ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
01.10.2007 р. № 6/30
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державне підприємство "Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
провизнання висновків довідки та акту перевірки неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Отрюх Т.В.
Представники:
від позивача: Ярошенко В.В., Лебедь О.М.
від відповідача: Гончар С.В., Теслюк Н.С.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.10.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державне підприємство „Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка” звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про:
- визнання висновків Довідки № 81504 від 03.05.2007 року та Акту № 91504 від 03.05.2007 року, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення № 0070251504/0, 0070261504/0, 0070271504/0 від 11.06.2007 року неправомірними;
- скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державною податковою інспекцією Шевченківського району м. Києва № 0070251504/0, 0070261504/0, 0070271504/0 від 11.06.2007 року повністю;
- скасування першої податкової вимоги № 1/5527 від 13 липня 2007 року, винесеної Державною податковою інспекцією Шевченківського району м. Києва.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що при сплаті частини чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році Державне підприємство „Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка” правомірно застосовувало положення ст. 67 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік”, Постанови КМУ № 50 від 15.01.2005 року „Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році”, Постанови КМУ № 678 від 17.05.2006 року „Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році”, ст. 63 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, Постанови КМУ № 68 від 29.01.2007 року „Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)”, відповідно до яких за 1, 2, 3 квартал 2006 року Позивачем було відраховано 50 відсотків частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році.
Відповідач надав пояснення до позову, в яких зазначив, що відповідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 09.02.2007 року №352446 Позивачем було самостійно задекларовано узгоджені податкові зобов'язання по рядку 21 - дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними та комунальними підприємствами у сумі 114915 грн. та по рядку 20 - авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у сумі 28729 грн. За даними підприємства значення рядку 21 дорівнює 114915 грн., за даними перевірки значення рядку 21 дорівнює 383050 грн. ( різниця складає 268135 грн.).
Таким чином, Відповідач стверджує, що застосування до Позивача штрафних санкцій та донарахування частини чистого прибутку (доходу) за звітний період відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем -Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва 28.03.2007 року була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка платника податку на прибуток Державного підприємства „Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка”, в результаті якої було складено довідку № 81504 від 03.05.2007 року „Про результати невиїзної документальної ( камеральної ) перевірки податкової звітності з податку на прибуток”.
18.04.2007 року Відповідачем -Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна ( камеральна ) перевірка платника податку на прибуток Державного підприємства „Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка”, в результаті якої було складено акт № 91504 від 03.05.2007 „Про результати невиїзної документальної ( камеральної ) перевірки податкової звітності з податку на прибуток”.
На підставі довідки і акта перевірки Відповідачем були прийняті повідомлення-рішення:
- від 11.06.2007 року № 0070251504/0, яким Позивачу згідно з п.п. 4.1.4 п.4.1, п.п. „в” п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 201102, 00 грн., в т.ч. основний платіж -67034,00 грн. та штрафні санкції -134068,00 грн.;
- від 11.06.2007 року № 0070261504/0, яким Позивачу згідно з п.п. 4.1.4 п.4.1, п.п. „в” п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств) у розмірі 281542,00 грн. в т.ч. основний платіж -268135,00 грн. та штрафні санкції -13407,00 грн.;
- від 11.06.2007 року № 0070271504/0, яким Позивачу згідно з п.п. 4.1.4 п.4.1, п.п. „в” п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 44132,00 грн.
В довідці № 81504 зроблено висновок про те, що в перевіреному періоді ДП „НКХФ ім. О.Довженка” було несвоєчасно сплачено авансові внески, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за звітний період 2006 року на 22066,00 грн. та нараховується штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання, що складає у сумі 44132,00 грн. Вказаний висновок мотивований тим, що підприємство (Позивач) сплатило дивіденди 19.02.2007 року у сумі 10000,00 грн., 20.02.2007 року у сумі 10000,00 грн., 21.02.2007 року -68256,00 грн., 22.02.2007 року -200,00 грн. Відповідно повинно було сплатити авансові внески на суму дивідендів 19.02.2007 року -2500,00 грн. 20.02.2007 року -2500,00 грн., 21.02.2007 року -17064,00 грн. та 22.02.2007 року -2 грн. Загальна сума авансових внесків на суму дивідендів -22066,00 грн. А отже, за несплату авансового внеску платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку.
В акті № 91504 вказано, що в перевіреному періоді ДП „НКХФ ім. О.Довженка” виявлено арифметичну помилку при заповненні рядка 20 та рядка 21, що призвело до заниження авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів та заниження нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів та дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за звітний період 2006 року на суму 268135,00 грн.
З висновками, викладеними в довідці і акті перевірки, суд не погоджується з наступних підстав.
Як підтверджено матеріалами справи:
Державним підприємством „Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка” було подано податкову декларацію № 352446 від 09.02.2007 року за звітний період 2006 року, якою було здійснено відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році (крім частини чистого прибутку (доходу), сплаченої відповідно до ст. 67 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік”) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у розмірі 15 відсотків.
Заповнення 20-го та 21-го рядків податкової декларації здійснювалося згідно ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, якою передбачено, що господарські організації здійснюють відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році (крім частини чистого прибутку (доходу), сплаченої відповідно до ст. 67 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік”) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у розмірі 15 відсотків.
Порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 року № 68 „Про затвердження порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)”, та відповідно до ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” передбачено, що господарські організації здійснюють відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році (крім частини чистого прибутку (доходу), сплаченої відповідно до ст. 67 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік”) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у розмірі 15 відсотків.
Згідно Постанови КМУ № 50 від 15.01.2005 року „Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році” та Постанови КМУ № 678 від 17.05.2006 року „Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році” (ці постанови діяли на момент подання Позивачем податкової декларації № від 2006 року) за 1, 2, 3 квартал 2006 року кіностудією було відраховано 50 відсотків частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році.
Відповідно до Постанови КМУ № 68 від 29.01.2007 року „Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)” відрахування частини чистого прибутку (доходу) здійснюється державними підприємствами у розмірі 15 відсотків за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році .
У 2006 році частина чистого прибутку (доходу) Позивачем розраховувалася згідно Постанови КМУ № 50 від 15.01.2005 року „Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році” та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 „Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році” і складала 50 відсотків. Цю ставку Позивач застосовував протягом 11 місяців 2006 року, тобто до Державного бюджету України за 11 місяців 2006 року було перераховано 26650,00 грн., застосовуючи ставку 50 відсотків.
З урахуванням Постанови КМУ № 68 від 29.01.2007 „Про затвердження порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)” Позивач застосував ставку 15 відсотків, а саме 766100 * 15% = 114915 грн. Оскільки частина чистого прибутку (доходу) за попередній звітній період ( за 11 місяців 2006 року ) вже була нарахована і сплачена з застосуванням ставки 50 %, то частина чистого прибутку (доходу) за грудень склала 114915 -26650 = 88265 грн.
Відповідач не погодився з даними, поданими Позивачем, і у своїх поясненнях зазначив, що відповідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 09.02.2007 року №352446 Позивачем було самостійно задекларовано узгоджені податкові зобов'язання по рядку 21 - дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними та комунальними підприємствами у сумі 114915 грн. та по рядку 20 - авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у сумі 28729 грн. За даними підприємства значення рядку 21 дорівнює 114915 грн., за даними перевірки значення рядку 21 дорівнює 383050 грн. ( різниця складає 268135 грн.)
За поясненнями, наданими Відповідачем, відповідно до поданого розрахунку частини прибутку (доходи), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році підприємством, чистий прибуток (дохід) за звітний період 2006 року складає 766100 грн. Відповідно частина прибутку за звітний період 2006 року, що відраховується до загального фонду державного бюджету повинна складати 383050 грн., що становить 50 відсотків від чистого прибутку, норматив відрахування встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 „Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансового-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році”, що призвело до заниження нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів та дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за звітний період 2006 рік на суму 268135 грн. та заниження авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за звітний період 2006 рік на 67034 грн..
Відповідно до п.п. 17.1.4. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-III у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті „в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян у сумі 13407 грн. та відповідно до п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст.17 цього Закону за несплату авансового внеску платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору ( обов'язкового платежу) у сумі 134068 грн.
Також, Відповідач посилається на лист ДПА України від 13.01.2007 року №335/7/15-0117 „Щодо сплати частини прибутку (доходу) за підсумками 2006 року”. В ньому зазначено, що з метою належного виконання статті 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та забезпечення надходжень до державного бюджету частини прибутку (доходу) за підсумками 2006 року Постановою КМУ від 17.05.2006 року № 678 „Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році” встановлено Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу). Проте, листи ДПА не є нормативно -правовими актами і носять рекомендаційний характер, а тому посилання на них при донарахуванні частини чистого прибутку (доходу) є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, зазначений лист виданий 13.01.2007 року, тобто до винесення Постанови КМУ № 68 від 29.01.2007 року, яка встановлює ставку 15 відсотків.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що господарським організаціям при відрахуванні частини чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році слід керуватися Постановою КМУ від 29.01.2007 року № 68 „Про затвердження порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)” крім частини чистого прибутку (доходу), сплаченої відповідно до ст. 67 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у розмірі 15 відсотків.
Отже, суд вважає, що Позивач, керуючись чинним законодавством, сплатив в повному обсязі частину чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році.
Стосовно несвоєчасності сплати Позивачем авансових внесків суд відзначає наступне.
В довідці № 81504 зазначено про несвоєчасну сплату авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за звітний період 2006 року на 22066,00 грн. А саме: Позивач сплатив дивіденди 19.02.2007 року у сумі 10000,00 грн., 20.02.2007 року у сумі 10000,00 грн., 21.02.2007 року -68256,00 грн., 22.02.2007 року -200,00 грн. Відповідно повинен був сплатити авансові внески на суму дивідендів 19.02.2007 року -2500,00 грн. 20.02.2007 року -2500,00 грн., 21.02.2007 року -17064,00 грн. та 22.02.2007 року -2 грн. Загальна сума авансових внесків на суму дивідендів -22066,00 грн. При цьому Відповідач стверджує, що Позивачем не були сплачені своєчасно авансові внески, та на цій підставі Позивачу нарахований штраф у подвійному розмірі -44132,00 грн. від суми зобов'язання.
Однак з таким твердженням Відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.
Як підтверджено матеріалами справи та зазначено у податковій декларації № 352446 від 09.02.2007 року, яка була подана Позивачем:
- у 17-му рядку вказана сума податку на прибуток у розмірі 44415 грн.,
- у 20-му рядку даної декларації вказана сума авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів ( зокрема, частину чистого прибутку (доходу)) у розмірі 28729 грн. (разом 73144 грн.).
Відповідно до даних, занесених у податкову декларацію Позивач сплатив податок на прибуток та авансові внески, нараховані на частину чистого прибутку (доходу):
- платіжним дорученням № 250 від 19.02.2007 року в сумі 6866,06 грн.
- платіжним дорученням № 245 від 19.02.2007 року 66277,94 грн., всього на 73144,00 грн., сплаченими платіжними дорученнями:
- № 251 від 19.02.2007 року -на суму 10000,00 грн.
- № 260 від 20.02.2007 року -на суму 10000,00 грн.
- № 262 від 21.02.2007 року -на суму 68256,00 грн.,
що в сумі складає 88256,00 грн., Позивачем було сплачено частину чистого прибутку
(доходу) відповідно до рядку 17 „Частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті за звітний період 2006 року” Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2006 році.
Виходячи з вищенаведеного, Позивач спочатку сплатив податок на прибуток та авансові внески нараховані на частину чистого прибутку (доходу), а потім сплатив частину чистого прибутку (доходу).
Таким чином, посилання Відповідача на п.п. 7.8.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-III є безпідставним.
Відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, Позивачем не було допущено несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання, оскільки податкові зобов'язання Позивача зі сплати авансових внесків за відповідні звітні періоди підтверджуються платіжними дорученнями.
Що стосується позовної вимоги про визнання неправомірними висновків акту № 91504 від 03.05.2007 року „Про результати невиїзної документальної ( камеральної ) перевірки податкової звітності з податку на прибуток” і довідки № 81504 від 03.05.2007 року „Про результати невиїзної документальної ( камеральної ) перевірки податкової звітності з податку на прибуток” Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 чинного роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 року (із змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Оскільки акт перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва не має обов'язкового характеру, обов'язок щодо сплати штрафних санкцій у Позивача виник на підставі спірних рішень про нарахування штрафних санкцій та донарахування частини чистого прибутку (доходу), то за таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірними положень акта перевірки та довідки перевірки та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.
Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0070251504/0 від 11.06.2007 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0070261504/0 від 11.06.2007 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0070271504/0 від 11.06.2007 року.
Скасувати першу податкову вимогу № 1/5527 від 13.07.2007 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.
В решті позову відмовити.
3. Присудити на користь Державного підприємства „Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка” судові витрати в сумі 1,70 грн. судового збору з місцевого бюджету України.
На підставі викладеного керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.