Рішення від 26.03.2012 по справі 2-82/11

2-82/11

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2012р. Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючого судді Крупко О.Г.

При секретарі Фуковській Г.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Відділ запису актів громадського стану адміністративної освіти Починковського району Смоленської області, Російської Федерації, приватний нотаріус Донецького нотаріального округа ОСОБА_5, Перша донецька державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства, визнання недійсним заповіту, суд -

ВСТАНОВИВ

Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду з даним позовом до відповідачів, вказавши третіх осіб, посилаючись на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Починок, Смоленської області Російської Федерації. В свідоцтві про народження її матір'ю є ОСОБА_6, а батьком вказано ОСОБА_3. Вона з раннього дитинства знала, що її батьком є ОСОБА_7, так як він часто приїздив до них в м. Починок Смоленської області, а також у м. Смоленськ, де вони проживали. Привозив гроші та подарунки, інтересувався її життям, навчанням, пишався її успіхами в навчанні у гімназії, а потім у університеті.

Вони мандрували разом по Росії, а саме в містах Москва, Санкт-Петербург, Смоленськ та в області. Відпочивали разом в санаторіях на озері Салігер, на р. Устра. Мандрували в Білорусію, відпочивали на морях України, а також в містах України, відпочивали в санаторіях північного Кавказу. Часто відпочивали в рідному селі ОСОБА_7 -Новобахмутівка Ясинуватського району.

В період навчання в університеті позивачка в вільний час приїжджала до ОСОБА_7 у м. Донецьк, де проживала в його квартирі, відбувала його лекції в Донецькому державному політехнічному інституті, де був викладачем ОСОБА_7, де він представляв її своєю донькою. Він оказував матеріальну допомогу та передавав подарунки через провідників потягів, давав гроші на утримання позивачки. Велась активна переписка, вітав позивачку та її матір зі святами, днем народженням.

Родичі позивачки -ОСОБА_14 спілкувались з ОСОБА_7 та допомагали йому після перенесеної операції у 2001 році.

В липні-серпні 2003 року позивачка проживала разом з ОСОБА_7, допомагала у введені господарства та доглядала за ним. В кінці 2003 року, стан здоров'я ОСОБА_7, погіршився.

03.03.04р., позивачці стало відомо про смерть ОСОБА_7, який обіцяв залишити все майно позивачці.

Позивачка вважає, що відповідачка вступила в уговор з нотаріусом, використала стан здоров'я ОСОБА_7, який в стані наркотичних засобів не усвідомлював значення своїх дій, та яка склонила його до підпису заповіту 21.01.2004р. розпорядившись квартирою АДРЕСА_2 та грошовими сумами.

На підставі ст..ст. 53 КоБС України в редакції 1969р., ст..ст. 225, 1216, 1217,1220, 1221, 1222, 1224 ЦК України, позивачка просила суд встановити той факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкав за адресою АДРЕСА_2, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5., яка проживає за адресою АДРЕСА_1.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, посвідчений 21.01.2004р., приватним нотаріусом Донецького нотаріального округа ОСОБА_5

В судовому засіданні, яке відбулось 30.12.11р., представник позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 10.09.10р., позовні вимоги позивачки підтримала, просила суд задовольнити їх, пояснила суду, що батьком її доньки є ОСОБА_7, яка народилась від фактичних шлюбних відносин з ним.

Після народження він часто приїздив до неї, оказував матеріальну допомогу на виховання доньки, вів переписку, називав її своєю донькою. Вітав зі святом, святковими листівками. Вони відпочивали разом, про що свідчать фотознімки. Вели з ним спільне господарство.

Представник позивачки пояснила суду, що в зареєстрованому шлюбі вона перебуває з ОСОБА_3 з 15.09.1965р. Крім доньки ОСОБА_1, у неї є син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком якого є ОСОБА_3

Генетичного висновку про те, що ОСОБА_3, не є батьком доньки ОСОБА_1, а також генетичного висновку про те, що ОСОБА_7, є батьком її доньки, вона надати суду не може із-за відсутності такого.

Просила суд встановити той факт, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_1 та визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, посвідчений 21.01.04р., приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_5, з тих підстав, що він написаний не ОСОБА_5, а секретарем Тараненко і його не підписував ОСОБА_7

В судові засідання, які призначались на 13.01.12р., 03.02.12р., на 26.03.12р., представник позивачки не з'являлась, не дивлячись на те, що з нею в телефонному режимі, кожне судове засідання було узгоджено, їй направлялись телеграми, про що свідчать повідомлення про одержання телеграм, представник позивачки не надала документів про причину неявки в суд.

Відповідачка ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що позивачка та її представник не надали доказів про те, що вони вели сумісне господарство з ОСОБА_7, та те, що він є батьком ОСОБА_10, бо такого в дійсності не було.

Співвідповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, надав суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнав.

Третя особа Відділ запису актів цивільного стану адміністративної освіти Починковського району Смоленської області Російської Федерації в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Третя особа приватний нотаріус Донецького нотаріального округа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяви та телеграму про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа Перша донецька державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилась, була повідомлена телеграмою, про що свідчить повідомлення.

Суд вислухавши пояснення представника позивачки, відповідачки ОСОБА_2, свідка ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, матеріали про відмову в порушені кримінальної справи по заяві ОСОБА_6, вважає, що позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 53 ч.2 КоБС України в редакції 1969р. передбачено, у випадку народження дитини у батьків які не перебувають у шлюбі, за відсутністю сумісної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного із батьків або опікуна (попечителя) дитини, особою на утриманні якої знаходиться дитина, також самою дитиною по досягненню нею повноліття.

При встановленні батьківства суд приймає до уваги сумісне проживання та ведення спільного господарства матері дитини і відповідача до народження дитини або сумісне виховання або утримання ними дитини або докази з достовірністю підтверджуючих визнання відповідачем батьківства.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року у місті Починок Починковського району, Смоленської області РСФСР, про що в книзі реєстрації актів про народження від 16.04.1981р., зроблена запис за № 45.

В свідоцтві про народження позивачки вказані батьки, батько -ОСОБА_3, мати -ОСОБА_6, місто реєстрації ЗАГС м. Починок, Смоленської області, дата видачі 16.04.1981р. (а.с. 25 т.2).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та її представник ОСОБА_6, яка є матір'ю позивачки були та є громадянами Російської Федерації.

Представник позивачки ОСОБА_6, пояснила суду, що у неї від шлюбу з ОСОБА_3, народився син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3. Генетичний висновок про те, що ОСОБА_3, не є батьком її доньки ОСОБА_1 у неї відсутній, крім того, позивачка та представник позивачки не надали суду генетичного висновку про те, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_1, із-за відсутності такого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 проживав за адресою: АДРЕСА_2, мав в селі Очеретино Ясинуватського району спадщину від батька 25 соток. Він займав посаду викладача, був почесним професором Донецького державного технічного університету, де працював більш 52 років, що підтверджується газетою ( а.с. 16 т.2).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є рідною племінницею ОСОБА_7 пояснила, що він був рідним братом її батька ОСОБА_9. Вони перебували в добрих стосунках, він був її хрещеним батьком, а також хрещеним батьком відповідачки ОСОБА_2 Свідок ОСОБА_11, пояснила, що він ніколи не був одружений та не мав дітей. Він ніколи не з ким не вів спільного господарства. Він був працелюбною, самотнію людиною. Коли він захворів онкологічною хворобою, весь тягар догляду ліг на членів сім'ї відповідачки ОСОБА_2 Матір відповідачки ОСОБА_13, яка є медичною сестрою за фахом, доглядала за ним, робила уколи. А сама відповідачка доглядала його після операції в лікарні. Свідок робити це не могла, так як доглядала свого хворого батька ОСОБА_9. Свідок вперше побачила ОСОБА_6, коли вона з жінками оманним шляхом під видом відповідачів потрапили в квартиру ОСОБА_7, який був прикутий до ліжка, вимагала від нього підпису паперів, що він є батьком ОСОБА_12 Але він категорично не давав своєї згоди, тоді був викликаний дільничний міліціонер, який виставив їх за двері. Така поведінка ОСОБА_6 збентежила його, він страхався залишатись на самоті.

В січні 2004р., він запросив свідка ОСОБА_11 та відповідачку ОСОБА_2 в свою квартиру, де висказав своє рішення, що квартиру АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2, а дачна ділянка в селі -свідку ОСОБА_11

В судове засідання відповідачка надала в якості доказів чернетку листа ОСОБА_7, в якому він писав своєму другу, що голодні та холодні роки війни забрали багато здоров'я. Він переніс сім операцій, видалив апендицит, жовчний міхур, катаракту, грижі та переніс саму тяжку операцію -хворобу віку. Нікуди виїхати не може. Справи у його житті усугубились ще тим, що він залишився один на цьому світі ( а.с. т.2). Крім того, відповідачка надала суду фотознімки на яких сфотографований ОСОБА_7 відпочиваючий в будинках відпочинку починаючи з 1979р., де він сфотографований без ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 78-81)

Суд вважає, що ті докази, які надала позивачка та її представник, а саме поштові листівки за 2002-2003 р.р., за 2003-2004р.р., телеграми, де ОСОБА_7 вітає позивачку та її матір зі святами та лист від 30.06.98р., в якому він писав, щоб позивачка його називала не «мужиком», а «татом», то фотознімки ОСОБА_7 з позивачкою не є доказами того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сумісно проживали, вели сумісне господарство, сумісно виховували ОСОБА_1, що вони разом з ОСОБА_7 утримували ОСОБА_1. А також не надано доказів з достовірністю підтверджуючих визнання ОСОБА_7, свого батьківства відносно позивачки, тому суд в задоволенні позовних вимог позивачки про встановлення факту того, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 -відмовляє.

На підлягає задоволенню позовні вимоги позивачки про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, посвідченого 21.01.2004р., приватним нотаріусом Донецького нотаріального округа ОСОБА_5, так як складений заповіт ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_2, в якому він розпорядився своєю квартирою АДРЕСА_2 та грошовими сумами не порушують права позивачки, яка не входе в коло спадкоємців.

Керуючись ст.. 53 Кодексу про шлюб та сім'ї України в редакції 1969 року, ст..ст. 1235, 1261 ЦК України, ст..ст. 3, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Відділ запису актів громадського стану адміністративної освіти Починковського району Смоленської області, Російської Федерації, приватний нотаріус Донецького нотаріального округа ОСОБА_5, Перша донецька державна нотаріальна контора про встановлення факту того, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкав за адресою: АДРЕСА_2, є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, визнання недійсним заповіту ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округа ОСОБА_5 -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Г. Крупко