28 жовтня 2008 р.
№ 32/216
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008
зі справи № 32/216
за позовом державного підприємства "Залучанський спиртовий завод" (далі - Підприємство), с. Долішнє Залуччя Снятинського району Івано-Франківської області,
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
про визнання недійсним рішення,
за участю представників сторін:
позивача -Гребенюка В.В.,
відповідача -Дучевої Д.Д.,
Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення АМК від 20.12.2007 № 745-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішенням названого суду від 04.06.2008 (суддя Хрипун О.О.) у позові відмовлено повністю. Прийняте місцевим судом рішення мотивовано відсутністю правових підстав для визнання оспорюваного рішення відповідача недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. -головуючий суддя, судді Смірнова Л.Г., Попікова О.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). У прийнятті судового рішення зі справи суд апеляційної інстанції виходив з того, що дана справа є підвідомчою адміністративним, а не господарським судам України та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Позивачами і відповідачами в судовому процесі в господарських судах можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону України 11.01.2001 № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згадані норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України 11.01.2001 № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам, як раз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».
З огляду на наведене та, беручи до уваги відсутність у чинному законодавстві суперечливих приписів щодо підвідомчості даної категорії справ, касаційна інстанція вважає, що апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши приписи пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України та пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, дійшов помилкового висновку щодо непідвідомчості справи з цього спору господарським судам України.
Водночас, припинивши провадження у справі, суд апеляційної інстанції фактично ухилився від здійснення її апеляційного перегляду, що є порушенням приписів пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин постанова апеляційного суду зі справи відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню, а справа - передачі для здійснення апеляційного провадження, під час якого необхідно, встановити фактичні обставини, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 зі справи № 32/216 скасувати.
Справу передати Київському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов