ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
08.04.2008 р. № 6/238
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтранссервіс"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
про скасування рішення
за участю представників сторін:
позивача Ружило ОМ. (довіреність від 05.07.2007 р. № 76/10.2), Негреша М.О. (довіреність від 22.05.2007 р. № 37)
відповідача Пустовіт Ю.Ю. (довіреність від 14.02.2008 р. № 477/9/10-113); Гонак Г.А. (довіреність від 10.01.2008 р. № 35/9/10-017); Ярмак М.М. (довіреність від 16.01.2008 р. № 107/9/10-214)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.04.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування рішення оформленого актом перевірки від 24.09.2007 р. № 3022/23-09/32670530 про завищення валових витрат за 2006 рік на суму 1 898 508,00 грн.
В подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо встановлення факту порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі -Закон № 283/97-ВР) в акті перевірки від 24.09.2007 р. № 3022/23-09/32670530 фактів порушення податкового законодавства ТОВ «Спецтранссервіс»по віднесенню до валових витрат за господарськими операціями, витрати пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями за кредит ВАТ «Родовід Банк»та АТ «Trasta Comerscbank».
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
Вищевказані витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, а тому у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають включенню до складу валових витрат..
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Спецтранссервіс» (код 32670530)»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено акт від 24.09.2007 р. № 3022/23-09/32670530).
В акті перевірки зроблені висновки, зокрема про те, що позивачем:
- в порушення п.п. 5.5.1 п. 5.5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2006 році було віднесено до складу валових витрат, витрати, пов'язані з виплатою та нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями за кредит ВАТ «Родовід Банк»та АТ «Trasta Comerscbank»на суму 1 898 508,00 грн.
З висновками, викладеними в акті перевірки суд не погоджується в частині безпідставного віднесення у 2006 році до складу валових витрат суми коштів у розмірі 1 898 508,00 грн., пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування коштами згідно з кредитними договорами, укладеними з ВАТ «Родовід Банк»(від 31.05.2006 р. № 22.1/105-К-06) та АТ «Trasta Comerscbank»(від 03.03.2005 р. № К-18/2005).
Відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві № 1237, ТОВ «Спецтрансервіс»має основні види діяльності
60.10.2 Вантажний залізничний транспорт
51.51.0 Оптова торгівля паливом
50.50.0 Роздрібна торгівля пальним
63.40.0 Діяльність транспортних агенств
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Спецтранссервіс»для здійснення статутної господарської діяльності придбало вагоно-цистерни для перевезення в'язких нафтопродуктів у ВАТ «Азовобщемаш» згідно з договором від 25.04.2005 р. № 3РСБ-00819 та у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»від 29.11.2005 р. № 2РСБ-00988. Виконання вказаних договорів підтверджується актами прийому -передачі цистерн та банківськими виписками.
Для розрахунку за вагоно-цистерни ТОВ «Спецранссервіс»отримало від ВАТ «Родовід Банк»кредит за договорами:
№ 22.1/91-К-05 від 29.04.2005 року в сумі 236 400,00 доларів США, відсоткова ставка -14% річних, строк погашення до 31.05.2007 року;
№ 22.1/124-К-05 від 17.06.2005 року на суму 2 344 400,00 доларів США, відсоткова ставка - 13,5%, строк погашення до 21.06.2008 року.
З метою зменшення відсоткової ставки за кредит, недопущення вилучення значної суми коштів з обороту для погашення кредиту, а також враховуючи короткостроковість отриманих кредитів (строк, за який вагоно-цистерни окупляться, становить 8 років) ТОВ „Спецранссервіс" залучило у процесі здійснення господарської діяльності додаткові оборотні кошти на більш вигідних умовах шляхом укладення з нерезидентом АТ «Trasta Comerscbank»(Латвія) додаткових угод № 5 від 05.06.2006 року на суму 1 300 000,00 доларів США та № 6 від 13.12.2006 року на суму 2 660 700,00 доларів США до кредитного договору № К-18/2005 від 03.03.2005 року. За даними додатковими угодами строк повернення кредитних коштів - 03.09.2013 року, відсоткова ставка -11% річних.
ТОВ «Спецранссервіс»29.06.2006 року та 22.12.2006 року перерахувало частково отримані від АТ «Trasta Comerscbank»кошти в сумі 2363400 доларів США ВАТ „Родовід Банк" в дострокове погашення кредиту за кредитним договором № 22.1/91-К-05 від 29.04.2005 року.
ТОВ «Спецранссервіс»22.12.2006 року перерахувало залишок отриманих від АТ «Trasta Comerscbank» коштів в сумі 1 597 300,00 доларів США ВАТ «Родовід Банк»в дострокове погашення кредиту за кредитним договором № 22.1/124-К-05 від 17.06.2005 року.
