ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
13.11.2007 р. № 6/86
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" в особі Полтавської філії ТОВ "БК "Марафон"
до Державна податкова інспекція у м. Полтава
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Представники:
від позивача Столярець С.В. (довіреність від 11.09.2007 р. № 209)
від відповідача Чала О.Д.(довіреність від 09.01.2007 р. № 2/9/10-044)
13.11.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003392306/0 від 03.08.2007 р.
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки, торговий патент (оригінал) знаходився в приміщенні каси, і при здійсненні ставки гравці мали доступ до огляду торгового патенту.
Відповідач позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що під час проведення перевірки торгові патенти на право діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу знаходилися на не доступному для огляду місці у приміщенні каси, а тому це є прямим порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ДПІ у місті Полтава 10.07.2007 року було проведено перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»за адресою: м. Полтава, вул.. Фрунзе, 155, за результатами якої складено акт № 16010370/23-534 від 23.07.2007 р.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 0003392306/0 від 03.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким позивачу за порушення п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначену суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 600,00 грн.
У висновках акту зазначено, що позивачем порушено п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Як встановлено судом, торговий патент був розміщений в приміщенні каси, де знаходиться місце розташування касира, касового апарату та комп'ютера. При здійсненні ставки гравці мають доступ до огляду торгового патенту. Отже, позивач здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу за наявності чинних ліцензії та торгового патенту.
З висновками, викладеними в акті перевірки, а також з правомірністю винесеного спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у зазначеному Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі..
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Враховуючи вищенаведену статтю та те, що позивач займається діяльностю з надання послуг у сфері грального бізнесу, торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду та розміщений у приміщенні для надання послуг в сфері грального бізнесу.
Як вбачається з матеріалів справи, копії торгових патентів знаходились у приміщенні грального бізнесу, були відкриті та доступні для огляду, та для ознайомлення біля касового апарату.
Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не передбачено обов'язку суб'єкту підприємницької діяльності розміщувати для огляду в гральному залі копію торгового патенту.
Враховуючи, що позивачем було дотримано порядок використання торгового патенту, підстави для застосування стосовно нього відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” відсутні, оскаржуване рішення відповідача з цього приводу є протиправним та підлягає визнанню нечинним.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.71, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинним Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Полтави №0003392306/0 від 03.08.2007 року.
3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон» за рахунок місцевого бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.