"30" жовтня 2008 р.
Справа № 10/25/08
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Величко Т.А.,
суддів: Жукової А.М.,
Поліщук Л.В.,
при секретарі - Арбієві А.А..
за участю представників:
від позивача: Комбурлей С.К.; Клюшин М.В.,
від відповідача - Слободяник О.П.,
від 3-ої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
на рішення господарського суду Миколаївської області від "15" липня 2008 р.
у справі №10/25/08
за позовом Малого підприємства "Вектор"
до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради; 3-тя особа без самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Таймсет"
про стягнення 386608,76 грн..
встановив:
Мале підприємство “Вектор» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до виконавчого комітету Миколаївської міської Ради, 3-тя особа на стороні відповідача -комунальне підприємство “Таймсет» про стягнення майнової шкоди (неотриманого доходу) в розмірі 429413,50 грн. та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з вини виконкому Миколаївської міської Ради на протязі декількох років -з червня 2002р. по 31.12.07р. підприємство було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність -обслуговування автостоянок, що є основним (єдиним) видом діяльності позивача.
Заявою від 15.07.08р. сума позовних вимог була змінена до 386608,76грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.08р. (суддя Горобченко Д.М.) позов задоволено, стягнуто з виконавчого комітету Миколаївської міської Ради на користь МП “Вектор» 386608,76 грн. - неотриманого доходу; 4692 грн. - витрат на судову експертизу; 4294,14 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
Судове рішення мотивоване тим, що судовими рішеннями по справі № 11/53 визнано правомірність діяльності позивача по обслуговуванню парковок на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради м. Миколаєва від 15.12.95р. № 233 “ Про створення місць парковок автотранспорту».
Обслуговування парковок було основним (єдиним) видом діяльності позивача, а відповідач, прийнятим 24.05.02р. рішенням № 469 та передачею обслуговуваних автопарковок іншому суб'єкту господарювання -КП “Таймсет», позбавив можливості позивача в період з червня 2002р. по 31.12.07р. працювати та отримувати прибуток. Це також підтверджено висновком експерта.
З моменту набрання законної сили судовим рішенням від 19.04.05р. по справі №11/53, а саме - з 26.09.07р. право позивача на обслуговування та експлуатацію місць парковки автотранспорту порушено та його позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність, що привело до майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу).
В апеляційній скарзі не погоджуючись з висновками суду, виконавчий комітет Миколаївської міської Ради просить скасувати рішення господарського суду та прийняти постанову, якою повністю відмовити в задоволені позову МП “Вектор».
Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального та процесуального права, а саме:
- судовим рішенням по справі № 11/53 не встановлено факт правомірності діяльності МП “Вектор», а рішення виконавчого комітету міської Ради було скасовано судом з огляду на те, що не було доведено факту підпорядкованості колишнього Ленінського райвиконкому ( до моменту його ліквідації) Миколаївському міськвиконкому, а відповідно і повноважень по скасуванню його рішень ( ч.9 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні);
- позивач мав право займатися підприємницькою діяльністю з обслуговування місць паркування до 01.01.02р. - моменту надбання чинності Земельного Кодексу України, приписами якого визначено питання отримання і користування земельними ділянками; (ст. 116 ЗК, ст. 125 ЗК, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні).
- в період з червня 2002р. по 31.12.07р. позивач не мав права займатися підприємницькою діяльністю з обслуговування парковок, і, як наслідок, отримувати з цього дохід і до того ж, обслуговування парковок не є основним (єдиним) видом діяльності позивача, оскільки його установчими документами передбачено право займатися наданням різноманітних індивідуальних послуг;
- висновок судово-економічної (бухгалтерської) експертизи про суму неотриманого доходу розраховано в умовній формі без обґрунтування доказовими матеріалами (документами бухгалтерського і податкового обліку);
- розрахунок завданих позивачу збитків в заяві про збільшення позовних вимог зроблено без врахування документів податкової і бухгалтерської звітності, а лише на підставі умовному висновку експертизи та листа ДПІ про зменшення надходжень збору за парковку автотранспорту порівняно з аналогічним періодом минулого року і без наведення конкретних сум;
КП “Таймсет» підтримало доводи апеляційної скарги і також просило скасувати рішення господарського суду від 15.07.08р., обґрунтовуючи свої позиції таким:
- під час розгляду скарги позивач не надав схеми місць паркування, які були передбачені п. 1 рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.95р. № 233, а на теперішній час це рішення втратило свою актуальність в зв'язку з тим, що встановлені ним місця паркування мають іншій статус:
- на територію в районі залізничного вокзалу Рішенням міської ради від 24.02.2000р. № 17/18 укладений договір оренди земельної ділянки під забезпечення діяльності залізничного вокзалу “Миколаїв-пасажирський»;
- територія в районі ринку “Колос» Рішенням міської ради від 13.06.03р. № 12/15 надана Миколаївській обласній спілці споживчих товариств “Облспоживспілка», для обслуговування будівель та споруд, розташованих на території ринку “Колос»;
- територія в районі ринку “Південний» - Рішенням міської ради від 04.01.05р. № 32/30 передана ТОВ “Облкоопринкторг-2», під розміщення, будівництво та обслуговування ринку;
- на територію в районі міського автовокзалу Рішенням міської ради від 13.06.03р. № 12/15 укладений договір оренди земельної ділянки під діяльність міжміського автовокзалу;
- на територію в районі будинку торгівлі “Південний Буг» Рішенням міської ради від 22.12.05р. № 40/19 укладений договір оренди земельної ділянки для обслуговування майнового комплексу -Будинку торгівлі “Південний Буг»;
- території по вул. Космонавтів біля площі Перемоги, яку позивач замовляє в заяві про збільшення позовних вимог, в означеному Рішенні не існує.
МП “Вектор» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 15.07.08р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що на підставі рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.95р. №233 розробив та узгодив у встановленому порядку схеми розміщення об'єктів нерухомості (парковок), здійснив надалі благоустрій окремих місць паркування; згідно поставлених вимог та розроблених паспортів парковок діяльність позивача носила характер надання почанових послуг на протязі дня (з ранку до вечору), що не вимагало необхідності оформлення передання місць паркування в оренду; жодних додаткових вимог відносно здійснення будь-яких інших дій по оформленню прав на ці об'єкти комунальної власності позивачу не ставили; вимог відносно необхідності впорядкування земельних відносин не надходило.
Втрата МП "Вектор" з червня 2002р. можливості обслуговувати місця паркування у зв'язку з відстороненням відповідачем на підставі рішення від 24.05.2002 № 469 та наступним, після визнання у червні 2005р. в судовому порядку неправомірності цього рішення, перешкоджанням під різними підставами у поверненні позивача до діяльності по обслуговуванню місць паркування, позбавило його можливості одержання певного доходу від своєї діяльності, на який при звичайних обставинах він мав реальні підстави розраховувати і що надалі стало підставою для звернення до суду про стягнення майнової шкоди.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як видно з матеріалів справи, МП "Вектор" на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради м. Миколаєва від 15.12.1995р. "Про створення місць парковок автотранспорту" здійснювало діяльність по організації місць парковок автотранспорту та їхню експлуатацію.
На виконання вказаного рішення підприємством були розроблені та узгоджені у встановленому порядку схеми розміщення парковок, здійснювався благоустрій окремих місць паркування, що підтверджується наданими додатково документами (копії узгоджених схем місць паркування за адресами: вул. Космонавтів біля пл. Перемоги, біля ринку "Південний", біля міжміського автовокзалу; копії планів благоустрою по місцям паркування, копія акту від 04.04.1996р. комісії виконкому Ленінської райради про прийомку місць паркування та затвердження плану обладнання та експлуатації місць паркування; копія листа виконкому Ленінської райради № 3-33/339 від 29.05.1998р. про перелік місць паркування, закріплених за МП "Вектор"; розпорядження Ленінського райвиконкому № 82р від 26.03.1999р. про доручення МП "Вектор" на проведення робіт по благоустрою місць паркуання; розпорядження Ленінського райвиконкому № 84р від 26.03.1999р. про створення МП "Вектор" місця паркування на пр. Миру, тощо).
24.05.2002р. виконкомом Миколаївської міської ради було прийнято рішення № 469 "Про внесення змін та доповнень до рішення міськвиконкому від 29.05.1997р. № 329 "Про платну припарковку автотранспорту на вулицях м. Миколаєва", п. 2 якого було скасовано рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.1995р. № 233.
Вважаючи своє право порушеним МП "Вектор" оскаржив в цій частині рішення міськвиконкому до господарського суду. Рішенням від 19.04.2005р. по справі № 11/53 господарський суд задовольнив позов та визнав недійсним рішення Миколаївського міськвиконкому від 24.05.2002р. № 469 в частині, що стосується скасування рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.1995р. № 233. Вказане рішення набрало законної сили 13.06.2005р. з прийняттям постанови Одеським апеляційним господарським судом (підтвердженої ухвалою ВАСУ від 26.09.2007р. № К-11389/06).
На протязі 2002-2005р.р. в період розгляду судовими інстанціями справи № 11/53 про визнання недійсним рішення відповідача від 24.05.2002 № 469, і надалі, після вступу в законну силу судового рішення, МП "Вектор" було позбавлено можливості здійснення господарської діяльності по обслуговуванню місць паркування, чим завдано йому майнової шкоди.
Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення, погодившись з доводами позивача, послався на те, що:
- судовими рішеннями по справі № 11/53 підтверджено незаконність рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24.05.2002р. № 469, але після вступу судового рішення в законну силу відповідач не відновив попереднє становище МП "Вектор" шляхом повернення останнього на закріплені за ним місця парковок;
- обслуговування автостоянок було основним (єдиним) видом діяльності позивача, а відповідач прийнятим 24.05.2002р. рішенням 3 469 та передачею обслуговування автопарковок іншому суб'єкту господарювання;
- КП "Таймсет", позбавив позивача можливості в період з червня 2002р. по 31.12.2007р. працювати та отримувати прибуток;
- розмір втраченої вигоди в сумі 343300,58грн підтверджено висновком судової експертизи, призначеної за клопотанням позивача;
- документально підтверджується порушення права позивача на обслуговування та експлуатацію місць парковки автотранспорту і нанесення в зв'язку з цим майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу).
З обгрунтованістю висновків суду погодитися можна.
У випадках прийняття нормативного правового акта органом державної влади, органом влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси фізичних або юридичних осіб, останні мають право звернутися до суду про визнання такого акта недійсним та його скасування.
Правила ст 1175 ЦК передбачають особливості відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта. При цьому враховується таке: 1) шкода завдана юридичній особі в результаті прийняття органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта; 2) нормативно-правовий акт повинен бути визнаний судом незаконним і скасований; 3) відповідальність настає незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Матеріалами справи, а саме судовими рішеннями по справі № 11/53 -визнано недійсним рішення виконкому Миколаївської міської Ради від 24.05.02р. № 469. Саме прийняттям цього рішення позивач був відсторонений від діяльності по обслуговуванню парковок на підставі рішення Ленінського райвиконкому від 15.12.95р. № 233.
Судовим рішенням по справі № 8/92/07 від 31.05.07р. також підтверджено, що з моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі № 11/53 - з 13.06.05р. право позивача на обслуговування та експлуатацію місць парковки автотранспорту в районі ринків “Колос», “Південний», міського автовокзалу, по вул. Будівельників, будинку торгівлі “Південний Буг» було порушено.
Таким чином, враховуючи чинність рішення Ленінського райвиконкому № 233 від 15.12.95р., МП “Вектор» мало займатися обслуговуванням автостоянок, наданих йому цим рішенням.
Створення КП “Таймсет» і передача йому функцій по організації платних припаркувань автотранспортних засобів в м. Миколаєві не можна вважати таким, що позбавляє МП “Вектор» права на діяльність по обслуговуванню парковок на підставі рішення виконкому Ленінської райради № 233 від 15.12.95р.
Фактично, відповідач прийняттям 24.05.02р. рішення № 469 та передачею на обслуговування автопарковок КП “Таймсет», в т.ч. тих, які були закріплені за МП "Вектор", позбавив можливості МП “Вектор» працювати та отримувати прибуток.
Доказів виконання рішення суду у справі № 11/53, а саме: відновлення права позивача здійснювати діяльність по обслуговуванню закріплених за ним місць паркувань згідно рішення № 233 від 15.12.95р., або інших місць паркування, враховуючи зміни, які відбулися в організації обслуговування автомобільних парковок в місті, відповідачем не надано.
Таким чином, документально підтверджено, що саме прийняттям рішення № 469 від 24.05.02р. були порушені права МП “Вектор» щодо діяльності по обслуговуванню парковок. Незаконність вказаного рішення підтверджена судовими рішеннями по справі № 11/53, а тому позивач підставно звернувся до господарського суду за стягненням з виконавчого комітету Миколаївської міської Ради майнової шкоди у вигляді неотриманого доходу, який він міг би отримати при здійсненні в період з червня 2002р. по грудень 2007р. діяльності по обслуговуванню парковок згідно з рішенням Ленінського райвиконкому від 15.12.95р. №233.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на те, що з моменту набуття чинності ЗК України позивач не мав право займатися підприємницькою діяльністю з обслуговування місць паркування транспорту, що рішення Ленінської райради № 233 від 15.12.95р. порушує вимоги ст. 125 ЗК України, не приймається до уваги.
Розрахунок суми майнової шкоди, з якою погодився господарський суд, зроблено експертом при проведені судово-економічної експертизи ( висновок № 2193-2194 від 19.06.08р.) і грунтується він на даних пропускної можливості автомобілів по трьом парковкам, вказаним КП “Таймсет». Та обставина, що цей розрахунок зроблено умовно, не дає підстав вважати його неправильним, оскільки інших даних від відповідача для перевірки суми майнової шкоди експерту не надано.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст. 43 ГПК, тобто, в сукупності з іншими доказами.
Господарським судом правомірно із урахуванням всіх матеріалів справи взято до уваги висновки експерта по розміру втраченої вигоди позивачем.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом не порушені норми матеріального та процесуального права, рішення є обгрунтованим, підтверджується матеріалами справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують мотивованих висновків суду.
Керуючись ст. 99, 101, 103-105 ГПК України
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.08р. у справі № 10/25/08 -залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді : А.М. Жукова
Л.В. Поліщук