ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
25.10.2007 р. № 6/32
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Буд"
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва
про визнання нечинними рішень
Представники:
від позивача Захарченко О.А. (довіреність б/н від 17.09.2007р.); І.В.Марченко (директор)
від відповідача Яговенко І.О. (довіреність № 7 від 09.01.2007 р.);
25.10.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют -Буд»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001152303 від 05.04.2007 р. на суму 15500,00 грн. та № 0001492303 від 05.04.2007 р. на суму 6420,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на те, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 та п. 2.8 , п. 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.
На думку позивача, факт порушення вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»при проведенні розрахунків з покупцем документально не доведений.
Також позивач вказує на те, що відповідачем зроблений невірний висновок про порушення Товариством абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»щодо перевищення понадлімітних залишків готівки в касі та зазначив, що перевіряючими не були належним чином встановлені та зафіксовані факти перевищення готівкових коштів у підприємства згідно з вимогами «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Відповідач позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву, в яких вказував, що позивачем порушено п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.8 та п. 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
За вказані порушення передбачена відповідальність п. 1 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт від 29.03.2007 р. та прийняті податкові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001502303 від 05.04.2007 р. на суму 15500,00 грн. та № 0001492303 від 05.04.2007 р. на суму 6420,00 грн.
Позивач не погодився з зазначеними рішеннями та оскаржив їх в апеляційному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 31.07.2007 р. № 7279/25-0415, згідно якого скарга ТОВ «Абсолют - Буд»залишена без задоволення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -без змін.
В акті перевірки від 29.03.2007 р. вказано, що згідно заяви громадянина ОСОБА_4 ним придбані у Товариства будівельні матеріали на суму 3100,00 за готівку, без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа, що підтверджується написом «Оплачено»і підписом на примірнику рахунку -фактури № 00000175 від 23.02.2007 р.
Позивач із вказаним в акті не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.
Громадянин ОСОБА_4 23.02.2007 р. замовив будівельні матеріали з доставкою. Менеджер підприємства ОСОБА_5 пояснила замовнику про порядок здійснення розрахунків -через установу банку протягом 10 днів після поставки товарів. Оскільки підприємство не має зареєстрованого касового апарата, всі розрахунки здійснюються через банківську установу.
При підготовці рахунку -фактури відбувся збій в комп'ютерній мережі, за рахунок чого була порушена нумерація рахунків та не зазначено прізвище замовника. Однак, в рахунку -фактурі вказаний період оплати, банківські реквізити та проставлений підпис ОСОБА_5 у відповідній графі, як особи яка видала рахунок.
Замовлений товар був доставлений ОСОБА_6, який висловив претензії стосовно якості окремих видів будівельних матеріалів. В зв'язку з тим, що вказані події відбувалися наприкінці робочого дня, сторони домовилися врегулювати ці питання наступного тижня, а також оформити рахунок -фактуру з зазначенням прізвища покупця.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_6 відмовився сплачувати за неякісний товар, жодних відміток на рахунку - фактурі співробітник Товариства ОСОБА_5 про сплату коштів не робила. Готівкових коштів не приймала.
На банківський рахунок позивача 27.02.2007 р. були зараховані кошти в сумі 3100,00 грн., які були сплачені ОСОБА_6 за одержаний товар.
Відповідно до п. 2.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637, якщо фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств….., то такі розрахунки для платників є готівковими, а для отримувачів коштів -безготівковими.
Між директором підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було складено акт про повернення та обмін окремих складових товару поставленого 23.02.2007 р., а також надано виправлену видаткову накладну № РН-0000126 від 23.02.2007 р. та рахунок -фактуру № СФ-0000196 від 23.02.2007 р., на якому покупець зробив напис «умови продажу -готівка від 23.02.2007 р.».
Таким чином, позивач вважає, що покупець зробив запис саме про умови продажу, а не про фактичну оплату. Тобто, покупець сплатив лише 3100,00 грн. на банківський рахунок позивача.
Тому, відповідач неправомірно застосував до ТОВ «Абсолют - Буд» штрафні санкції згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Окрім того, позивач не погоджується з висновками відповідача щодо перевищення залишків готівки в касі з огляду на наступне.
При винесенні рішення № 0001492303 на суму 6420,00 грн., на думку позивача, відповідач не вірно застосував абз. 2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», згідно якого, якщо у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Із вказаної суми 6200,00 -це подвійний розмір «готівкового продажу товару покупцю ОСОБА_4», а 220,00 грн. -суми штрафу має інше походження.
Перевіряючими при перевірці касової книги, прибуткових касових ордерів та видаткових касових ордерів було встановлено, що 25.07.2007 р. виписаний видатковий касовий ордер № 33 на суму 110,00 грн., на якому відсутній підпис отримувача, тому на думку перевіряючи, даний ордер не може прийматися для підтвердження відсутності перевищення ліміту готівки в касі Товариства. На підставі вказаного позивачу нарахований штраф у сумі 220,00 грн.
Відповідач з позовом не погоджується з огляду на наступне. Під час проведення перевірки співробітниками ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ТОВ «Абсолют - Буд»було встановлено, що при придбанні товару за готівковий рахунок на суму 3100,00 грн. розрахункова операція здійснена без застосування касового апарата, зареєстрованого належним чином в органах податкової служби та без видачі розрахункового документа. Директором товариства під час перевірки було надано видаткову накладну від 23.02.2007 р. № РН-0000126, на якій покупцем ОСОБА_6 вчинено запис про умови продажу «за готівку». Також, перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі 26.02.2007 р. на 3100,00 грн. (готівка в сумі 3100,00 грн. була отримана в касу 23.07.2007 р., а здана до установи банку 27.02.2007 р., ліміт залишку готівки товариству не встановлений). Окрім того, в ході перевірки касової книги, прибуткових касових ордерів та видаткових касових ордерів було встановлено, що 25.07.2007 р. товариством перевищено ліміт готівки на суму 110,00 грн. (видано касовий ордер № 33, на якому відсутній підпис одержувача).
Отже, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 3210,00 грн. За вказані порушення до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 15500,00 грн. (3100,00 грн. х 5) за не проведення готівкових коштів через реєстратор розрахункових операцій та на суму 6420,00 грн. (3210,00 грн. х 2) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах.
Ухвалою від 04.10.2007 р. суд задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, пояснень не надав. Свідок ОСОБА_5 пояснила, що готівкові кошти вона не отримувала, оскільки, не мала на це жодних повноважень, запис «оплачено» та підпис на рахунку № 00000175 не робила, про їх походження їй нічого не відомо. ОСОБА_6 були надані необхідні документи для проведення розрахунку через установу банку за отриманий товар.
Суд, заслухавши пояснення сторін та свідка, не погоджується з відповідачем щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача відсутній реєстратор розрахункових операцій, всі розрахунки здійснюються у безготівковій формі через установу банку. Отже, покупцю ОСОБА_6 було надано виправлену видаткову накладну № РН-0000126 від 23.02.2007 р. та рахунок -фактуру № СФ-0000196 від 23.02.2007 р., в якому вказано реквізити банківської установи.
Таким чином, відповідачем безпідставно застосована штрафна санкція передбачена п. 1 ст. 17 цього Закону, згідно якої за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Суд, також, не погоджується з відповідачем щодо правомірності застосування ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.23 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637, при проведенні перевірки для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.
Однак, як вбачається з матеріалів справи перевіряючими не були встановлені і зафіксовані факти перевищення готівкових коштів у підприємства згідно з вимогами Положення № 637, не встановлені реальні обставини руху готівкових коштів через касу підприємства, не враховані особливості визначення понадлімітних залишків і порядку їх здачі до кас банків. Авансові звіти, квитанції, товарні та фіскальні чеки, які підтверджують факти придбання у відповідному періоді позивачем товарно -матеріальних цінностей і послуг для господарських потреб на суму 110,00 грн. до перевірки не залучалися.
Як вказано в п. 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідачем при проведенні перевірки не дотримано вимоги Наказу ДПА України № 327.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.71, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001152303 від 05.04.2007 р. на суму 15500,00 грн. та № 0001492303 від 05.04.2007 р. на суму 6420,00 грн.
3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю “Абсолют - Буд” за рахунок місцевого бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.