Постанова від 27.11.2007 по справі 6/100

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2007 р. № 6/100

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Добрянської Я.І.,

секретаря судового засідання Зубко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків, Державна податкова адміністрація у м. Киє

ві

про визнання нечинними рішення

Представники:

від позивача Баран Є.М. (довіреність від 23.10.2007 р. № 3178); Любович Є.Л. (довіреність від 23.10.2007 р. № 3178);

від відповідача 1 Онисько М.М. (довіреність від 23.10.2007 р. № 1811/9/10-110); Шалінова С.І. (довіреність від 27.09.2007 р. № 1650/9/10-110)

від відповідача 2 Онуфрійчук В.А. (довіреність від 18.09.2007 р. № 1830/9/10-405)

27.11.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Закрите акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний» з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим платниками податків та Державної податкової адміністрації у м. Києві про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 07.05.2007 р. № 0000304020/0 , від 07.05.2007 р. № 0000294020/0 , від 07.05.2007 р. № 0000284020/0

Позивач вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, п. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 12.06.1995 р. № 265/95-ВР та п. 5.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженою Постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Також, позивач зазначає, що перевірка проводилася з порушенням ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та без дотримання «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. № 925/11205..

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.

Згідно пред'явлених касових книг підприємства за лютий, березень, квітень 2007 року, прибуткових касових ордерів від працівників підприємства приймались готівкові кошти за надані послуги (оренда автомобілів) та за реалізований товар (металобрухт, дерев'яні відводи, ворота) без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 3 566,07 грн. Тобто, ЗАТ "КЗШВ "Столичний" порушено п.1. п.2 ст. З Закону України під 12.06.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також, позивач реалізовував пляшку горілки без наявності марки акцизного збору встановлено зразка, чим було порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позивачем порушено вимоги глави 5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 щодо зберігання понадлімітних коштів у касі підприємства.

Як встановлює частина 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства України.

Вказана перевірка була здійснена податковим органом в межах повноважень, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509, а саме,

відповідно до ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою адміністрацією у м. Києві була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт №00098 від 19.04.2007 року (надалі - Акт перевірки) та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

18 травня 2007 року позивач оскаржив вказані рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000284020/0 від 07.05.2007 р. на суму 17830,25 грн., № 0000304020/0 від 07.05.2007 р. на суму 1700,00 грн.; № 0000294020/0 від 07.05.2007 р. на суму 681534,73 грн. Відповідач рішенням про результати розгляду скарги № 6359\10\25-019 від 21.05.2007 року залишив скаргу без розгляду.

Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Києві зі скаргою від 04.06.2007 року №1915, у якій просив ДПА у м. Києві скасувати зазначені рішення.

За результатом розгляду скарги від 18.07.2007 р. №2576/10/25-214 ДПА у м. Києві залишила вищезазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з рішенням ДПА у м. Києві, подав повторну скаргу від 03.08.07р. № 2438 до Державної податкової адміністрації України (надалі - ДПА України).

10 вересня 2007 року ДПА України прийняла рішення (вих. №8710/6/25-0415) про результати розгляду скарги, згідно з яким залишила без змін вищезазначені рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) та про застосування фінансових санкцій, прийнятих відповідачем, а повторну скаргу позивача від 03.08.07р. №2438 залишено без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін та розглянувши матеріали справи, погоджується з твердженням позивача виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2007 року позивачу була видана Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у м. Києві Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з реєстраційним номером 726566400450.

У ході проведення перевірки співробітниками ДПА у м. Києві було виявлено, що в реалізації знаходилась пляшка горілки „Хортиця класична" об'ємом 0,5л, міцністю 40% оборотів, виробництва ДП „Імідж Холдінг", Україна, без наявності марки акцизного збору встановленого зразку", що на думку відповідача є порушенням вимог абзацу тринадцятого частини другої ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". З пояснень позивача вбачається, що всі пляшки мали марки акцизного збору встановлено зразка, що не заперечується представником відповідача лише на одній пляшці була відклеєна марка акцизного збору, яка знаходилася поруч із пляшкою.

За вказане порушення відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 07.05.07р. №0000304020/0 на суму 1 700,00 гривень.

Суд вважає, що прийняте рішення суперечить чинному законодавству, а саме ч. 4 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно з якою рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Тобто, рішення про застосування фінансових санкцій від 07.05.07р. №0000304020/0 на суму 1 700,00 гривень, прийняте відповідачем, є неправомірним.

Згідно з п. 1.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05р. №327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за №925/11205, посадові особи органів державної податкової служби мають право здійснювати невиїзні документальні, виїзні планові та позапланові перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами. їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Фірмовий магазин позивача (єдиний фактичний об'єкт перевірки) знаходиться за юридичною адресою позивача: м. Київ, вул. Сирецька, 27.

Направлення ДПА у м. Києві від 18.04.07р. №№2173, 2174 були видані на перевірку позивача, а не магазину №1.

Згідно з реєстраційним посвідченням № 2665000452 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій DATEKS MP 500T. 03 за адресою м. Київ, вул.. Сиренька, 27 (фірмовий магазин).

Як вбачається із схеми підпорядкованості структурних підрозділів ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», магазин відноситься до структурних підрозділів позивача.

Таким чином, магазин не є юридичною особою, або її філією, або її відділенням, або будь-яким іншим відокремленим підрозділом позивача.

З матеріалів справи видно, що згідно з наказом позивача від 04.01.06р. №1-П, встановлено ліміт каси в сумі 60 200,00 гривень. Цей факт підтверджується довідкою банку на розрахунку ліміту каси та вхідним номером банку на листі позивача від 05.01.06р. № 6 до Подільської філії АКБ «Мрія».

Відповідно до п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Судом встановлено, що в касі підприємства на момент перевірки знаходилося 331002,19 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до дозволу № 007-13Д/2007 від 18.01.2007 р., встановлений режим роботи магазину позивача з 9-00 до 19-30 год., перерва з 12-00 до 12-30 год., в суботу з 9-00 до 18-00 год., перерва з 14-00 до 14-30 год., неділя з 9-00 до 14-00 год. перерва з 14-00 до 14-30 год.

Відповідно до п. 5.1 Положення № 637, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у позивача відсутнє порушення ліміту каси.

Отже, прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) №0000294020/0 на суму 662 004,38 грн. на підставі ст.. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1195р. №436/95 є неправомірним.

Суд погоджується з рішенням відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000284020/0 від 07.05.07, що прийняте в результаті виявлених перевіркою порушень позивачем порядку здійснення розрахункових операцій, виходячи з наступного.

Позивачем було порушено п.1. п.2 ст. З Закону України під 12.06.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно пред'явлених касових книг підприємства за лютий, березень, квітень 2007 року, прибуткових касових ордерів від працівників підприємства приймались готівкові кошти за надані послуги (оренда автомобілів) та за реалізований товар (металобрухт, дерев'яні відводи, ворота) без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 3 566,07 грн.

Як визначає норма п.1 ст. З Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (Із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, .жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані "щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій... фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону № 265, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) ... у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій...

Таким чином, суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. В разі якщо реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, до суб'єктів господарської діяльності застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 17 Закону №265.

Наведене вище свідчить про правомірність застосування СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі висновків акту ДПА №000987 від 19.04.07 штрафних (фінансових) санкцій від №0000284020/0 від 07.05.07 в сумі 17 830,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за відклеєну марку акцизного збору встановленого зразка та знаходженні в касі підприємства понадлімітних коштів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.

У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.71, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000304020/0 від 07.05.2007 р. на суму 1700,00 грн. та № 0000294020/0 від 07.05.2007 р. на суму 681534,73 грн. в іншій частині відмовити.

3. Судові витрати 1,70 грн. судового збору, присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний»за рахунок місцевого бюджету.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Добрянська Я.І.

Попередній документ
2324439
Наступний документ
2324442
Інформація про рішення:
№ рішення: 2324440
№ справи: 6/100
Дата рішення: 27.11.2007
Дата публікації: 12.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Затверджено угоду (22.07.2004)
Дата надходження: 29.12.2003
Предмет позову: визнання банкрутом
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГОРДІЄНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
відповідач (боржник):
ВАТ"Домобудівник"м.Суми
заявник апеляційної інстанції:
АТ "Сумиобленерго"
заявник касаційної інстанції:
АТ "Сумиобленерго"
позивач (заявник):
Державна податкова інспекція в м.Сумах