ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
18.06.2008 р. № 6/231
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
Представники сторін
від позивача Красна Г.С. (довіреність б/н від 14.02.08 р)
від відповідача Ясницький Д.С. (довіреність від 13.03.08 р № 53/9/10-021)
від відповідача Лисун О.О. (довіреність від 29.05.08 р. № 75/10-021)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000251710/32774741 від 09.02.2008 р. на загальну суму
3 055,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ДПІ у Святошинському районі м. Києва дійшов до помилкового висновку про порушення ТОВ «Євро Лізинг» ст.. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі -Закон України № 1963-ХІІ), оскільки за транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією без розбивки по кварталах.
Відповідач -ДПІ у Святошинському районі м. Києва, проти позову заперечує з огляду на наступне.
На балансі підприємства обліковуються 442 одиниці транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню. На протязі року підприємством були придбані нові транспортні засоби, які вперше реєструвалися в Україні. Розрахунки позивачем подавалися до ДПІ у Святошинському районі м. Києва своєчасно, однак податок з транспортних засобів розраховувалися та сплачувалися до бюджету за квартали, які залишилися до кінця року, включаючи квартали, в яких зареєстровано транспортні засоби, починаючи з місяця, в якому придбано транспортний засіб, чим порушили ст. 5 «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Євро Лізинг" за період з 01.07.2006 р. - 30.09.2007 р., за результатами якої складений акт №17/23-50/32774741 від 05.02.2008 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.02.08р. №0000251710/32774741, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з власників транспортних засобів в сумі 2037, 00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1018, 50 грн., всього 3055, 50 грн.
Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2007 року на балансі підприємства обліковувалось 442 од. транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню. На протязі року підприємством були придбані нові транспортні засоби, які вперше реєструвались на Україні. Розрахунки за придбані транспортні засоби подавались до ДПІ у Святошинському районі м. Києва своєчасно але податок з транспортних засобів розраховувався та сплачувався до бюджету за квартали, які залишились до кінці року, починаючи з кварталу, в якому придбано транспортний засіб, чим на думку відповідача, порушено ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».
Позивач 27.12.2007 р. надав до податкового органу уточнюючі розрахунки за придбані транспортні засоби та сплатили різницю по податку з власників транспортних засобів, крім розрахунку за придбані транспортні засоби від 02.07.2007 року. Згідно даного розрахунку, сума нарахованого і сплаченого податку за придбані транспортні засоби складає 6109,00 грн., а сума податку з власників транспортних засобів, яку необхідно сплатити до бюджету -8146,00 грн.
Таким чином, відповідач вважає, що підприємство занизило суму податку з власників транспортних засобів на суму 2037,00 грн., а саме:
Марка ТЗкількістьКод ТЗОб'єм двигунаСума податку, розрахована контролюючим органомСума податку
згідно
розрахункуПримітка (різниця)
ГА3 27521870424642464x15/100=370,00277,0093,00
КАМАЗ 65115
287041085010850x20/100x2=4340,003255,001085,00
Skoda Octavia A 51870319841984x10/100=198.00149.0049,00
Volkswagen Passat1870319841984x10/100= 198,00149,0049,00
Volkswagen
Trans1870319841984x10/100= 198,00149.0049,00
Suzuki Swift1870313281328x4/100 = 53,0040.0013,00
Ford Tranzit1870424022402x15/100 = 360.00270.0090.00
Chevrolet Lacetti2870315981598x5/100x2= 160,00120,0040,00
Ssang Yong1870326962696x25/100 = 674,00505,00169,00
Volkswagen
Craft1870424612461x15/100 = 369.00277.0092,00
Skoda Octavia Tour4870315951595x5/100x4 = 319,00239,0080,00
Skoda Octavia Tour3870317811781x5/100x3 = 267,00200,0067,00
ГАЗ 33021870424642464x15/100 = 370,00277,0092,00
Skoda Octavia Tour1870318961896x10/100 = 190,00142,0047,00
Skoda Octavia Tour1870315981598x5/100 = 80,0060,0020,00
22 8146.006109,00 2037.00
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем ст.. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»та застосуванням штрафних санкцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст.. 1 Закону України № 1963-ХІІ, платниками податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), зазначені у ст. 2 цього Закону.
Ставки, щодо сплати податку встановлено ст. З Закону України № 1963-XII, які визначені залежно від кодів УКТ ЗЕД у гривнях зі 100 куб. см об'єму двигуна для транспортних засобів, обладнаних двигуном внутрішнього згоряння. Для транспортних засобів, обладнаних електродвигуном, вони визначаються також у гривнях з 1 кВт (Вт - одиниця виміру потужності електродвигуна, літера «к»означає 10 у степені 3, 1 кВт = 1000 Вт). Для водних транспортних засобів ставки визначено у гривнях зі 100 см довжини водного транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:
фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Частина 2 ст. 5 Закону України № 1963-ХІІ встановлено, що за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.»
Таким чином, законодавець встановив різні строки сплати податку з власників транспортних засобів щодо автомобілів, що вже реєструвалися в Україні та для тих, що вперше реєструються в Україні. Проте, Закон не встановив строки, за які повинно бути нараховано та сплачено податок з власників транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України № 1963-ХІІ, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Тобто, це такий транспортний засіб, що не експлуатувався в Україні до його реєстрації.
Відповідач донарахував підприємству суму податку з власників транспортних засобів у розмірі 2037, 00 грн. та відповідні штрафні санкції в розмірі 1018,50 грн. по автомобілях, які вперше зареєстровані в органах державної реєстрації в 2 кварталі 2007 року, виходячи із розрахунку суми даного податку за рік. Позивач нарахував суму податку виходячи із розрахунку за три квартали року, в якому здійснено реєстрацію транспортного засобу у зв'язку із тим, що зобов'язання по нарахуванню та сплаті податку у юридичної особи виникає лише за наявності об'єкта оподаткування, який з'являється у. платника податку тільки в разі та в періоді державної реєстрації відповідного транспортного засобу. Відповідно до цього, у платника податку не виникає зобов'язання по сплаті податку з власників ТЗ за періоди, в яких об'єкт оподаткування був відсутній.
Згідно пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже, відповідно до норм Закону України «Про податок з власників та інших самохідних машин і механізмів»за транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією, щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, починаючи з дати реєстрації ТЗ.
Таким чином, суд не встановив порушення ТОВ «Євро Лізинг»чинного податкового законодавства України, а тому, податкове повідомлення-рішення № 0000251710/32774741 від 09.02.2008 р. підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимогах в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності прийнятих ними рішень. Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність їх дій при винесенні податкового повідомлення -рішення № 0000251710/32774741.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 09.02.2008 р. № 0000251710/32774741.
3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.