23 жовтня 2008 р.
№ 41/1
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. -головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"
на постанову
від 30.07.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 41/1
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-1"
до
Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"
про
стягнення 47221,94 грн.
за участю представників:
- позивача
Горбана В.М.
- відповідача
Токовенко І.А.
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 41/1 від 17.06.2008 (суддя Спичак О.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-1" до Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення 47221,94 грн. страхового відшкодування задоволені частково, в сумі 502,21 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Рішення вмотивовано посиланням на умови з пункту 10.2 укладеного між сторонами договору від 11.01.2007 № 30/2375 добровільного страхування наземного транспорту, яким сторони встановили порядок визначення розміру страхового відшкодування у разі знищення транспортного засобу і (або) додаткового обладнання (конструктивної загибелі - коли відновлювальна вартість становить не менше 75% дійсної вартості).
Київський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд рішення в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 30.07.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Мартюк А.М., суддів Шипко В.В., Розваляєвої Т.С.) рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення про задоволення позову частково, в розмірі 28860,41 грн., і відмову в іншій частині позову.
Постанова у справі мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши факт конструктивної загибелі і економічну недоцільність відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА, при визначенні розміру страхового відшкодування повторно застосував коефіцієнт фізичного зносу.
ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції невірно застосував положення пункту 10.2 договору страхування, за умовами якого сума страхового відшкодування має визначатися з відрахуванням суми зносу транспортного засобу.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 11.01.2007 між ТОВ "Ринок-1" (страхувальник) та ЗАТ "Народна фінансова страхова компанія" Добробут" (страховик) укладено договір № 30/2375 добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА.
02.12.2007 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА, власником якого є позивач, отримав механічні пошкодження.
У відповідності до звіту № 03/04/08 від 01.04.2008 про оцінку автомобіля, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Сател Груп" за замовленням позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю Volkswagen Transporter в результаті ДТП становить 47221,94 грн. і дорівнює ринковій вартості автомобіля, при цьому, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 65747,78 грн., має місце конструктивна загибель автомобіля, втім, на вимогу позивача про виплату суми страхового відшкодування у розмірі матеріального збитку, відповідач, в порушення умов договору страхування і приписів ст. ст. 988, 990 Цивільного кодексу України, перерахував на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування лише в сумі 3751 грн., розрахованій у додаток до страхового акту № 675 від 28.02.2008 на підставі звіту № 2090 від 04.02.2008 про оцінку автомобіля, складеного суб'єктом оціночної діяльності за замовленням страховика.
Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо розміру страхового відшкодування, яке має бути сплачене позивачеві.
Так, відповідно до пп. 1 п. 10.2 договору № 30/2375 від 11.02.2007 у разі знищення транспортного засобу і (або) додаткового обладнання (конструктивної загибелі - коли відновлювальна вартість становить не менше 75% дійсної вартості) розмір страхового відшкодування визначається в межах страхової суми, в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням зносу, франшизи та залишкової вартості, встановленої після страхового випадку.
З огляду на цю умову договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті позивачеві, визначається як 47098,31 грн. - 9593, 76 грн. - 4893, 45 грн. - 28357, 89 грн. = 4253,21 грн., де: 47098,31 грн. - ліміт відповідальності страховика по договору страхування (з врахуванням суми попередньої виплати страхового відшкодування), 9593,76 грн. - залишкова вартість автомобіля після ДТП, розрахована страховиком (звіт № 2090 від 04.02.2008), 4893,45 грн. - 10% безумовної франшизи у випадку конструктивної загибелі автомобіля, 28357,89 грн. - знос автомобіля, що складає 60,21% від його вартості (звіт № 03/04/08 від 01.04.2008), а в зв'язку з тим, що позивачеві вже сплачено страхове відшкодування в розмірі 3751 грн., борг відповідача становить 502, 21 грн.
Натомість, суд апеляційної інстанції виходив з того, що фізичний знос автомобіля фактично вже був врахований у його дійсній вартості на момент настання страхового випадку, отже, сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті позивачеві, має визначатися без застосування коефіцієнту зносу автомобіля в розмірі 0,6021, тобто, наступним чином: 47098,31 грн. - 9593,76 грн. - 4893,45 грн. = 32611,41 грн., де: 47098,31 грн. - ліміт відповідальності страховика по договору страхування, 9593,76 грн. - залишкова вартість автомобіля після ДТП, 4893,45 грн. - 10% франшизи, а враховуючи сплату відповідачем 3751 грн., борг відповідача зі сплати страхового відшкодування становить 28860,41 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про підставність і ґрунтовність позовних вимог у визначеній судом сумі 28860,41 грн. та вважає доводи касаційної скарги такими, що не спростовують цього висновку, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, що виходить за межі перегляду справ в касаційній інстанцій, встановлені статтями 1115, 1117 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами за справою відсутній спір щодо таких складових для визначення розміру страхового відшкодування згідно пп. 1 п. 10.2 договору як межі страхової суми - 47098,31 грн., дійсна вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку - 47221,94 грн., франшиза - 4893,45 грн. та залишкова вартість, встановлена після страхового випадку - 9593,76 грн., втім, відповідач вважає, що від дійсної вартості автомобіля, розрахованої на момент настання страхового випадку, має бути вирахуваний знос 60,21%, з чим погодився і суд першої інстанції.
Однак, така позиція є хибною, оскільки відповідно до визначення понять, наведених в п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, фізичний знос транспортного засобу (його складових) є утратою вартості, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей транспортного засобу (його складових) порівняно з вартістю нового подібного транспортного засобу (його складових).
Так, згідно п. 3.3 "Визначення ринкової вартості ДТЗ" звіту №03/04/08 від 01.04.2008, ринкова вартість автомобіля Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА, що перебував у користуванні, на момент пошкодження становить 47221,94 грн., яка розрахована з урахуванням таких показників як строк експлуатації автомобіля та фактичний пробіг, тобто, дійсна вартість автомобіля визначена вже з вирахуванням його зносу порівняно з ціною нового такого автомобіля, яка згідно п. 3.4 цього звіту становить 118669,95 грн.
Відповідно до п. 3.4 "Визначення значення коефіцієнта фізичного зносу складових ДТЗ" звіту № 03/04/08 від 01.04.2008, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА, розрахований в результаті застосування таких чинників як ринкова вартість 47221,94 грн. та ціна нового автомобіля 118669,95 грн., складає 0,6021.
Згідно п. 3.5 "Визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових ДТЗ" звіту №03/04/08 від 01.04.2008, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер 312-01 КА становить 65747,78 грн., а вартість відновлювального ремонту цього автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, які підлягають заміні, становить 35554,17 грн.
Отже, визначення такого чиннику як коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля, здійснено експертом саме з метою встановлення вартості відновлюваного ремонту автомобіля у випадку необхідності його проведення з заміною складових автомобіля, втім, з метою визначення матеріального збитку у випадку економічної недоцільності відновлювального ремонту ринкова (дійсна) вартість автомобіля на момент пошкодження - 47221,94 грн. вже розрахована як вартість нового такого автомобіля - 118669,95 грн. з вирахуванням його зносу -60,21%, тобто, при визначенні розміру страхового відшкодування відповідач, як і суд першої інстанцій, повторно застосував коефіцієнт фізичного зносу до ринкової вартості автомобіля.
Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008 у справі господарського суду міста Києва № 41/1 залишити без змін.
Касаційну скаргу ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос