30 жовтня 2008 р.
№ 25/159
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Євробуд Плюс"
на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року
у справі
№ 25/159
за позовом
державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації та якості"
до
приватного підприємства "Євробуд Плюс"
про
стягнення збитків
участю представників сторін:
від позивача -Ядловський І.І.
відповідача -Колесник О.І.
В березні 2008 року державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації та якості" звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з приватного підприємства "Євробуд Плюс" збитків, в тому числі упущеної вигоди, внаслідок неналежного виконання умов договору підряду № 10 від 08.07.2004 року у розмірі 500 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17 червня 2008 року (суддя -С.Морозов) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року (головуючий -Л.Гарник, судді -О.Вербицька, О.Євсіков) рішення місцевого господарського суду скасовано частково. Стягнено з відповідача збитки у розмірі 190 305,60 грн. та судові витрати. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 17 червня 2008 року залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року в частині задоволення позовних вимог, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 17 червня 2008 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року -без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 08.07.2004 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір предметом якого є виконання робіт по будівництву лабораторії сертифікаційних випробувань замовника за адресою: м. Київ вул. Святошинська, 2 по технічному проекту, розробленому державним підприємством "Випробувальний центр будівельних конструкцій".
За наслідками виконання зобов'язань по даному договору сторони уклали акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2005 року на суму 203 756,40 грн. та акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2005 року на суму 152 082,00 грн.
28.04.2005 року сторонами було укладено договір № 7 на виконання відповідачем ремонтно-будівельних робіт по лабораторії сертифікаційних досліджень, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2.
За наслідками виконання зобов'язань по даному договору сторони уклали акт № 12 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2005 року на суму 41 427,60 грн.
15.11.2006 року між позивачем та державним підприємством "Випробувальний центр будівельних конструкцій" було укладено договір №483-06 на проведення робіт по обстеженню і проектуванню будівельних конструкцій предметом якого є обстеження випробувальної лабораторії ДП "УкрНДНЦ" по вул Святошинській, 2, підсилення і виправлення дефектних елементів несучих конструкцій у відповідності до існуючої документації та підготовка введення лабораторії в експлуатацію (п. 1.1. договору). Цін договору була встановлена у розмірі 190 305,60 грн.
Згідно зі складеним державним підприємством "Випробувальний центр будівельних конструкцій" у 2006 році звітом про обстеження технічного стану будівельних конструкцій, встановлено що конструкції будівлі лабораторії знаходяться в аварійному стані, що виключає можливість їх експлуатації. У зв'язку з цим було визначено перелік робіт, проведення яких необхідне для введення конструкції в експлуатацію.
Факт виконання державним підприємством "Випробувальний центр будівельних конструкцій" зазначених робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт від 20.12.2006 року. Вартість виконаних робіт склала 190 305,60 грн.
Платіжні доручення, що знаходяться в матеріалах справи підтверджують повну сплату позивачем державному підприємству "Випробувальний центр будівельних конструкцій" усієї вартості виконаних державним підприємством "Випробувальний центр будівельних конструкцій" робіт по договору №483-06 від 15.11.2006 року.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2 статті 883 ЦК України встановлює, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.
Частина 1 статті 623 ЦК України закріплює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо наявності повного складу вчиненого відповідачем цивільного правопорушення шкідливим наслідком якого стало завдання позивачу реальних збитків що становлять 190 305,6 грн., сплачених ним згідно умов договору №483-06 від 15.11.2006 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу приватного підприємства "Євробуд Плюс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року у справі за № 25/159 -без змін.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко