01 жовтня 2008 р.
№ 31/262
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня"
на рішення
від
та на постанову
від
господарського суду Львівської області
18.03.2008
Львівського апеляційного господарського суду
24.06.2008
у справі
№ 31/262
за позовом
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня"
до
1. Колективного підприємства виробничо-торговельної фірми "ТЕКС-1" Львівської обласної асоціації інвалідів;
2. Управління комунальної власності Львівської міської ради
про
визнання права власності
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
Панова Т.Р.; Стефанишин О.І.
- відповідачів:
1. повідомлений, але не з'явився;
2. повідомлений, але не з'явився;
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Колективного підприємства виробничо-торговельної фірми "ТЕКС-1" Львівської обласної асоціації інвалідів (далі -відповідач 1); Управління комунальної власності Львівської міської ради (далі -відповідач 2) про визнання за позивачем права власності на підвальні приміщення загальною площею 87,3 кв. м., розташовані у будинку № 13 по вул. Харківській у м. Львові.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що: згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 05.09.2003 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" передано у спільну власність майно загального користування та нежитлові приміщення в будинку № 13 на вул. Харківській у м. Львові, що підтверджується наказом від 07.10.2003 № 51-Д, яким затверджено акт приймання-передачі майна з балансу на баланс за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 13; ухвалою сесії Львівської міської ради від 28.04.2005 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" передано у власність земельну ділянку площею 0,1442 га для обслуговування житлового будинку № 13 по вул. Харківській у м. Львові; нежитлові приміщення не є адміністративними, оскільки вони не є вбудованими (добудованими) до будинку, розташовані в підвальній частині будинку і через них прокладені мережі комунікацій.
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2008 у справі № 31/262 (суддя Артимович В.М.) у позові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що: дії відповідачів не порушують прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є суб'єктом права власності на допоміжні приміщення, якими, як стверджує позивач, є спірні приміщення площею 87,3 кв. м.; такими суб'єктами права спільної власності є власники квартир (співвласники) багатоквартирного будинку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 у справі № 31/262 (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. -головуючий суддя; судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2008 у даній справі залишено без змін. При цьому апеляційний господарський суд не погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є суб'єктом права власності на допоміжні приміщення, і що такими суб'єктами права спільної власності на допоміжні приміщення можуть бути лише власника квартир (співвласники) багатоквартирного будинку, внаслідок чого суд не вважає права і охоронювані законом інтереси позивача порушеними. Однак колегія суддів, зважаючи на те, що частково помилковий висновок суду першої інстанції, зроблений ним в мотивувальній частині, не призвів до прийняття незаконного рішення, то відсутні підстави для його скасування.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 18.03.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 у справі № 31/262 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Крім цього, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишивши резолютивну частину оскаржуваного рішення без змін, в своїй постанові зазначив інші підстави відмови в позові, ніж місцевий господарський суд.
Відповідач 1 у запереченнях на касаційну скаргу позивача просить касаційну скаргу ОСББ № 13 на вул. Харківській у м. Львові "Яблуня" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Львова від 18.03.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 -без змін, оскільки господарськими судами повно, всебічно і об'єктивно досліджено усі обставини справи, вичерпно з'ясовані всі фактичні дані, що мають значення для справи, дана достовірна оцінка доказам у справі, в результаті чого суди дійшли до правильних висновків.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача 2 не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники відповідачів у призначене судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги з урахуванням такого.
Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення є такими, що відповідають даним вимогам, враховуючи таке.
Згідно із частиною першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
За змістом пункту 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно з офіційним тлумаченням, що дане в рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Відповідно до пункту 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" нежитлові приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, при приватизації житлового фонду передаються у комунальну власність відповідних сільських, селищних, міських рад.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що на момент прийняття Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спірне приміщення у статусі нежитлового вже було у користуванні Виробничого об'єднання "Галантерея" і тому власником його на праві комунальної власності є територіальна громада міста Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується витягом прав власності на нерухоме майно, виданим ЛОДКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 4009964 від 01.07.2004.
В статті 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися із твердженнями позивача щодо набуття ним права власності на спірне приміщення на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації від 05.09.2003, за яким Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" передано у спільну власність майно загального користування та нежитлові приміщення в будинку № 13 на вул. Харківській у м. Львові, що підтверджується наказом від 07.10.2003 № 51-Д, яким затверджено акт приймання-передачі майна з балансу на баланс за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 13, враховуючи наступне.
У Положенні (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06 1999 визначено, що баланс підприємства це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (такої правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова від 12.06.2007 у справі №4/793).
В додатку №1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 наведено перелік правовстановлювальних документів на нерухоме майно, серед яких відсутній такий правовстановлювальний документ як баланс підприємства, а тому перебування спірного майна на балансі відповідача не свідчать про набуття останнім на нього права власності.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду стосовно того, що на час прийняття рішення місцевим господарським судом спірне приміщення перебувало у комунальній власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується витягом прав власності на нерухоме майно, виданим ЛОДКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 4009964 від 01.07.2004.
Оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що спірне приміщення є комунальною власністю, з боку позивача не представлено достовірних та належних доказів обґрунтованості позовних вимог, то суд апеляційної інстанції цілком правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції, залишивши резолютивну частину оскаржуваного рішення без змін, в своїй постанові зазначив інші підстави відмови в позові, ніж місцевий господарський суд, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Усі інші доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 у справі № 31/262 залишити без змін, а касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 13 на вул. Харківській "Яблуня" -без задоволення.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК