ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.03.2008 р. № 6/47
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді Добрянської Я.І.,
секретаря судового засідання Зубко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал""
до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
позивача Шуляк К.В. (довіреність від 11.01.2008 р. № 37); Ульянчук Ю.А. (довіреність від 11.01.2008 р. № 38)
відповідача Оселець Г.Г. (довіреність від 06.02.2008 р. № 224/9/10-110); Шаліна С.І. (довіреність від 27.09.2007 р. № 1650/9/10-110)
представники прокуратури Печерського району м. Києва Морозов В.Ю. (довіреність від 08.01.2008 р. № 16-к), прокуратури м. Києва Ущапівський Я.В.
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.03.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія»Київводоканал»звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, винесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків:
№ 0000431520/0 від 19.12.2006 р. на суму 66 104,63 грн. за затримку на 89 днів строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 330 523,15 грн.;
№ 0000441520/0 від 19.12.2006 р. на суму 4 512 893,36 грн. за затримку 89 днів строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 9 025 786,72 грн. повністю.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
ВАТ «АТ «Київ водоканал»у грудні 2000 року отримало бюджетні кошти на покриття різниці в тарифах та погашення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення організаціями і установами, що фінансуються з Держбюджету, на загальну суму 128,1 млн. грн. Згідно з вищезазначеними постановами всі кошти були спрямовані на погашення грошових зобов'язань за спожиті енергоносії.
При касовому методі нарахування податку на прибуток та ПДВ, що застосовувався у разі отримання коштів з бюджету, у грудні 2006 р. ВАТ «АТ «Київ водоканал»нарахувало податкові зобов'язання з вищезазначених податків на загальну суму 28,7 млн. грн., у тому числі податок прибуток -11,4 млн. грн., податок на додану вартість -17,3 млн. грн. Отже, внаслідок розрахунків, здійснених у грудні 2000 року, з 20 січня 2001 року у ВАТ АК «Київводоканал»утворилася недоїмка (податкові борги) перед бюджетом зі сплати податку на прибуток та ПДВ загальною сумою 28,7 млн. грн.
Відповідно до абз. «З»п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
В зв'язку із наявністю у ВАТ «АК «Київводоканал»податкового боргу, всі поточні зобов'язання на підставі п.7.7, ст.7 Закону України № 2181-Ш, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, направлялись в погашення цього податкового боргу.
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем -Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена невиїзна планова документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 818/1520/03327664 та винесені податкові повідомлення -рішення, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток:
від 19.12.2007 р. № 0000441520/0 на суму 4 512 893,36 грн. (50% за прострочення 89 календарних днів);
від 19.12.2007 р. № 0000431520/0 на суму 66 104,63 грн. (20% за прострочення 89 календарний день).
Відповідач в акті перевірки № 818/1520/03327664 від 06.12.2007 р. (далі - Акт), стверджує, що згідно ч.2 ст.60 Закону України від 17.02.2000 р. № 1458-ІІІ «Про державний бюджет України на 2000 рік», із змінами та доповненнями, Кабінету Міністрів України надано право на визначення доцільності та порядку проведення заходів щодо: Погашення заборгованості бюджетів усіх рівнів за електричну енергію, теплову енергію, природний газ, послуги водопостачання і водовідведення, спожиті бюджетними установами і організаціями, субсидії та пільги населенню, різницю в цінах і тарифах на газ та житлово-комунальні послуги населенню, яка склалася станом на 1 січня 2000 року та у поточному році (в межах сум, визначених Кабінетом Міністрів України) по видатках Державного бюджету України і місцевих бюджетів, понад обсяги, визначені статтями 24 і 46 цього Закону, в рахунок заборгованості (недоїмки) станом на 1 січня 2000 року та у поточному році (в межах сум, визначених Кабінетом Міністрів України) (за даними Державної податкової адміністрації України) підприємств виробників, транспортувальників та постачальників енергоресурсів, послуг з водопостачання та водовідведення та підприємств житлово-комунального господарства по сплаті податку на додану вартість, рентної плати за нафту і природний газ, плати за транзит природного газу, різниці в цінах на природний газ власного видобутку, плати за користування надрами, податку на прибуток підприємств, а також фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства. При цьому на зазначену заборгованість фінансові санкції не нараховуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 р. № 934 (в редакції постанови КМУ від 14.11.2000 р. № 1693) "Про затвердження порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію і природній газ, послуги водопостачання та водовідведення", із наступними змінами та доповненнями, визначено чіткий механізм погашення заборгованості підприємствами та організаціями перед бюджетами усіх рівнів.
На підставі вищезазначених нормативно-правових актів ВАТ «АТ «Київ водоканал»у грудні 2000 року отримало бюджетні кошти на покриття різниці в тарифах та погашення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення організаціями і установами, що фінансуються з Держбюджету, на загальну суму 128,1 млн. грн. Згідно з вищезазначеними постановами всі кошти були спрямовані на погашення грошових зобов'язань за спожиті енергоносії.
При касовому методі нарахування податку на прибуток та ПДВ, що застосовувався у разі отримання коштів з бюджету, у грудні 2006 р. ВАТ «АТ «Київ водоканал»нарахувало податкові зобов'язання з вищезазначених податків на загальну суму 28,7 млн. грн., у тому числі податок прибуток -11,4 млн. грн., податок на додану вартість -17,3 млн. грн. Отже, внаслідок розрахунків, здійснених у грудні 2000 року, з 20 січня 2001 року у ВАТ АК «Київводоканал»утворилася недоїмка (податкові борги) перед бюджетом зі сплати податку на прибуток та ПДВ загальною сумою 28,7 млн. грн.
В зв'язку із наявністю у ВАТ «АК «Київ водоканал»податкового боргу, всі поточні зобов'язання на підставі п.7.7, ст.7 Закону України № 2181-Ш, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, направлялись в погашення цього податкового боргу.
В грудні 2004 року ДПА у м. Києві були складені акти та нараховані фінансові санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
В листопаді 2005 року згідно Постанови № 664 «Про списання боргів населенню та підприємствам комунальної форми власності «ВАТ «АК «Київводоканал»була видана Довідка на суму 3452,7 тис. грн. непогашених процентів за користування розстрочкою, станом на 01.01.2005р., які були нараховані та передані по особовій картці платника ДПА у м. Києві. Станом на 01.12.2005 р., списані суми заборгованості по ПДВ 3070,7 тис. грн. та сума пені по податку на прибуток в розмірі 382,0 тис. грн.
Були виключені по картці особового рахунку платника в грудні 2005 р. та червні 2006 р. суми отриманих штрафних санкцій, в зв'язку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2005р. та 19.05.2006р. № 29/464, № 29/463, № 49/15 по податку на прибуток та ПДВ.
Таким чином, податковий борг (недоїмка) по податку на прибуток підприємств, який обліковувався по картці особового рахунку ВАТ «АК «Київ водоканал» у розмірі 9 356 309,87 грн. частково списано у листопаді 2005 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 664, іншу частину податкового боргу зменшено шляхом зарахування поточних платежів по податку на прибуток за 2004р.- 2005р. Дана операція здійснена за рахунок діючої в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП автоматизованої інформаційної системи (АІС "ТАХ") "Облік податків та платежів", за допомогою вищезазначеної системи відбулося зарахування поточних платежів в рахунок погашення заборгованості минулих періодів з податку на прибуток та нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181- III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Суд з такою позицією відповідача не погоджується виходячи з наступного.
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі - Закон України № 2181-ІІІ) встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.З вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 3.1.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Пунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд вважає, що норми Закону України № 2181-ІІІ, дійсно, передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлює відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ, податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному доручений по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.
Крім того, дійсно п.п. 8.6.2 п. 8. 6 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ з урахуванням положень пп. "б" п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 цього ж Закону України не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача про те, що нарахування СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП позивачу ВАТ АК «Київводоканал»згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій у зв'язку із порушенням строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по сплаті податку на прибуток за 2004 - 2006 роки останнім, суперечить нормам діючого податкового законодавства.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення, які не відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити .
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків
№ 0000431520/0 від 19.12.2006 р. на суму 66 104,63 грн.
№ 0000441520/0 від 19.12.2006 р. на суму 4 512 893,36 грн.
3. Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія»Київводоканал»3,40грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.