ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.05.2008 р. № 6/84
Товариство з обмеженою відповідальністю "Титул-С"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,
Представники:
від позивачаКімлик І.В. (довіреність від 22.10.07 р. )
від відповідача Большакова К.В. (довіреність від 01.02.2007 р. № 1056/9/10-209);
20.05.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Титул - С»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.03.2007 р. № 00023935101/0 на суму 30 600,00 грн., з яких 20 400,00 грн. -основний платіж та 10 200,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Товариством з обмеженою відповідальністю «Титул - С»відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі -Закон №168/97-ВР), до податкового кредиту перевірених періодів були включені суми податку на додану вартість лише по належним чином оформлених податкових накладних, що були виписані продавцем, який на момент здійснення господарської операції був зареєстрований платником податку на додану вартість, в момент виникнення податкових зобов'язань. Дані накладні оформлені відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Тому, на думку позивача, ним не порушені норми п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.03.2007 р. № 00023935101/0 на суму 30 600,00 грн., з яких 20 400,00 грн. -основний платіж та 10 200,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Відповідач -ДПІ у Печерському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначеного зазначає наступне. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2005 р. по справі № 2-1388/05 визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгальянс»(код ЄДРПОУ 32955125) від 23.04.2004 р. № 36095466 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.
Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість
за періоди: листопад 2005 р. -10 200,00 грн., грудень 2005 р. -10 200,00 грн. на загальну суму 20 400,00 грн.
Таким чином, відповідач вважає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Титул - С»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 10 200,00 грн. згідно повідомлення -рішення № 00023935101/0 відповідають чинному законодавству.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою адміністрацією у м. Києві була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Титул - С»(надалі - позивач) з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрторгальянс»(надалі -ТОВ «Укрторгальянс») за період з 01.09.2005 р. по 30.11.2006 р.
За результатами перевірки ДПА у м. Києві було складено Акт № 16/35-101/2438189 від 07.03.2007 р. (надалі - Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ( надалі -відповідач) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00023935101/0 від 22.03.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 30 600,00 грн.
З висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»суд не погоджується, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Титул - С" (виконавець) та Державним підприємством «ДержКБ «Луч»(замовник) укладений Договір підряду № 6/2 від 14.10.2005 року, предметом якого є виготовлення та поставка два комплекти апаратури спеціальної АС 2.21-2-01М.
На виконання умов договору № 6/2, позивачем був укладений договір підряду від 01.11.2005 р. № 6 з ТОВ «Укрторгальянс». Згідно якого ТОВ «Укрторгальянс»зобов'язувалося виготовити прилади, загальна вартість робіт по виготовленню вузлів складає 122 400,00 грн. , в т.ч. 20 400,00 грн.
Згідно доповнення № 2 до Договору № 6 «Ведомости исполнения»від 01.11.2005 р. роботи по вказаному договору були виконані. ТОВ «Титул - С»прийняло виготовлені прилади та отримало податкові накладні (копії наявні в матеріалах справи) :
1) податкова накладна від 07.11.2005 р. № 97 на суму 30 600,00 грн.;
2) податкова накладна від 08.11.2005 р. № 98 на суму 30 600,00 грн.;
3) податкова накладна від 23.12.2005 р. № 135 на суму 30 600,00 грн.;
4) податкова накладна від 22.12.2005 р. № 134 на суму 30 600,00 грн.;
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Укрторгальянс» були проведені в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи):
№ 120 від 07.11.2005 р. на суму 30 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 100,00 грн.;
№ 121 від 08.11.2005 р. на суму 30 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 100,00 грн.;
№ 134 від 22.12.2005 р. на суму 30 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 100,00 грн.;
№ 135 від 23.12.2005 р. на суму 30 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 100,00 грн.;
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, вказаний Договір № 6 та первинні документи не визнавалися недійсними, також, відповідач зазначає про те, що сума ПДВ по зазначених вище податкових накладних включена до складу відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включені до податкових декларацій з ПДВ за листопад 2005 р. -10 200,00 грн., за грудень 2005 р. -10 200,00 грн. На виконання умов Договору № 6/2 від 14.10.2005 р. виготовлені прилади були передані ТОВ «Титул - С»(постачальником) ДП КБ «Луч» (замовнику) відповідно до накладної № 5/2 .
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні містять всі необхідні реквізити, які визначені нормою п.п. 7.2.1 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
ТОВ «Укрторгальянс»на адресу позивача були виписані податкові накладні, про що в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Титул - С»у відповідності з вимогами наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»(в редакції, що діяла на момент здійснення вказаних вище операцій) позивачем було зроблено відповідні записи.
В Акті перевірки відповідачем не заперечується факт отримання позивачем приладів у ТОВ «Укртогальянс», сплати податку на додану вартість у складі їх вартості та отримання на підтвердження цього податкових накладних.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2005 р. по справі № 2-1388/05 визнано недійсним контрагента позивача ТОВ «Укрторгальянс»свідоцтво платника податку на додану вартість від 23.04.2004 р. № 36095466 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.
При цьому ні рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2005 р., ні Акт перевірки не містять відомостей про визнання недійсними Солом'янським районним судом м. Києва будь - яких податкових накладних, що виписувалися ТОВ «Укрторгальянс».
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки)).
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Згідно п. 7.3.1 пп. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки) датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрторгальянс»виписувало на адресу позивача податкові накладні за фактом відвантаження товару і за фактом зарахування коштів від позивача на поточний рахунок ТОВ «Укрторгальянс», тобто після виникнення у останнього податкових зобов'язань по ПДВ, що відповідачем в Акті перевірки також не заперечується.
Таким чином, ТОВ «Укрторгальянс»виписувало на адресу позивача податкові накладні у повній відповідності із наведеною вище вимогою законодавства України.
Як встановлено судом, податкові накладні виписані ТОВ «Укрторгальянс»на адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженою особою, а отже, накладні відповідають вимогам п. 1.3 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.
На момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.
За таких обставин висновки відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «Укрторгальянс»податкових накладних, суд вважає помилковими.
Визнання в судовому порядку недійсним свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрторгальянс»не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.
Крім того, Законом України «Про систему оподаткування»для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.
Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрторгальянс», зазначені в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2005 р., визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, а не позивач.
Отже, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості придбаних товарів суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки:
1) ТОВ «Укрторгальянс»були виписані на адресу Позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не було визнано недійсними в судовому порядку;
2) Позивач сплатив вартість придбаних товарів у повному обсязі;
3) суми ПДВ були сплачені Позивачем у складі вартості товару.
Відповідач в заперечення позову зазначає, що ТОВ «Укрторгальянс»не є платником податку на додану вартість та не сплатив податкові зобов'язання згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а отже, відсутня надмірна сплата до бюджету як встановлює п. 1.8 ст. 1 цього Закону. Тобто, позивач не має права відносити до податкового кредиту суму ПДВ, так як не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.(п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7).
Суд не погоджується з відповідачем щодо даного твердження виходячи з наступного.
Як вже зазначалося вище, судом було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрторгальянс» була здійснена господарська операція по виготовленню приладів. Вказана угода була укладена між двома юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю та дієздатністю, відповідно до ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України.
Відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до Державного бюджету відповідно до ст.. 2 та ст.. 10 Закону № 168/97-ВР покладається, зокрема, на зареєстрованих у встановленому порядку платників, які здійснюють операції з поставки товарів (робіт, послуг). Отже, відповідальність за нарахування та сплату податку на додану вартість покладається на ТОВ «Укторгальянс», яке на момент укладення угоди були зареєстровані належним чином. Слід зазначити, що відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону № 168/97-ВР, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
Відомостей про стягнення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з ТОВ «Укрторгальянс» відповідачем не надано.
Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює солідарну відповідальність продавця та покупця при сплаті податку на додану вартість до бюджету.
Отже, відповідач не може вчиняти дії щодо нарахування податку на додану вартість, накладення штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування покупцю (позивачу) при несплаті цього податку продавцем.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003 р., визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.
Враховуючи все вищенаведене, суд погоджується з позивачем щодо неправомірності винесення податкового повідомлення -рішення від 22.03.2007 р. № 00023935101/0 на суму 30 600,00 грн. про донарахування суми податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити .
2. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 22.03.2007 р. № 00023935101/0 на суму 30 600,00 грн.
3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Титул - С» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.