 1 Розділом «Неподаткові надходження», підрозділом «Інші неподаткові надходження»до складу доходів Державного бюджету включені відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв (за кодом платежу 24060500).
Статтею 84 вищевказаного Закону встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону.
Статтею 1 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначено склад доходів Державного бюджету України на 2007 рік у сумі 157 287 046 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 125.443.819,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 31.843.226,7 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.
Додатком № 1 Розділом Неподаткові надходження, підрозділом Інші неподаткові надходження до складу доходів Державного бюджету включені відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв (за кодом платежу 24060500).
Статтею 78 вищевказаного Закону встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону.
Додатком № 8, в свою чергу, визначено, перелік органів, за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Встановлено, що контроль за справлянням сум відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв (за кодом платежу 24060500) покладено на Державну податкову адміністрацію України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, до функцій державної податкової інспекції віднесено, зокрема такі як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Отже, такий вид платежу як відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв встановлений Законами України “Про Державний бюджет на 2006 рік” та “Про Державний бюджет на 2007 рік”.
Відповідно до ст.ст. 67,68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Законів України та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 1 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 2.2 п. 2 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01 № 253, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів (відповідно до законодавчих актів, контроль за виконанням яких покладено на податкові органи), штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом або іншими законами України.
Отже, дія як Закону № 2181-ІІІ, так і Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків поширюється і на такий вид неподаткового платежу, як відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
Таким чином, податкове повідомлення -рішення № 0011082304/2 від 26.02.2008 р. щодо визначення розміру відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу алкогольних напоїв ТОВ „ВДК „Княжий Град” в сумі 303 216,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятого податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В адміністративному позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.