ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
21.11.2007 р. № 6/75
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ЛОДЖИСТІК"
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін
від позивача Грачова О.В. (довіреність від 28.08.2007 р. б/н); Жмуд О.Б. (довіреність від 10.10.2007 р. № 186/10); Курна Л.М. (довіреність від 19.10.2007 р. № 200/10); Михайленко Д.О. (довіреність від 29.10.2007 р. № 213/10); Лавренюк С.А. (директор).
від відповідача Кузьменко О.А. (довіреність від 09.01.2007 р. № 4); Пугачук Ю.А. (довіреність від 11.10.2007 р. № 81); Купцова О.В. (довіреність від 11.10.2007 р. №83); Марченкові Т.С. (довіреність від 11.10.2007 р. № 84);Яговенко І. (довіреність від)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про:
- визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, винесених Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва № 0004192302/0-38932 від 06.09.2007 р. на загальну суму 115550,07 грн. та № 000422302/0-38933 від 06.09.2007 р. на загальну суму 133514,10 грн. повністю.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону № 283/97-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР) та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 р. №168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).
Позивач вважає, що правомірно відніс до валових витрат суму орендної плати згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачену за вказаними операціями.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
На думку відповідача, позивач безпідставно завищив валові витрати, в порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та податковий кредит в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток в сумі 101593,00 грн., та завищенню податкового кредиту з ПДВ на суму 77033,38 грн. В зв'язку з чим до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем -Державною податковою інспекцією в Дарницькому районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2005 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено акт № 3245/2302/33594538 від 28.08.2007 р. та винесені податкові повідомлення -рішення:
від 06.09.2007 р. № 0004192302/0-38932 на суму 115550,07 грн. (з яких 77033,38 грн. -основного платежу та 38516,69 грн. -штрафні санкції) про донарахування податку на додану вартість;
від 06.09.2007 р. № 0004202302/0 на суму 133514,10 грн. (з яких 102293,00 грн. -основного платежу та 31221,10 грн. -штрафні санкції) про донарахування податку на прибуток.
Судом встановлено, що між позивачем та СП «Оптіма -Фарм ЛТД»укладено договір оренди № 2 від 22.02.2006 р., згідно з яким СП «Оптіма -Фарм ЛТД»передає ТОВ «Юніверсал Лоджистік»у користування частину нежитлових приміщень, що розташовані за адресою м. Київ, вул.. Бориспільська, 9-Ж, загальною площею 540 кв. м для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 5.1 даного Договору, орендна плата за користування об'єктом оренди (в т.ч. комунальні послуги та інші витрати по утриманню та обслуговуванню будівель та прилеглої території), протягом перших шести місяців користування становить 6.00 грн. за 1 кв. м, в т.ч. 20% ПДВ. Загальна сума місячної орендної плати протягом перших шести місяців користування цим Договором становить 3240,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 540,00 грн. Розмір орендної плати, встановлений в цьому пункті, є фіксованим та не може бути змінений.
Відповідно до Доповнення № 1 від 01.03.2006 р. до Договору оренду № 2 від 22.02.2006 р. орендна плата за користуванням об'єктом оренди (в т.ч. комунальні послуги та інші витрати по утриманню та обслуговуванню будівель та прилеглої території) з 01.03.2006 р. становить 20,00 грн. за 1 кв. м, т.ч. ПДВ 20% . Загальна сума місячної орендної плати становить 10800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1800,00 грн.
Як вбачається з Додаткової угоди № 2-31/03-06 від 31.03.2006 р. до Договору оренди № 2 від 22.02.2006 р. орендна плата за користування об'єктом оренди з 01.04.2006 р. становить 55.00 грн. за 1 кв. м, т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума місячна орендної плати становить 29700,00 грн., ПДВ -20%.
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 22.02.2006 р., орендодавець дозволяє Орендарю укласти договір між ТОВ «Юніверсал Лоджистік»та ТОВ «Серв»є Україна» на передачу в оренду (суборенду) частини об'єкта оренди площею 540 кв. м для здійснення ТОВ «Серв»є Україна» господарської діяльності, в тому числі для розміщення аптечного складу». Приміщення розташоване за адресою м. Київ, вул.. Бориспільська, 9-Ж. Власником нежитлових приміщень є СП «Оптіма-Фарм ЛТД». Загальна площа приміщення складає 540 кв. м.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо тієї обставини, що дана послуга по наданню орендованого приміщення в суборенду ТОВ «Серв»є Україна» є комплексною, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати ТОВ «Юніверсал Лоджистік»по оренді вищезазначеного приміщення складають 232425,00 грн., дохід, отриманий від здачі приміщення в суборенду ТОВ «Серв»є Україна» становлять 27675,00 грн. Тобто, дана діяльність є завідомо збитковою.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно Додатку № 1 до Договору оренди № 3 від 25.12.2006 р. орендна плата становить 32,50 грн. за 1 кв. м, в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума місячної орендної плати за цим Договором становить 110566,30 грн., в т. ч. ПДВ 20%. Як вказано в акті приймання -передання № 1 до договору оренди № 3 від 25.12.2006 р. дані приміщення використовуються наступним чином: 169,84 кв. м - офісне приміщення ТОВ «Юніверсал Лоджистік»; відповідно до додаткової угоди № 1 до угоди про оренду від 22.02.2006 р. з ТОВ «Серв»є Україна»загальна площа приміщень збільшується з 540 кв. м до 750,70 кв. м, і як наслідок, пункт 5.1 Договору змінюється наступним чином: орендна плата становить за 1 кв. м 32,50 грн.. Загальна сума місячної орендної плати становить 24397,75 грн., в т. ч ПДВ за ставкою 20% в сумі 4066,29 грн. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в господарській діяльності не використовувалося протягом 1 кварталу 2007 р. 2481,5 кв. м приміщення.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з продажем послуг.
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача щодо заниження податку на прибуток за період, який перевірявся.
Щодо завищення податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.
Враховуючи той факт, що позивачем не використовувалося у власній господарській діяльності приміщення, тому ТОВ «Юніверал Лоджистік»безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ за період, який перевірявся на суму 77033,38 грн.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення, які відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. В позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.