Позивачем було повернуто ВАТ «Родовід Банк»3 960 700,00 доларів США, тобто вказана сума коштів залишилися в обороті ТОВ «Спецтранссервіс».
За користування кредитними коштами ТОВ «Спецранссервіс»у 2006 році сплатило АТ «Trasta Comerscbank»проценти, які віднесло до валових витрат за 2006 рік, на підставі підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №283/97-ВР), яким передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
На думку суду, діяльність ТОВ «Спецранссервіс», яка пов'язана з отриманням кредиту для придбання вагоно-цистерн, заміною кредитора (перекредитування), використанням вагоно-цистерн та спрямована на одержання прибутку (доходу), є його господарською діяльністю. Отже, сплата процентів АТ «Trasta Comerscbank»за кредит, використаний на перекредитування, що здійснена у зв'язку з веденням господарської діяльності ТОВ «Спецтранссервіс».
За приписом статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону №283/97-В, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У статті 142 Господарського кодексу України зазначено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що
визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
У відповідності з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Оскільки кредитні кошти, отримані від АТ «Trasta Comerscbank», ТОВ «Спецтранссервіс»використало для фінансування своєї господарської діяльності, а саме: зменшило свої зобов'язання перед ВАТ «Родовід Банк»щодо повернення кредитних коштів, витрачених на придбання вагоно-цистерн (фактично відбулася заміна кредитора), чим покращило фінансові результати господарської діяльності -зменшився відсоток за користування кредитними коштами (до 22.12.2006 року товариство сплачувало 14%, а з 23.12.2006 року сплачує 11%) та збільшився строк використання кредитних коштів в сумі 3960700 доларів СІЛА до 2013 року, тому витрати, пов'язані з виплатою АТ «Trasta Comerscbank»процентів за кредитами, законно та обґрунтовано віднесені ТОВ «Спецтранссервіс»до складу валових витрат за 2006 рік.
Відповідно до пп. 7.9.1. п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам.
Згідно з пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам.
Під терміном «основна сума»слід розуміти суму наданого кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів).
Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Як свідчать матеріалами справи та не заперечується відповідачем, обмеження щодо віднесення витрат до складу валових, встановлені пп. 5.5.2, 5.5.3 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на позивача не розповсюджуються.
При цьому п. 5.11 ст. 5 цього Закону передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі, не дозволяється.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що встановлення обмеження що віднесення виплат процентів за кредитним зобов'язанням до складу валових витрат в зв'язку з тим, що об'єкт оподаткування в звітному періоді є від'ємним, не допускається. Крім того, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо передбачено порядок врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування.
Відповідно до «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати»від 31.03.1999 № 87, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капі талу.
При цьому відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 19.07.1999 економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Відповідно до наведеного доходами є також зменшення зобов'язань платника податку.
Так, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати»від 31.03.1999 № 87, зобов'язання - це заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, які очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Таким чином виконання взятих на себе платником податку зобов'язань щодо виплати процентів за кредитною угодою в даному випадку є зменшенням зобов'язань позивача.
Як зазначалось вище, пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Також суд враховує, що основним видом діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля пальним, тому сплата процентів за користування кредитними коштами, отриманими для розрахунку за придбані цистерни для перевезення в'язких нафтопродуктів, підпадає під визначення „господарська діяльність".
З урахуванням наведеного суд вважає неправомірними дії відповідача щодо встановлення в п. 3.1.2 акта перевірки порушення позивачем пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме віднесення у 2006 році до складу валових витрат витрати у розмірі 1 898 508,00 грн., пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування коштами згідно з кредитними договорами, укладеними з ВАТ «Родовід Банк»та АТ «Trasta Comerscbank».
З урахуванням наведеного вище, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо встановлення в п.п.3.2.1 акта перевірки порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення у 2006 році до складу валових витрат витрати у розмірі 1 898 508,00 грн., пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування коштами згідно з кредитними договорами укладеними між позивачем та ВАТ «Родовід Банк»та АТ «Trasta Comerscbank».
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо встановлення в п.п.3.2.1 акта перевірки від 24.09.2007 р. № 3022/23-09/32670530 «Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»код ЄДРПОУ 32670530 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2007 р.» порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення у 2006 році до складу валових витрат витрати у розмірі 1 898 508,00 грн., пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування коштами згідно з кредитними договорами укладеними між позивачем та ВАТ «Родовід Банк»та АТ «Trasta Comerscbank»та зобов'язання ТОВ «Спецтранссервіс»зменшити у податковій звітності від'ємне значення загальної суми валових витрат на суму 1 898 508,00 грн.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.