ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.10.2007 р. № 6/47
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Евросет"
до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва
про про визнання нечинним рішення
Представники:
від позивача Козачок А.А. (довіреність № 37 від 27.09.2007 р.);
від відповідача Сименюк І.Ю.. (довіреність № 10133/9-10 від 27.12.2006 р.);
24.10.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросет»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212304 від 29.01.2007 р. на суму 52204,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на те, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем абз.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 та п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637). Також позивач стверджує, що перевірка проводилася без достатніх повноважень та з порушенням ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509.
На думку позивача, факт порушення вимог абз.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 не доведений, оскільки сума була облікована належним чином в книзі обліку розрахункових операцій.
Також позивач вважає, що частина 3 пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 не містить відомостей про те, які саме дії слід вважати «обліком готівки», а тому, проведення коштів через реєстратор розрахункових операцій, відображення даної дії у звітному фіскальному чеку та підклеєння даного звіту до Книги ОРО є достатніми підставами вважати зазначені кошти оприбуткованими.
Відповідач позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позивачем порушено п. 2.6 та п. 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637. Позивач згідно контрольних стрічок за 05.01.2007 р. не здійснив облік готівкових коштів у сумі 10441,81 грн., а саме не відобразив у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій.
За вказане порушення передбачена відповідальність ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Представниками органів Державної податкової служби України (співробітниками ДПА у м. Києві ГДПРІ ОСОБА_1 та ГДРПІ ОСОБА_2) 09.01.2007 р. було проведено перевірку магазину, який належить ТОВ «Євросет» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт від 19.01.2007 р. № 26560014/2340 та прийняте Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212304 від 29.01.2007 р..
За результатами перевірки було встановлено, що в магазині за адресою м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 145/1, проводилася реалізація непродовольчої групи товарів в гривнях із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачею відповідного розрахункового документа. Позивач згідно контрольних стрічок за 05.01.2007 р. проводив діяльність, однак не здійснив облік готівкових коштів в сумі 10440,81 грн. Тобто, не оприбуткував готівку у повній сумі її фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій (Z- звіт від 05.01.2007 р. № 2201), що є порушенням п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637.
Позивачем не заповнені відповідні графи книги обліку розрахункових операцій № 2656000157 від 15.08.2006 р., обліку руху коштів та сум розрахунків від 05.01.2007 р., в наслідок чого до товариства була застосована штрафна (фінансова) санкція в п'ятикратному розмірі за не оприбуткування готівки в касі в розмірі 52204,05 грн. (10440,81 х 5) згідно ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Позивач зазначає, що перевірка проводилася з порушенням ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме, перевіряючими не надано наказ керівника податкового органу про проведення перевірки та направлення на перевірку.
Відповідач в запереченнях дане твердження позивача не спростовує, лише зазначає, що відповідно до п. 7.4 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, якщо перевіркою підприємства (підприємця) було виявлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт про перевірку) (додаток 3) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням.
Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець). Перший примірник надсилається органам державної податкової служби України за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, що передбачені законодавством України, другий - передається безпосередньо відповідному підприємству (підприємцю), третій примірник залишається в документах органу контролю. Якщо порушень не виявлено, то службові особи, які проводили перевірку, складають довідку за довільною формою, у якій зазначаються назва підприємства, що перевірялося, термін перевірки, посилання на законодавство України, згідно з яким проводилася перевірка, питання, що перевірялися. Зазначену довідку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець).
Суд з даним твердженням не погоджується, оскільки порядок проведення перевірки податковим органом визначений ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Отже, Закон № 509-ХІІ містить обов'язкову підставу проведення перевірки -наказ керівника податкового органу.
Відповідач з позовом не погоджується з огляду на наступне. Під час проведення перевірки співробітниками мобільної групи Державної податкової адміністрації у м. Києві було встановлено порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637,, а саме не заповнено відповідні графи книги обліку розрахункових операцій № 2656000157 від 15.08.2006 р. обліку руху коштів та сум розрахунків за 05.01.2007 р.
Суд, заслухавши пояснення сторін, не погоджується з відповідачем виходячи з наступного.
Відповідно до п 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем відображена готівка у розмірі 10623,81 грн. у фіскальному чеку за 05.01.2007 р., зазначений чек був підклеєний до відповідного розділу книги обліку розрахункових операцій № 2656000157. Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно п. 7.5 якого, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів проводиться за обліком розрахункових квитанцій;
ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Позивач надав до ДПІ у Подільському районі м. Києва звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) форма № ЗВР-1 за січень 2007 р., до якого додано звіт за період з 01.01.2007 р. по 31.01.2007 р. роздрукований з фіскальної пам'яті РРО. Загальний розмір отриманої суми становить 243563,02 грн., в тому числі готівки. У розділі «Підсумки по звітам» зазначеного звітного чеку, міститься підрахунок коштів, які отримав позивач через касу магазину протягом січня 2007 р., зокрема, розмір суми отриманий 05.01.2007 р. становить 10623,87 грн., з них 8361,82 грн. готівкою, 2262,05 грн. -по безготівкову розрахунку.
Отже, матеріали справи підтверджують внесення та оприбуткування готівки в розмірі 10440,81 грн. позивачем до каси товариства.
Враховуючи все вищевикладене, суд не погоджується з відповідачем щодо правомірності застосування ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Як вказано в п. 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Позивачем при проведенні перевірки не дотримано вимоги Наказу ДПА України № 327.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.71, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212304 від 29.01.2007 р. на суму 52204,05 грн.
3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю “Євросет” за рахунок місцевого бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.