"26" червня 2006 р.
Справа № 9/110-1834
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В. при секретарі Кулагіній Т.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу з господарського спору
за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль
до Відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд", м. Тернопіль третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - дочірнє підприємство "Житлово-експлуатаційнадільниця" ВАТ "Тернопільрембуд", м. Тернопіль, вул. Дорошенка, 11
За участю представників сторін:
позивача: Клочак І.З., довір № 500/01 від 10.04.2006 р.
відповідача: Костенко П.М., доруч. № 500/01 від 31.05.06 р.
третя особа: Бортник О.В., довір. від 20.06.2006 р. № 01/04Д
У розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторони, передбачені ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні 22.06.2006 р. оголошувалася перерва до 15-00 год. 26.06.2006 р.
Суть справи: КП «Тернопільводоканал», м. Тернопіль , звернувся 17.04.2006 р. до господарського суду з позовом до Відповідача -ВАТ РБО «Тернопільрембуд», про стягнення 45991,92 грн.. з мотивів невиконання Відповідачем умов договору поруки, укладеного 11.04.2005 р. між КП «Тернопільводоканал» , як кредитором, ДП «ЖЕД» ВАТ РБО «Тернопільрембуд»,як « боржником» , та ВАТ РБО «Тернопільрембуд»,як «поручителем».
За клопотанням Відповідача суд залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ДП «Житлово-експлуатаційна дільниця « ВАТ «Тернопільрембуд»,м. Тернопіль.
Обґрунтовуючи позов, Позивач посилається на те, що за договором поруки від 11.04.2005 р. Відповідач взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання боржником - ДП «ЖЕД» ВАТ РБО «Тернопільрембуд»- умов мирової угоди, укладеної та затвердженої 06.05.2005 р. судом у справі № 6/272-2819 .
За твердженням Позивача Відповідач вчасно, відповідно із графіком погашення заборгованості , протягом квітня - серпня 2005 р. дотримувався сплати заборгованості за боржника , однак, з вересня 2005 р. по квітень 2006 р. припинив оплату, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7 812,08 грн. На виконання ст. 618 ЦК України Позивач направив 10.03.2006 р. в адресу боржника -ДП «ЖЕД» ВАТ РБО «Тернопільрембуд» - вимогу про оплату до кінця березня 2006 р. суми боргу у розмірі 6835,57 грн., яку той залишив без реагування. У зв'язку з цим Позивач звернувся до поручителя з позовом.
Крім того, Позивач на підставі положень ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 255,84 грн. інфляційних , 37,90 грн. річних та , посилаючись на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» 430,05 грн. пені .
Згодом, клопотання про збільшення позовних вимог, донарахував до стягнення суму заборгованості , інфляційний , річних та пені та просить стягнути з Відповідача 9765,10 грн. основної заборгованості, 255,,84 грн. інфляційних нарахувань, 109,33 грн. річних, 601,34 грн. пені судових витрат.
Відповідач заявлені вимоги заперечив, вказавши, що виконання умови мирової угоди не потребує вжиття сторонами додаткових, передбачених цивільним законодавством заходів забезпечення виконання обумовлених угодою зобов'язань, у т.ч. поруки, тобто додаткового розгляду даних правовідносин судом. Вказує, що термін виконання договору поруки ще не наступив ( 15.12.2006 р), просить відмовити у задоволенні позову .
Оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди згідно п. 4 ст. 18-1 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, тому у разі її виконання зобов'язаною стороною., заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затвердженого цю мирову угоду.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ДП «ЖЕД» ВАТ РБО «Тернопільрембуд» своїх доводів не висловила.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає до задоволення, враховуючи наступне:
Мирова угода є видом процесуальної угоди, дії учасників якої спрямовані на виникнення певних процесуальних наслідків .
Правової підставою мирової угоди виступає цивільно-правовий договір або інший договір про матеріальні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"( ч. 1 ст. 115 ГПК України).
З поданої суду Позивачем мирової угоди, яка затверджена 06.05.2005 р. судом у справі № 6/272-2819, вбачається, що судовий спір , який виник між КП «Тернопільводоканал» та ДП «ЖЕД» ВАТ РБО «Тернопільрембуд» був вирішений судом з прийняттям рішення 24.12.2003 р.
При цьому Комунальне підприємство набуло статусу стягувача , а Дочірнє підприємство -статусу божника. На стадії виконання судового рішення, що не суперечило ч. 4 ст. 121 ГПК України, між сторонами була укладена мирова угода , згідно з якою присуджені судом до стягнення з ДП «ЖЕД» суми у розмірі 20 506, 66 грн. в користь КП « Тернопільводоканал» , у тому числі судові витрати, розстрочувалися у виплаті боржником в період з 15.04.2005 р. по 15.12.2006 р. згідно графіку, який боржник зобов'язувався дотримуватися.
Включене до проекту мирової угоди положення про забезпечення виконання зобов'язання щодо сплати 20 506,33 грн. порукою , яка виникла на підставі договору поруки від 11.04.2005 р. між КП «Тернопільводоканал», ДП «ЖЕД» та ВАТ РБО «Тернопільрембуд» ( п. 6) , господарський суд не затвердив , посилаючись на те, що виконання мирової угоди не потребує вжиття сторонами додаткових, передбачених цивільним законодавством, заходів забезпечення її виконання .
З матеріалів справи випливає, що у мировій угоді, яка затверджена юрисдикційним органом, не приймав участь Відповідач - ВАТ РБО «Тернопільрембуд», хоча законодавство України не заперечує можливості включення у мирову угоду умови покладення виконання зобов'язання на третю особу, або про вступ третьої особи у зобов'язання боржника в якості солідарного або субсидіарного боржника.
Мирова угода , затверджена судом , не передбачала , що у її виконанні бере участь ВАТ РБО «Тернпоільрембуд» .При таких обставинах справи, мирова угода створила права і обов'язки лише для тих осіб, які брали у ній участь , що закріплено юрисдикційним органом.
Водночас, частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як підтверджується сторонами, законність договору поруки не була предметом судового розгляду.
Пунктом 2 договору поруки визначено, що поручитель зобов'язується погасити перед кредитором в термін до 15.12.2006 р. заборгованість , визначену у п. 1 щодо сплати боргу у сумі 24 045, 30 грн.
Наведені обставини приймається судом до уваги і є підставою для висновку, що чинний договір поруки від 11.04.2005 р. створить зобов'язання для поручителя відповідати субсидіарно з боржником лише у разі , якщо Дочірнім підприємством Відповідача - «ЖЕД» не буде виконано мирову угоду на умовах , затверджених судом, і до 25.12.2006 р. присуджені судом до стягнення суми у розмірі 20 506, 66 грн. , ним не будуть сплачені на рахунок КП « Тернопільводоканал» .
Таким чином, у Відповідача станом на день звернення до суду і прийняття останнім рішення, не виникло грошового зобов'язання перед Позивачем, а тому підстави для задоволення позовну у частині стягнення 9765,10 грн. заборгованості.
Відсутність у Відповідача грошового (основного ) зобов'язання перед Позивачем виключає піст дави для застосування до Відповідача додаткових мір відповідальності у вигляді сплати пені, річних та інфляційних за прострочку виконання такого зобов'язання.
Судові витрати , в силу положень ст. 49 ГПК України, покладаються на Позивача у справі.
У судовому засіданні 26.06.2006 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “03" липня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна