04 листопада 2008 р.
№ 2-22/1934-2007
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційне подання прокуратури Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі -прокуратура АРК)
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007
зі справи № 2-22/1934-2007
за позовом прокурора м. Судака (далі -прокурор) в інтересах держави в особі територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим (далі -відділення АМК), м. Сімферополь Автономної Республіки Крим , та
Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі -КРУ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Алвесткрим", смт Нижньогірське Нижньогірського району Автономної Республіки Крим (далі -ТОВ "Алвесткрим"), та
відділу капітального будівництва Судацької міської ради, м. Судак Автономної Республіки Крим (далі -відділ капітального будівництва),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Судацька міська рада, м. Судак Автономної Республіки Крим,
про визнання недійсним договору комісії.
Судове засідання проведено за участю представників:
прокуратури -не з'яв.,
відділення АМК -не з'яв.,
КРУ -не з'яв.,
ТОВ "Алвесткрим" -не з'яв.,
відділу капітального будівництва -не з'яв.,
Судацької міської ради -Насвіщук Л.А.
За результатами розгляду касаційного подання Вищий господарський суд України
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 (суддя Яковлєв С.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 (колегія суддів у складі: суддя Котлярова О.Л. -головуючий, судді Антонова І.В., Прокопанич Г.К.), у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування судових рішень зазначено про те, що укладений 19.07.2006 відділом капітального будівництва і ТОВ "Алвесткрим" договір комісії № 01/07-2006 (далі -Договір) внаслідок внесенню до нього змін за додатковою угодою від 20.06.2007 відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Прокуратура АРК звернулася до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що суди, приймаючи рішення зі справи, не дослідили всіх наявних у матеріалах справи доказів, що свідчать про невідповідність правочину, зокрема, вимогам частини першої статті 207 Господарського кодексу України (далі -ГК України). При цьому судовими інстанціями порушено передбачені процесуальним законом правила оцінки доказів.
У відзиві на касаційне подання Судацька міська рада зазначає про безпідставність його доводів і просить залишити без змін судові акти зі справи.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника Судацької міської ради, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційного подання з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 19.07.2006 відділом капітального будівництва і ТОВ "Алвесткрим" укладено договір комісії № 01/07-2006 (далі -Договір), згідно з умовами якого:
? ТОВ "Алвесткрим" взяло на себе зобов'язання за винагороду виконати для відділу капітального будівництва від свого імені дії з укладення контракту зі спеціалізованою фірмою на проектування, постачання, монтаж, вихід на технічні параметри та ввід до гарантованої експлуатації очисних споруд міста Судак, с. Мигдальне , не пізніше 30.12.2007 (пункт 1.1);
? фінансування робіт та послуг здійснюється виключно за рахунок третіх осіб -учасників фінансування очисних споруд міста Судак (пункт 1.2).
? за виконання послуг з укладення контракту на проектування, постачання, монтаж та ввід в експлуатацію комплексу технічного обладнання дольники сплачують ТОВ "Алвесткрим" комісійну винагороду у розмірі 3% та комісійну винагороду за делькредере у розмірі 1% від вартості споруди (пункт 4.1);
? договір набирає законної сили з моменту його затвердження на пленарному засіданні Судацької міської ради та діє до підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію (пункт 6.1);
- позов обґрунтовано тим, що фінансування Договору має здійснюватися за рахунок комітента -відділу капітального будівництва, який є розпорядником бюджетних коштів; кошти ж мають використовуватися у відповідності з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"; внаслідок укладення Договору відділом капітального будівництва порушено приписи зазначеного Закону;
- 20.06.2007 відділом капітального будівництва і ТОВ "Алвесткрим" укладено додаткову угоду до Договору, якою внесено зміни до деяких його положень, а саме:
? пункт 1.1 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою ТОВ "Алвесткрим" взяло на себе зобов'язання за дорученням відділу капітального будівництва за винагороду, яка сплачується третіми особами -небюджетними установами, здійснити для останнього від свого імені дії з укладення контракту зі спеціалізованою фірмою на проектування, постачання, монтаж, вихід на технічні параметри та ввід до гарантованої експлуатації очисних споруд міста Судак, с. Мигдальне, не пізніше 30.12.2007;
? пункт 4.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої за виконання послуг з укладення контракту на проектування, постачання, монтаж та ввід в експлуатацію комплекту технічного обладнання, виключно за рахунок дольників -третіх осіб -небюджетних організацій, ТОВ "Алвесткрим" отримує комісійну винагороду у розмірі 3% та винагороду за делькредере в розмірі 1% від вартості споруди;
? розділ 4 Договору доповнено новим пунктом 4.3, яким передбачено, що комісійна винагорода у розмірі 3% та винагорода за делькредере у розмірі 1% від вартості споруди у будь-якому випадку не підлягає виплаті за рахунок бюджетних коштів.
Частиною третьою статті 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (був чинний на момент звернення прокурора м. Судака до суду з позовом; втратив чинність згідно із Законом України від 20.03.2008 № 150-VI) реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою Положення про порядок проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 № 214-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2006 за № 834/12708 (було чинним на момент виникнення спірних правовідносин; втратило чинність згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України від 08.04.2008 № 200-р), основною метою проведення перевірок є встановлення відповідності проведених процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти до вимог законодавства у сфері державних закупівель, виявлення допущених порушень та їх запобігання в подальшому.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до пунктів 8 і 10 статті 10 названого Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Таким чином, вирішуючи спір зі справи, попередні судові інстанції мали б встановити, яким саме чином відповідачами порушуються інтереси держави та чи мав право прокурор м. Судака з огляду на наведені в приписах законодавства повноваження відділення АМК та КРУ звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі названих органів.
Крім того, причиною виникнення спору з цієї справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним Договору.
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі статтею 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (суспільної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У прийнятті рішення зі справи господарський суд Автономної Республіки Крим і Севастопольський апеляційний господарський суд виходили з того, що додатковою угодою від 20.06.2007 до Договору внесено зміни, які свідчать про приведення останнього у відповідність до вимог чинного законодавства, що в свою чергу унеможливлює порушення відділом капітального будівництва умов розпорядження бюджетними коштами.
При цьому судовими інстанціями залишено поза увагою та не з'ясовано, чи відповідає Договір (з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 20.06.2007) сутності договору комісії, зазначеній в главі 69 та, зокрема, статті 1011 ЦК України.
Таким чином, не встановивши наведених обставин, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати належну правову оцінку всім доказам та доводам сторін і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційне подання прокуратури Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 зі справи № 2-22/1934-2007 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов