Справа № 1904/644/2012
"12" квітня 2012 р.
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого суду Лисюк І.О.
при секретарі Федорів О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору найму жилого приміщення, виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, -
ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_3 про виселення із житлового приміщення, посилаючись на те, що вона є власником будинку в АДРЕСА_1. Між сторонами укладено договір найму жилого приміщення на невизначений строк.
Зазначене приміщення необхідне позивачу для проживання її сім'ї, у зв'язку з чим 19 вересня 2011 року позивач попередила відповідача про розірвання договору найму та звільнення приміщення. Проте відповідач не звільнив вказане жиле приміщення.
Відповідач ОСОБА_3 пред'явив до ОСОБА_2 зустрічний позов про визнання недійсним договору найму житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, оскільки договору найму з позивачем він не укладав, проживав у зазначеному будинку як член сім'ї з народження. Вважає, що підстав для його виселення немає.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнала. Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4 позову не визнали, позовні вимоги зустрічного позову підтримали.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників сторін, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).
Як слідує із змісту позовної заяви, підтверджується поясненнями ОСОБА_2 позов про виселення пред'явлено з підстав, передбачених ч.3 ст.168, ст. 169 Житлового кодексу УРСР.
Відповідно до ч.3 ст.168 ЖК УРСР договір найму житлового приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.
Згідно ст. 169 ЖК УРСР у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст.158 ЖК УРСР наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Як слідує із змісту пояснень ОСОБА_2, договір найму житлового приміщення укладений був між нею та відповідачем ОСОБА_3 в усній формі в присутності нотаріуса одночасно з укладенням договором дарування 17 вересня 2003 року.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 факт укладення вказаного договору найму з позивачкою не визнав та пояснив, що в зазначеному житловому будинку він проживав з дня свого народження і був поселений там, як член сім'ї.
Зазначені обставини підтверджуються адресною довідкою, свідоцтвом про народження, листом-інформацією Котівської сільської ради (а.с.13,26,29).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_2 не доведено обставин проживання ОСОБА_3 у спірному житловому приміщенні на підставі договору найму житлового приміщення, а тому позовні вимоги про виселення відповідача з займаного приміщення з підстав, передбачених ч.3 ст.168 ЖК УРСР не підлягають до задоволення.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні позивач не довела обставин укладення договору найму житлового приміщення.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив факт укладення зазначеного договору між сторонами.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за необгрунтованістю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 61, 209,212,214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. 15,16, 203, 207, 208, 210, 215, 810,811, 825, 826 ЦК України, ст.ст.9, 158, 159, 167-169 ЖК УРСР, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_2 про розірвання договору найму жилого приміщення, виселення відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору найму житлового приміщення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: