ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
13.05.2008 р. № 6/242
Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
до Київська філія виробничо-комерційного підприємства "ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
про звернення стягнення на активи ,
Суддя Добрянська Я.І..
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
Представники:
від позивача: Ткачук С.С. (довіреність від 26.12.2007 р. № 17276/9/10-209)
від відповідача: Ворсуляк Д.М. (довіреність від 21.12.2006 р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Печерському районі м. Києва з позовом до Київської філії виробничо -комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про звернення стягнення на активи у розмірі 36 174,20 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач Київська філія виробничо -комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не сплатила суму штрафних (фінансових) санкцій визначених в рішеннях від 27.04.2007 р. № 3552307 на суму 2800,00 грн., № 3562307 на суму 9114,20 грн. та № 3532307 на суму 24 260,00 грн., всього на загальну суму 36 174,20 грн.
Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були застосовані до відповідача у зв'язку з порушенням ним положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР.
Також, позивач просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та кошти Київської філії виробничо -комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування чого зазначає наступне.
Позивачем при проведенні перевірки були порушені вимоги ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509 в частині не повідомлення відповідача про здійснення позапланової перевірки та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, відповідач зазначає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва невірно застосувала норми Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР, що призвело до неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Виробничо-комерційне підприємство „ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - є юридичною особою, яка зареєстрована Суворовською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 28.05.2001 року, (довідка з ЄДРПОУ № 2592) та взята на облік платника податків в ДШ у Суворовському районі м. Одеси 08.06.2001 року № 641 (Форма 4-ОІЇП).
Відповідно до п. 3.1.12 Статуту ВКП „ГАББА" у вигляді ТОВ має право створювати на території України та за кордоном підприємства, представництва, відділення, філії для здійснення своєї діяльності.
Київська Філія ВКП „ГАББА" у вигляді ТОВ створена рішенням Загальних зборів учасників від 06 лютого 2006 року, відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 15.02.2006 року. Відповідач зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності 08.02.2006 р., присвоєний ідентифікаційний код № 15561030002009716 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків 21.02.2006 р. № 40451.
Відповідно до акту перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) №000195/26550303542307 від 18.04.2007р. та прийнятого на його підставі рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій форми «С»№3552307 від 27.04.2007р., відповідачу було нараховане до сплати до бюджету зобов'язання:
- по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі2800,00грн.;
відповідно до акту перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) №000195/26550303542307 від 18.04.2007р. та прийнятого на його підставі рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій форми «С»№3562307 від 27.04.2007р., відповідачу було нараховане до сплати до бюджету зобов'язання:
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі9114,20грн.;
відповідно до акту перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) №000196/26550303542307 від 18.04.2007р. та прийнятого на його підставі рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій форми «С»№3532307 від 27.04.2007р., відповідачу було нараховане до сплати до бюджету зобов'язання:
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі24260,00грн.;
Суд не погоджується з висновками акту перевірки з огляду на наступне.
Згідно з п. 3.1 Положення про «Київську філію Виробничо-комерційного підприємства ГАББА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - філія є відокремленим підрозділом, розташованим поза місцем перебування Товариства і здійснюючим частину його функцій, у тому числі, функції представництва. Відповідно до п. 3.2 Положення Філія не є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Загальними Зборами учасників товариства Положення. Правовий статус філії зазначається в Довідці з ЄДРПОУ № 1293 від 15.02.2006 року -без права юридичної особи.
Частиною 1 статті 1 Закону № 98/96-ВР визначено, що об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 98/96-ВР, торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Пунктом 3 статті 9 Закону № 98/96-ВР установлено, що контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами.
Статтею 8 Закону № 98/96-ВР визначено, що в разі порушення вимог цього Закону відповідальність несуть суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Отже, державний податковий орган за результатами перевірки дотримання суб'єктами господарювання норм Закону № 98/96-ВР здійснює розрахунок штрафних санкцій та складає рішення про застосування штрафних санкцій.
Статтею 55 Господарського кодексу передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Підпунктом 7.1 пункту 7 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 253), установлено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").
Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі Закон про РРО) - фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету. Згідно з ст. 25 цього Закону, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Згідно із статтею 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суми штрафів, що стягуються державним податковим органом з суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент.
У разі встановлення посадовими особами органу державної податкової служби порушення вимог Закону про патентування за місцезнаходженням філії (господарського об'єкта), яке територіально не збігається з місцезнаходженням та реєстрацією суб'єкта господарювання, якому така філія (господарський об'єкт) належить, акт перевірки погоджується та підписується посадовими особами такої філії (господарського об'єкта).
При цьому суб'єкт господарювання, якому належить філія (господарський об'єкт), в обов'язковому порядку повинен бути письмово повідомлений про дату проведеної перевірки, встановлені при її проведенні порушення законодавства, факт складання та вручення посадовим особам філії (господарського об'єкту) акта перевірки, а також про те, що за результатами розгляду матеріалів перевірки у встановленому законодавством України порядку буде прийнято рішення про застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за встановлені в ході перевірки порушення законодавства.
Позивач вказані вимоги не виконав.
Враховуючи наведене, у разі встановлення при проведенні перевірки філії (господарського об'єкта), яка не є юридичною особою, порушення вимог Закону про патентування, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається до суб'єкта господарювання - юридичної особи органом державної податкової служби за місцем видачі патенту з обов'язковим узгодженням акта перевірки з посадовими особами фіш (господарського об'єкта) та письмовим повідомленням про це суб'єкта господарювання, до складу якого входить така філія (господарський об'єкт). При цьому у «рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначаються рахунки місцевого бюджету за місцем здійснення плати за торговий патент.
А у разі встановлення при проведенні перевірки філії (господарського об'єкта), яка не є юридичною особою, порушення вимог Закону про РРО рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається до суб'єкта господарювання - юридичної особи органом державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.
Таким чином ДПІ у Печерському районі м. Києва не мало права нараховувати та виставляти штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону № 265/97-ВР, а при нарахування та виставленні санкцій за порушення норм Закону № 98/96-ВР повинно було письмово повідомити про це суб'єкта господарювання до складу якого входить Філя - тобто ВКП „ГАББА" у вигляді ТОВ та надати документи до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.
Щодо податкових повідомлень -рішень № 3552307 та № 3562307
ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.04.2007 року проводилась перевірка залу гральних автоматів за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська 99/2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
За результатами перевірки, на підставі акту від 18.07.2007 р. № 265503542307000195, за порушення п.12, п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про РРО) та за порушення п. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про патентування) ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
№ 3552307 від 27 квітня 2007року на суму 9114,20 грн.
№ 3562307 від 27 квітня 2007року на суму 2800,00 грн.
В акті перевірки вказано, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО - різниця складає - 1628,00 гривень.
Суд не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, готівкові кошти на місці проведення розрахунків відповідали сумі готівкових коштів, зазначених в денному Х- звіті РРО (копії в матеріалах справи) та складали 262,00 грн
Також, згідно Х- звіту за 18.04.2007 рік № 0161 вартість наданих послуг за цей день склала 300,00 гривень. Тобто, на початок зміни в РРО знаходилось 200,00 грн. призового фонду, та до моменту перевірки було надано послуги на суму 62,00 грн. А за цілий день вартість наданих відповідачем послуг склала 300,00 грн., що виключає можливість знаходження на місці розрахунків суму 1628,00 грн.
Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8140,00 грн. застосована неправомірно.
Також, в акті перевірки вказано, що в реалізації знаходиться пиво, води, згідно опису, які не оприбутковані по обліку на суму 487,10 грн.
Згідно п. 12 ст. З Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання повинні - вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Однак, Київська філія ВКП „ГАББА" у вигляді ТОВ не проводила реалізацію продукції, вказаної в акті, тому не повинна проводити її оприбуткування та облік, оскільки вказана продукція не продається, а реалізовується та надається відвідувачам залу безкоштовно, в якості супутніх заохочувальних послуг. Оскільки, ціни на вказані товари не встановлені, як вже вказувалось пиво, води надаються безкоштовно.
Таким чином, нарахування відповідачем штрафної (фінансової) санкції в сумі 974,20 грн. безпідставне.
Щодо порушення п. 1 ст. 7 Закону про патентування.
Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 7 Закону 98/96-ВР, торговий патент повинен бути розмішений: у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 цього Закону, торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Тобто, законодавець не вказує конкретного місця розміщення патентів. Єдина вимога щоб патент був відкритим та доступним для огляду.
Позивач зазначає, що підприємство проводить діяльність у сфері грального бізнесу, (гральні автомати в кількості 8 штук), торгівельні патенти в наявності, але оригінали знаходились у недоступному для огляду місці (в папці з документами).
Фактично патенти знаходились в „Куточку споживача", який знаходиться за столом оператора на рівні зросту людини, і при оплаті послуг їх добре видно.
Самими перевіряючими було вказано, що відсутні нотаріально завірені копії торгових патентів.
Але законодавством чітко вказано, що торгові патенти повинні знаходитись в приміщеннях для надання послуг в сфері грального бізнесу та мають бути відкритими і доступними для огляду. Отже, розміщення торгових патентів в „Куточку споживача", відкритому і доступному для всіх відвідувачів місці, не є порушенням ст. 7 Закону про патентування, а навпаки, підтверджує виконання Відповідачем вимоги закону щодо розміщення торгових патентів.
Виходячи з вищевказаного суд не погоджується з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2800,00 грн. за порушення ст. 7 Закону № 98/96-ВР.
Перевірка залу гральних автоматів за адресою м. Київ, вул. Горького, 174-а
Також, ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.04.2007 року проводилась перевірка залу гральних автоматів за адресою: м. Київ, вул.. Горького, 174-а, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
За результатами перевірки, на підставі акту від 18.07.2007 р. № 265503522307000196, за порушення п.п.1, 2, 9, 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про РРО) ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3532307 від 27.04.2007року на суму 24 260,00 грн.
Суд не погоджується з висновками позивача щодо невідповідності суми готівкових коштів, яка зазначена в звіті РРО (різниця складає 4 852,00 грн.).
Дана невідповідність також не відповідає дійсності, оскільки, згідно 2-звіту РРО за 11.04.2007 року № 0105 вартість наданих за день послуг складає всього 110,00 гривень. На початок дня в касі знаходилось 200,00 гривень призового фонду. На момент перевірки було надано послуги на суму 76,00 грн.
Отже, жодним чином не могла виникнути невідповідність готівкових коштів в сумі 4852,00 гривень.
Таким чином, нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 24 260,00 гривень не має під собою законних підстав та розрахована внаслідок недостовірних даних, вказаних в акті перевірки.
Щодо порушення п. 1 ст. 7 Закону 98/96-ВР.
Суд також, на погоджується з висновками позивача, щодо наявності патентів, а саме. Як стверджує позивач, в залі знаходились гральні автомати, які мають 19 гральних місць. Торгові патенти на 7 гральних місць. Таким чином на 12 гральних місць торгові патенти не придбавались. Зал здійснює діяльність згідно КОРО з 02.01.2007 року.
Згідно з вимогами п. 4 ст. 5 Закону 98/96-ВР, торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу придбавається для кожного окремого грального місця (грального автомата, грального столу).
Відповідно до пункту 1.2 «Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 р. за N 622/12496 (надалі - Ліцензійні умови):
гральне обладнання - будь-яке спеціалізоване обладнання або пристрій (механічний, електричний, електронний), який призначений для проведення азартних ігор (гральний автомат (у тому числі гральний автомат типу рулетки), гральний стіл, гральний стіл з кільцем рулетки тощо);
гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично;
гральний автомат типу рулетки - це один гральний автомат (окреме гральне місце), у якому має можливість брати участь у грі один або кілька гравців одночасно і який має ігрове поле у вигляді кола рулетки та декілька екранів, що розміщені в цьому корпусі грального автомата, і всі елементи такого грального автомата діють під єдиним програмним забезпеченням;
Тобто, законодавець ототожнює поняття гральне місце та гральний автомат. Таким чином, на один гральний автомат, навіть з кількома місцями, необхідно придбавати один патент, що і було виконано відповідачем.
Позивач помилково розділяє поняття «гральний автомат»та «місце»та порахував гральний автомат типу «Містер Твістер», як такі, що потребують не один, а чотири торгових патентів, тобто по одному патенту на кожне гральне місце і, отже, відповідачем не придбано 12 (дванадцять) торгових патентів.
Однак, вбачається з матеріалів справи, в залі знаходилось 7 гральних автоматів:
2 типу „Ришельє"
5 типу „Містер Твістер".
Підприємством придбано 7 торгових патентів, згідно кількості гральних автоматів, які знаходились в залі відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Однак, суд не погоджується з твердженням позивача щодо неправомірності проведення перевірки та порушення позивачем порядку направлення рішень про застосування штрафних санкцій з огляду на наступне.
Щодо не отримання корінців штрафних (фінансових) санкцій
Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення -рішення від 27.04.2007 р. № 3552307, № 3562307 та № 3532307 були відправлені на юридичну адресу підприємства за адресою м. Київ, вул.. Драгомирова, 10/10 кв. 61 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказані повідомлення -рішення які були не вручені та повернуті з причин відсутності одержувача за вказаною адресою та були розміщені на дошці оголошень, як це передбачено п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, а саме, у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.
Щодо порушення встановленого порядку проведення перевірок.
Позивач зазначає, що перевірка проводилася з порушенням ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та без дотримання «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. № 925/11205..
Суд не погоджується з твердженням позивача виходячи з наступного.
Як встановлює частина 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Вказана перевірка була здійснена податковим органом в межах повноважень, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509.
Відповідно до ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно в позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.