ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
02.04.2008 р. № 6/67
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді Добрянської Я.І.,
секретаря судового засідання Зубко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін
від позивача Мирон М.В. (довіреність від 11.02.2008 р. б/н);
від відповідача Ярова Л.М. (довіреність від 28.12.2007 р. № 6240/9/10-012); Захаров І.Ф. (довіреність від 28.12.2007 р. № 6246/9/10-012)
представник прокуратура Євтушенко О.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.04.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідія - Тур»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень від 06.11.2007 р. № 0000892303/0 та від 06.11.2007 р. № 0000902303/0.
В обґрунтування позову позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідія - Тур»зазначає, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону № 283/97-ВР (далі -Закон № 283/97-ВР) та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 р. №168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР). Позивач вважає, що правомірно відніс до складу валових витрат суму отриману від ТОВ «Торговий дім «Зоряний»за отриманий товар (арматуру) згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачену за вказаними операціями відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 р. №168/97-ВР.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та в обґрунтування заперечення зазначає наступне.
ТОВ «Лідія - Тур»в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включило до валових витрат без відповідних підтверджуючих документів суму 988 540,00 грн., що призвело до завищення валових витрат у ІУ кварталі 2005 р.
Також, позивачем занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в грудні 2005 р. на суму 197 708,00 грн. В порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Лідія - Тур»віднесла до складу податкового кредиту не підтверджену відповідними податковими накладними в розмірі 197 708,00 грн.
В зв'язку з чим до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.3 та п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового валютного ті іншого законодавства ТОВ «Лідія - Тур»за період діяльності з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р., за результатом якої був складений акт від 24.10.2007 р. № 598/1-23-03-32766821 та винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000902303/0 та № 0000892303/0 від 06.11.2007 р., за якими донараховано:
- з податку на прибуток у розмірі 494 270,00 грн., в т. ч.: основний платіж 247 135,0 грн., фінансова санкція 247 135,0 грн.
- з податку на додану вартість у розмірі 1395 416,00 грн., в т. ч.: основний платіж 197 708,0 грн., фінансова санкція 197 708,00 грн.
Не погодившись із рішенням податкового органу, товариством були подані скарги від 16.11.2007р. № 207 та № 208 до ДШ у Голосіївському районі м. Києва на податкові повідомлення-рішення від 06.11.2007р. № 0000902303/0 та № 0000892303/0.
Керуючись вимогами п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондам»та пп. 1 п. 9 Положення «Про внесення змін до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.03.1998р. № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.1998 р. за № 176/2616 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами), ДПІ у Голосіївського району м. Києва рішенням від 12.01.2008 р. № 351/10-25-014 залишила без розгляду скаргу товариства, оскільки Товариство оскаржує вказані податкові повідомлення-рішення від 06.11.2007р. № 0000902303/0 та № 0000892303/0 в судовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки відповідача щодо відсутності належних документів не відповідають дійсності, оскільки ТОВ «Лідія - Тур»отримав від ТОВ «Торговий дім «Зоряний»арматуру (загальною вагою 434 т) на суму 988 540,00 грн., що підтверджується накладною № 1121 від 14.12.2005 р., податковою накладною № 1121 від 14.12.2005 р., договором № 297-БМ, платіжними документами на суму 1 200 000,00 грн., видатковою накладною № ЛТ-0000005 від 14.12.2005 р. та реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 1.
Відповідач вважає, що позивач завищив валові витрати у 4 кв. 2005 р. на суму 988 540,00 грн. (п.3.1.2. Акту перевірки) в зв'язку з тим, що ТОВ «Лідія-Тур»в порушення пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок оподаткування прибутку підприємств», включило до складу валових витрат без відповідних підтверджуючих документів суму 988 540,00 грн. за отриманий товар (арматуру загальною вагою 434 тони) від ТОВ «Торговий дім «Зоряний»по накладній від 14.12.2005р. № 1121, та, відповідно, ТОВ «Лідія-Тур»занизило суми зобов'язань з податку на додану вартість у грудні 2005 р. на суму 197 708,00 грн. (п.3.1.5. Акту перевірки) в зв'язку з тим, що позивач в порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту неправомірно відніс без підтвердження відповідно оформленими податковими накладними, суму ПДВ 197 708,00 грн. по отриманій від ТОВ «ТД «Зоряний»податковій накладній від 14.12.2005 р. №1121 на суму ПДВ 197 708,00 грн.
На думку відповідача, в Договорі № 191, укладеному між ТОВ «Лідія-Тур»та ТОВ «Зоряний», відсутні умови постачання. Документів, що підтверджують транспортування арматури не надано, отже не має факту документального підтвердження отримання товару.
З висновками акту перевірки суд погоджується , з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Лідія - Тур»(покупець) та ТОВ «Торговий дім «Зоряний»(продавець) був укладений договір купівлі -продажу від 25.11.2005 р. № 191. Предметом договору є купівля арматури вагою 434 т на загальну вартість 1 186 248,00 грн. (ПДВ 197 708,00 грн.). Передача товару мала здійснюватися в термін 30 днів з моменту підписання зазначеного Договору, оплата - в термін 90 днів з моменту отримання товару.
На виконання вказаного Договору були видані наступні документи:
- накладна №1121 від 14 грудня 2005 р., відповідно до якої ТОВ «ТД «Зоряний»відпустив арматуру ТОВ «Лідія-Тур»згідно з специфікацією Договору купівлі-продажу №191 від 25 листопада 2005р. на загальну суму 1 186 248,00 грн.;
- копія податкової накладної №1121 від 14.12.2005 р., отриманої від ТОВ «ТД «Зоряний»на суму ПДВ 197 708,00 грн.;
- договір № 297-БМ купівлі-продажу, укладений 01 грудня 2005р. між ТОВ «Лідія-Тур»та ТОВ «ТПК «Зетта». Відповідно до умов якого, ТОВ «Лідія-Тур» зобов'язувалося передати у власність ТОВ «ТПК «Зетта»арматуру на загальну суму 1 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ 200 000,00 грн., кількість, найменування та ціни на яку визначено в специфікації (кількість, найменування арматури, визначені в специфікації, повністю співпадають із специфікацією до Договору купівлі-продажу №191 від 25 вересня 2005р., укладеному з ТОВ «ТД «Зоряний»). Передачу товару відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Лідія-Тур»зобов'язувалося здійснити в термін 10 днів після отримання 100% оплати за товар;
- платіжні документи, що підтверджують здіснення оплати за арматуру ТОВ «ТПК «Зетта» на користь ТОВ «Лідія-Тур»на загальну суму 1200 000,00грн., в тому числі ПДВ 200 000,00грн.;
- видаткова накладна № ЛТ-0000005 від 14 грудня 2005 р. Відповідно до якої ТОВ «Лідія-Тур»передало ТОВ «ТПК «Зетта»арматуру відповідно до специфікації до Договору № 297-БМ купівлі-продажу, укладеному 01 грудня 2005р. між ТОВ «Лідія-Тур»та ТОВ «ТПК «Зетта», на загальну суму 1 200 000,00грн.;
- довіреність серії ЯЗХ №261495 від 14.12.2005р, видана ТОВ «ТПК «Зетта»на отримання від ТОВ «Лідія-Тур»матеріальних цінностей за Договором від 01.12.05р.№ 297-БМ;
- Реєстр отриманих та виданих податкових накладних №1 ТОВ «Лідія-Тур», в розділі 1 якого «Отримані податкові накладні»за період з 01 грудня 2005р по 31 грудня 2005р. за номером запису 10, відображено отримання від ТОВ «ТД «Зоряний»податкової накладної від 14.12.2005р. за №1121 на суму ПДВ 197 708,00грн.; в розділі 2 «Видані податкові накладні»за номером запису 3 видачу 14.12.2005р. ТОВ «Лідія-Тур»податкової накладної ТОВ «ТПК «Зетта»з сумою ПДВ 200 000,00грн.
Позивач зазначає, що порядок передачі товару не був врегульованим в Договорі №191 від 25 листопада 2005 р. з ТОВ «ТД «Зоряний», оскільки на момент укладення вказаного договору у ТОВ «Лідія-Тур»був відсутній покупець на зазначений товар. Операція по передачі арматури вантажовідправником (ТОВ «Торговий дім «Зоряний») та вантажоодержувачем (ТОВ «ТПК «Зетта») відбувалася в один день - 14 грудня 2005р.
Суд не погоджується з даним твердженням позивача, виходячи з наступного.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що вказаний товар (арматура) в кількості 434 тони в господарській діяльності платника не використовувався, що не заперечується і самим позивачем.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Товариство підтверджує виконання вказаного договору податковими накладними та платіжними дорученнями. Однак, інших документів (товарно-транспортних накладних, карток складського обліку, актів прийому -передачі товару), як то передбачено п.п. 5.3.9 Закону України № 283/97-ВР, на підтвердження виконання вказаної угоди позивачем не надано. Тобто, факт виконання Договору № 191 ТОВ «Лідія - Тур»не доведений.
Відповідно до ст.. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, фактично момент виконання договору по передачі товару від ТОВ «ТД «Зоряний»до ТОВ «Лідія -Тур»- відсутній. Оскільки, товар (арматура) від продавця до покупця не передавався. Також, позивачем не підтверджений факт передачі вказаного товару до ТОВ «ТПК «Зетта».
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних
інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту ТОВ «Лідія-Тур» суми 197 708,00 грн. є належно оформлена отримана від ТОВ «ТД «Зоряний»податкова накладна від 14.12.2005р. № 1121 на суму ПДВ 197 708,00 грн. Але, як вже зазначалося вище, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують фактичне виконання вказаної господарської операції за Договором № 191 та за Договором № 297-БМ по передачі арматури вагою 434 тони, а також не доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності.
Тому, суд вважає правомірними висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств».
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення, які відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, позивач не довів правомірності заявлених вимог. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.