ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел.278-43-43, e-mail: inbox@adm.ki.court.gov.ua
м. Київ
10.07.2008 р. № 6/202
Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"
до Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва
про визнання неправомірними дій ,
Представники сторін
від позивача Камрікова О.О. (довіреність від 18.01.2008 р.), Шалгородський В.М. (довіреність від 11.02.2008 р. № 10/07-д)
від відповідача Усенко А.М. (довіреність від 25.02.2008 р. № 467/9/10-017), Денисенко Н.О. (довіреність від 09.02.2008 р. № 340/9/10-017); Ващенко О.О. (довіреність від 06.05.2008 р. № 1443/9/10-017)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва з позовом про визнання неправомірним проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі направлень від 01.03.2007 р. № 105/23-5-21538933 та від 16.03.2007 р. № 142/23-5-21538933 та визнання акта про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 02.04.2007 р. № 2107/23-5-21538933 незаконним.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати відсутність у ДПІ у Деснянському районі м. Києва компетенції щодо призначення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) у зв'язку зі скасуванням постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Покиньчереди О.М. від 20.01.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.02.2007 р.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування чого зазначає наступне.
Позапланова виїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»була проведена ДПІ у Деснянському районі у м. Києві у відповідності до ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на підставі постанови слідчого ОВС СВ з РКС у Дарницькому районі м. Києва від 02.02.2007 р. по кримінальній справі № 72-00149 за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р.
Тому, на думку відповідача жодного порушення вимог чинного законодавства при проведенні перевірки відповідачем не допущено.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
На підставі направлення від 01.03.2007 р. № 105/23-5-21538933, виданого Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з урахуванням вимог ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі -Закон України № 509-ХІІ) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р.
Позапланову перевірку ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»було розпочато 01.03.2007 р., а закінчено 23.03.2007 р. (термін проведення перевірки продовжено на 5 робочих днів згідно до наказу начальника ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 210 від 16.03.2007 р.). Посадовим особам 16.03.07 р. ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»було пред'явлено направлення на перевірку № 142/23-5-21538933 за тією ж датою. Строк перевірки - з 16.03.07 р. по 22.03.07 р. За результатами перевірки був складений акт № 2107/23-5-21538933 від 02.04.07 р. (далі - Акт перевірки).
ДПІ у Деснянському районі м. Києва у направленнях № 105/23-5-21538933 та № 142/23-5-21538933, як на підставу для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», посилається на ч. 13 ст. 11-1 3акону України № 509-ХІІ. У якості мети перевірки у направленнях вказано дотримання податкового законодавства без посилання на конкретний період, який підлягає перевірці або повторній перевірці.
На аналогічні підстави проведення перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва посилається і в Акті перевірки.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Повноваження щодо проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних документальних перевірок платників податків та їх підстави визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення податкової перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Ст. 11 Закону України № 509-ХІІ встановлює, що органи державної податкової служби мають право діяти лише в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.. 11-1 Закону України № 509-ХІІ, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.
Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2007 р. старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Покиньчередою О.М. було порушено кримінальну справу за № 72-00149 щодо голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» ОСОБА_1 ознаками злочину, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 2 ст. 212 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС СВ з РКС у Дарницькому районі СВ ПМ ДПА у м. Києві від 02.02.2007 р. по кримінальній справі № 72-00149 була призначена позапланова перевірка ЗАТ «Виробничо -торгова фірма «Радосинь» за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р. з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.
Постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_1. було оскаржено до Дарницького районного суду м. Києва. Постановою від 06.02.2007 р. Дарницького районноого суду м. Києва скаргу ОСОБА_1. задоволено. Постанову старшого слідчого СВ ПМ ДШ у Дарницькому районі м. Києва Покиньчереди О.М. від 20.01.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»ОСОБА_1 за ознаками злочину, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 2 ст. 212 КК України - скасовано. В порушенні кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»ОСОБА_1 за ознаками злочину, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 2 ст. 212 КК України - відмовлено.
Наказ на проведення позапланової виїзної перевірки на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва був виданий 01.03.2007 р., тобто після скасування постанови слідчого, яка стала підставою для проведення вказаної перевірки.
Частина 13 ст. 11-1 Закону України № 509-ХІІ передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
В разі порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб платника податків повноваження слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальна справа регламентовано ст.ст. 66, 114 ч. 5, 130 КПК України. Причому постанова про необхідність порушення кримінальної справи повинна містити дані про порушену кримінальну справу, в якій проводиться слідство, обґрунтування прийнятого рішення, а також статтю КПК України, на підставі якої прийнято рішення.
Таким чином, посилання на постанову слідчого Покиньчереди О.М. про призначення позапланової перевірки як на підставу для проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»є неправомірною. Оскільки, вказана постанова була скасована.
Суд не погоджується з позивачем в частині позовних вимог про відсутність компетенції на проведення перевірки з огляду на наступне.
Стаття 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначає завдання органів державної податкової служби, а саме:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.. 11 цього Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
Порядок та підстави проведення перевірки встановлені в ст.. 11-1 Закону України № 509-ХІІ.
Таким чином, твердження позивача про відсутність компетенції у відповідача для проведення перевірки спростовується нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Суд бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності проведення перевірки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірним проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»на підставі направлень № 105/23-5-21538933 віж 01.03.2007 р. та № 142/23-5-21538933 від 16.03.2007 р. виданих ДПІ у Деснянському районі м. Києва.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати у розмірі 1,70 грн. присудити на користь позивача ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.