"23" червня 2006 р.
Справа № 9/115-1887
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Агроленд", пров. Тбіліський,4/10, м. Київ, код 31088347
до Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код 31138298
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Панчук С,М,, довір. № 12 від 10.03.2006 р.
У розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторони, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть справи: Позивач -ЗАТ «Агроленд», м. Київ, звернувся 18.04..2006 р. до господарського суду з позовом до Відповідача -ЗАТ «Агрокомбінат», м. Тернопіль, про стягнення 45991,92 грн.. Обґрунтовуючи позов, Позивач посилається на те, що на виконання договору поставки продукції від 20.09.2004 р. № 131, поставив Відповідачу 300 л пестициду «Дітокс» на загальну суму 13939,20 грн. згідно накладної «ТЕ-0000763 від 20.09.2004 р. , але Відповідач , отримавши товар через свого представника , який діяв на підставі довіреності ЯИС № 279661 від 15.09.2004 р., не оплатив вартості товару, на умовах товарного кредиту у строк до 01.11.2004 р., чим порушив договір та загальні принципи виконання зобов'язання, передбачені ст. ст. 525 та 526 ЦК України .
У зв'язку з невиконанням зобов'язання Відповідачем, Позивач просить стягнути основну заборгованість у розмірі 13939,20 грн., 25436,85 грн. пені , інфляційні втрати у розмірі 2815,71, плату за користування товарним кредитом у розмірі 3800,16 грн.
На доведення доводів подано копії договору, накладної, довіреності та розрахунок суми боргу .
Відповідач проти заявлених вимог заперечує і зазначає, що позивач не довів тієї обставини, що товар, передбачений договором, дійсно передано Відповідачу і ним отримано.
Так Відповідач звертає увагу суду на невідповідність відомостей у видатковій накладній щодо особи, яка отримала товар, відомостям , що містяться у поданій Позивачем копії довіреності.
У судове засідання 23.06.2006 р. представник Позивача не з'явився, витребуваних судом згідно ухвали від 01.06.2006 р. оригіналів документів, якими обґрунтовувалися його доводи , не подав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає до задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ч. 1 ст. 32 ГПК України).
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як випливає з умов укладеного 20.09.2004 р. договору поставки , поставка продукції здійснюється на умовах франко-склад Постачальника. Передача-приймання продукції здійснюється сторонами супровідними документами ( товарні накладні , податкові накладні, сертифікати якості ).Всі ризики втрати продукції переходять до покупця в момент передачі Продукції. Продукція вважається прийнятою по кількості згідно товарних накладних, а по якості - згідно сертифікату якості( п. 5.1., 5.3, 5.4.)
Згідно з п. 4 2. розрахунок за поставлену на умовах товарного кредиту Продукцію здійснюється до 1 листопада 2004 р.
Таким чином, наведені умови договору дають підстави вважати, що момент, з якого припиняється право власності продавця на продукцію, і виникає право власності у покупця на товар, є момент передачі-приймання продукції , належними доказами на доведення якої є товарна накладна.
З поданої Позивачем копії видаткової накладної № 0000763 від 20.09.2004 р. вбачається, що на ній відсутній підпис особи, яка прийняла товар від імені Покупця -ЗАТ «Агро комбінат», хоча у ній зазначено прізвище Михайлюк С,М. за дов. ЯМС № 2796593 від 15.04.04 р.
Як стверджує Відповідач , ним не видавалася довіреність Михайлюку С.М. за № 2796593 від 15.04.04 р. серії ЯМС на отримання товару від ЗАТ «Агроленд».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено необхідні реквізити для первинних бухгалтерських документів, згідно з якими ці документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При таких обставинах справи, суд вважає, що Позивач не довів належними доказами тієї обставини, що ним виконано умови договору і продукція -300 л пестициду «Дітокс» на загальну суму 13939,20 грн. поставлена Відповідачу згідно договору від 20.09.2004 р. № 131.
Оскільки договір поставки ставив у залежність зобов'язання покупця оплатити вартість продукції та товарний кредит від отримання покупцем продукції, тому при недоведеності самого факту поставки , вимоги щодо виконання зобов'язання в натурі не ґрунтуються на праві, адже відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи , що матеріалами справи не доведено , що продукція Позивачем поставлена Відповідачу, тому позов ,як необґрунтовано заявлений , не підлягає до задоволення у заявленій сумі, у тому числі щодо пені та інфляційних витрат.
Судові витрати , в силу положень ст. 49 ГПК України, покладаються на Позивача у справі.
У судовому засіданні 23.06.2006 р. за згодою представника Відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “30» червня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна