"12" квітня 2012 р. Справа № 1916/886/2012
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О.С.
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання дозволу для виїзду дитини за кордон,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини. В позовній заяві вона вказала, що з відповідачем ОСОБА_3 з 06 серпня 1998 року перебувала в шлюбі. 03 жовтня 2006 року шлюб між ними розірвано. Розірвання шлюбу зареєстровано в відділі реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Україна, актовий запис за №653. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні. Позивачка має намір оздоровити дитину закордоном, оскільки дочка хворіє хронічним обструктивним бронхітом та іншими супутніми захворюваннями. Однак для цього згідно діючого законодавства необхідна згода батька дитини -відповідача по справі ОСОБА_3, тобто нотаріально посвідчений дозвіл, який необхідно щоразу пред'являти на кордоні. Такий дозвіл відповідач надати не бажає, тому позивачка звернулася з позовом до суду та просить надати дозвіл на виїзд за кордон неповнолітньої дитини -дочки ОСОБА_5, без супроводу батька ОСОБА_3.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримила та просить надати дозвіл дитині виїхати за кордон на відпочинок та оздоровлення.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнає, оскільки позивачка не довела фінансову можливість оздоровлювати та здійснювати санаторно-курортне лікування за кордоном та не вказала термін перебування дитини там.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суду пояснили, що позивачка, працює в приватній компанії, отримує заробітню плату, яка дозволяє їй оздоровлювати дитину за кордоном. Щороку оздоровлює дочку в Криму, а цього року має намір повезти її на оздоровлення за кордон, проте батько дитини - відповідач не бажає добровільно дати згоду на виїзд за кордон неповнолітньої дитини.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення з наступних підстав.
Сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували в шлюбі, який розірвано 03 жовтня 2006 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1.
Від шлюбу мають дитину -дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області. Дитина проживає та перебуває на утриманні матері, що стверджується довідкою №474 від 21.02.2012 року, виданою ПМП "ВАЛ" м.Тернопіль.
Згідно медичних довідок від 14 липня 2011 року та 21 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 хворіє хронічним обструктивним бронхітом та іншими супутними захворюваннями. У зв"язку з незадовільним станом здоров"я дитині рекомендовано санаторно-курортне лікування.
Позивачка влітку має намір поїхати з дочкою ОСОБА_4 на оздоровлення за кордон, однак для цього згідно діючого законодавства необхідна згода батька дитини -відповідача по справі ОСОБА_3, тобто нотаріально посвідчений дозвіл, який необхідно щоразу пред'являти на кордоні. Такий дозвіл відповідач надати не бажає.
За правилами ст.ст. 3 і 9 Конвенції про права дитини (прийнята Генасамблеєю ООН 20 листопада 1989 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994 року (з відповідними змінами) оформлення проїзного документа дитини та виїзд дитини за кордон проводиться на підставі нотаріально посвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків -виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідач по справі ОСОБА_3, батько неповнолітньої ОСОБА_4 не дає відповідної згоди на виїзд тимчасово дочки за кордон, ОСОБА_4 перебуває на утриманні матері.
Отже, враховуючи викладене вище суд приходить до переконання, що дача дозволу позивачці на оформлення документів на виїзд її неповнолітньої дитини за кордон не порушить прав дитини, а тому суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
На основі встановленого та керуючись ч. З ст. 313 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд за межі України та на виготовлення та оформлення проїзних документів неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в супроводі матері ОСОБА_1 та без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження, а у випадку оскарження -після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з часу оголошення рішення або з дня отримання його копії в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд.
Суддя: Н. В. Яковець