36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.04.2008 р. Справа №20/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський агропромисловий союз», м. Кременчук
до Товариства з обмеженою відповідальністю Банку “Фінанси та кредит» в особі філії “Придніпровське регіональне управління», м.Комсомольськ
третя особа Приватне підприємство “Укрпродінвест-Центр», м. Кіровоград
про стягнення 196 359,93 грн.
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
від позивача : Кожарін С.В., дов. від 01.02.2008р
від відповідача: Веснянко О.М., дов. б/н від 14.08.2007р.
від третьої особи : не з»явився
Склад суду змінено відповідно до ухвали голови господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 22.04.08р.
Розглядається позовна заява про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 180643,91 грн., та штрафних санкцій у розмірі 15716,02 грн., всього 196 359,93 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність вини з боку відповідача за неперехування на рахунок позивача згідно платіжного доручення № 1 від 19.10.07р. коштів у розмірі 180643,91 грн., та безпідставність нарахування штрафних санкцій у розмірі 15716,02 грн.
Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні 25.03.08 р. просить суд зупинити провадження у справі до вирішення пов"язаних з нею кримінальної справи, порушеної відносно посадової особи третьої особи Сліпко Ю.В., та справи № 5/55 про визнання недійсним договору № 8/35963-07 від 10.09.07р.
Відповідно до ч.1 ст.79 господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Так як справи, на які посилається відповідач, мають предмети спору, що не пов"язані з даною справою, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Третя особа пояснень по суті справи не надала, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
16 жовтня 2007 року між позивачем та третьою особою був укладений Договір №16/10/07-мв на поставку товару.
Відповідно до умов цього Договору позивач поставив третій особі товар, а саме: масло вершкове в кількості 8320 грн., а третя особа повинна була провести повну оплату отриманого товару у сумі 180643,91 грн. на банківський рахунок Позивача.
Позивач в повному обсязі виконав прийняті на себе договірні зобов"язання, передавши уповноваженим представникам третьої особи масло вершкове в кількості 8320 кг, що підтверджується довіреністю серія ЯОЛ №499953 від 18 жовтня 2007 року та видатковою накладною №РН-000001 від 18 жовтня 2007 року.
В свою чергу, третя особа надала Позивачу оригінал платіжного доручення №1 від 19 жовтня 2007 року, засвідченого штампом "Проведено банком" та підписом уповноваженої особи відповідача, а саме провідного економіста сектору операційної роботи Ніколенко І.В., яке підтверджувало факт перерахування на банківський рахунок позивача грошових коштів у розмірі 180643,91 грн. саме 19 жовтня 2007 року.
Однак, часу грошові кошти від третьої особи на розрахунковий рахунок позивача не надійшли. Вказаний факт підтверджується зокрема випискою руху грошових коштів на розрахунковому рахунку ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" за 19-22 жовтня 2007 року та не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Таким чином, позивач зазнав збитків у розмірі 180643,91 грн.
Відповідно до ст.623 ЦК України збитки кредиторові має відшкодовувати боржник, який порушив зобов'язання.
Згідно з вимогами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Отже, позивач повинен довести протиправність дій відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.
В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання щодо переказу визначеної в платіжному дорученні №1 від 19 жовтня 2007 року суми з рахунку третьої особи на рахунок позивача.
Зобов»язання щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача у відповідача виникли з моменту укладення договору № 2/29329-07 від 12.03.2007р., відповідно до п.2 якого банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. П.3.3.4 передбачений обов»язок банку забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок позивача.
Підписавши та засвідчивши своїм штампом з зазначенням "Проведено банком" платіжне доручення №1 від 19 жовтня 2007 року про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" грошових коштів у сумі 180643,91 грн., відповідач підтвердив факт реального перерахування вказаних коштів та прийняв на себе відповідальність щодо забезпечення даного перерахування та повного і своєчасного отримання позивачем вказаних коштів.
Вказане зобов"язання відповідачем не виконане.
12 листопада 2007 року на адресу керівника Філії ТОВ Банк "Фінанси та кредит" був направлений стосовно зарахування грошових коштів відповідно до виданого платіжного доручення №1 від 19 жовтня 2007 року (додатки №8 та №9), який до цього часу залишився без відповіді.
Згідно вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та 530 Цивільного кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору, а у відповідності з вимогами ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одноосібна відмова від виконання зобов"язання не допускається.
Також, в п.12 Роз"яснення Вищого господарського суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань" (з подальшими змінами та доповненнями) вказано, що як платник, так і одержувач коштів мають право вимагати від свого банку відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов"язань.
Підставою передачі уповноваженим представникам третьої особи масла вершкового в кількості 8320 кг було пред"явлення ними оригіналу платіжного доручення відповідача №1 від 19 жовтня 2007 року про перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів у розмірі 180643,91 грн. Вказаний факт чітко зафіксований в Постанові про порушення кримінальної справи та доручення її розслідування групі слідчих від 08 листопада 2007 року.
Провідний економіст сектору операційної роботи відповідача Ніколенко І.В., яка підписала та видала платіжне доручення №1 від 19 жовтня 2007 року, а також засвідчила вказане доручення штампом Відповідача з зазначенням "Проведено банком", перебувала в трудових відносинах з Відповідачем та заподіяла Позивачу шкоду у зв"язку з виконанням трудових (службових) обов"язків.
Крім того, Ніколаєнко І.В., підписавши та видавши на руки представникам третьої особи платіжне доручення №1 від 19 жовтня 2007 року, а також засвідчивши вказане доручення штампом Відповідача з зазначенням "Проведено банком", грубо порушила установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, а саме видаючи документ суворої звітності не впевнилася в тому, що грошові кошти, які повинні бути перевірені згідно цього доручення, дійсно знаходяться на розрахунковому рахунку третьої особи.
Відповідно до ч.3 ст.1090 ЦК України платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.
Згідно вимог ч.4 ст.341 ГК України при безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.
Аналогічні вимоги містить в собі Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22. відповідно до вимог п.1.9 Інструкції Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. П. 2.22. передбачає, що банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Також, згідно вимог п.3.5 платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником.
Відповідно до вимог п.22.6 ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду(ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
Відповідно до вказаних норм провідний економіст сектору операційної роботи відповідача Ніколенко І.В. зобов"язана була перевірити на розрахунковому рахунку третьої особи, як платника по виданому та засвідченому нею платіжному дорученню №1 від 19 жовтня 2007 року наявність грошових коштів у розмірі 180643,91 грн., однак цього не зробила.
Таким чином, в діях провідного економіста сектору операційної роботи відповідача Ніколенко І.В., яка грубо порушила цілу низку нормативних актів, які регламентують виконання нею службових обов"язків, присутня як протиправна поведінка, так і вина.
Позивач наданими в матеріали справи доказами відповідно до статті 1172 ЦК України довів, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, що наявний безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, адже саме внаслідок надання оригіналу платіжного доручення №1 від 19 жовтня 2007 року про перерахування коштів, яке було підписано провідним економістом сектору операційної роботи відповідача Ніколенко І.В., а також засвідчено штампом Відповідача з зазначенням "Проведено банком", Позивач передав представникам третьої особи масло вершкове на загальну суму 180643,91 грн. без проведеної за нього оплати внаслідок чого і зазнав суттєвих збитків на вказану суму.
Тобто, між наданням оригіналу платіжного доручення №1 від 19 жовтня 2007 року та передачею представникам Приватного підприємства "УкрПродІнвест" масла вершкового на загальну суму 180643,91 грн. без проведеної за нього оплати існує безпосередній причинний зв"язок.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 180643,91 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до умов п.5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань за Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
П.32.1, 32.2 ст..32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачає, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Таким чином, правомірно нарахував відповідача пеню у розмірі15716, 02 грн.: 180643,91 (сума простроченого платежу) х 0,1% (встановлений законодавством розір пені) х 87 (кількість днів прострочення).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем в підтвердження позовних вимог надані належні докази, тому підстав для ствердження про відсутність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненням збитків, які заявлені до стягнення позивачем немає.
Таким чином позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 180643,91 грн., та штрафних санкцій у розмірі 15716,02 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Банк "Фінанси та кредит" (04050, м.Київ, вул.Артема,60, МФО 331564, код ЄДРПОУ 25717727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський агропромисловий союз" (39605, м.Кременчук, вул.Перемоги, 13, кв.4, р/р 26006029329980 в ТОВ Банк "Фінанси та кредит", м.Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 34957936) нанесену матеріальну шкоду у розмірі 180643,91 грн., штрафні санкції у розмірі 15716,02 грн., 1 964,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ при набранні рішенням законної сили.
Суддя Плеханова Л.Б.
Рішення підписано 12.05.08 р.