Справа № 413/411/2012
2/413/1402/2012
02.04.2012 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Хардіної О.П.,
при секретарі -Шевченко А.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2, представика відповідача Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка»- Харитонової Марії Олегівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (надалі -ПАТ «Євраз Суха Балка») -214 600 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працював підземним гірничим робітником, прохідником 4-го розряду, бурильником шпурів 4-го розряду на структурних підрозділах підприємства -відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка»- з 13.08.1996 року по 17.09.2007 року в умовах важкої праці, запиленості повітря, внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Висновком МСЕК від 13.09.2007 року йому первинно встановлено 50% втрати профпрацездатності у зв*язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності. При повторних оглядах МСЕК ступінь страти та група інвалідності підтверджені строком до 01 жовтня 2012 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров*я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що будучи в працездатному віці, змушений змінити звичний спосіб життя, він відчуває стійкий біль у попереку, що віддає в обидві ноги, болі у шиї, що віддає в праву руку. Має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування,фізичний біль носить остійний характер, не має можливості реалізувати свої фізичні та професійні можливості, за станом здоров*я вимушений був звільнитися з роботи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Пояснив, що позивач тривалий час з 1996 по 2007 рік працював на підприємстві відповідача, отримавши професійне захворювання, змушений був звільнитися за станом здоров*я, при цьому позивач 1972 року народження перебуває у працездатному віці, не має можливості реалізувати свої можливості в житті та професії.
Представник відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка»позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень вказав, що не надано доказів завдання моральної шкоди підприємством, обов*язок відкодування шкоди позивачу як застрахованій особі покладено законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництва та професійних захворювань України, оскільки позивач є застрахованою особою і до правовідносин не застосовуються норми трудового законодавства.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював бурильником шпурів 4-го розряду на структурних підрозділах підприємства -відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка»в умовах важкої праці та підвищеного фізичного навантаження, в підземних умовах з повним робочим днем (а.с.5-7), внаслідок чого захворів на хронічне професійне захворювання -радикулопатія шийна і попереково-крижова
з вираженими статико -динамічними порушеннями і стабільним больовим синдромом, периферичним нейросудинним синдромом та нейродистрофією у вигляді плечолопаткового пері артрозу, деформуючого артрозу ліктьових і колінних суглобів.
Висновком МСЕК від 13.09.2007 року позивачу первинно встановлено 50% втрати профпрацездатності у зв*язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності (а.с.14). При повторних оглядах МСЕК ступінь втрати профпрацездатності -50 % та третя група інвалідності підтверджені, висновком МСЕК від 26.08.2010 року встановлені строком до 01 жовтня 2012 року (а.с.18). Позивачу протипоказана праця в звичних умовах, він звільнений з роботи у зв*язку із станом здоров*я.
За виявленим професійним захворюванням складено акт від 27 липня 2007 року розслідування хронічного професійного захворювання позивача. Відповідно до акту позивач виконував роботи, які характеризуються показниками, що перевищували гранично допустимі норми щодо рівня фізичного навантаження -маси вантажу, що переміщується, вимушеної робочої пози з нахилом тулуба, статичного навантаження, підвищеної вологості (а.с.8-9). Відповідно до п.19 акту встановлено, що адміністрацією підприємства, правонаступником якого є відповідач ПАТ «Євраз Суха Балка», порушено законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи щодо утворення на робочих місцях умов праці відповідно до вимог нормативних актів.
Відповідно до Закону України "Про «Охорону Праці», на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату, інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні позивачем професійного захворювання є відповідач - ПАТ «Євраз Суха Балка».
Як встановлено із пояснень представника позивача в судовому засіданні, медичних документів, ОСОБА_1 внаслідок професійного захворювання відчуває постійний фізичний біль в кінцівках, біль в поперековому та шийному відділі хребта з іррадіацією в праву ногу, біль в суглобах, який посилюється при ході та фізичному навантаженні. Він має утруднення при переміні положення тіла, що порушує сон та звичну фізичну активність позивача.Через вказані обставини має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування, через що відірваний від сім*ї, позбавлений можливості активного спілкування. Через фізичний стан йому протипоказана вимушена поза, важка праця, в умовах охолоджуючого мікроклімату, тривала хода, у зв*язку з чим позивач має труднощі у виконання звичних повсякденних занять: йому важко підніматися по сходам, симптоми профзахворювання позбавляє його активного спілкування з людьми, він обмежений в рухах, що викликає дратівливість, оскільки стійкий біль посилюється навіть при незначних навантаженнях. Обмеженість в активності викликає відчуття неповноцінності та моральні страждання. Постійний характер фізичних страждань через стійкий біль в суглобах позивача знаходить підтвердження також в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання, відчуває фізичний біль, який носить постійний характер (а.с.19-28).
Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, хвороба має хронічний характер, періодично відбуваються загострення -рецидив хвороб. При повторних оглядах МСЕК ступінь втрати професійної працездатності залишений без змін, а також група інвалідності. Через стан здоров*я позивач не має можливості реалізувати себе в професії, перебуваючи в працездатному віці. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року “ Кечко проти України” у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд дійшов висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством -відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо мікроклімату, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров*ї позивача, незворотності таких наслідків хронічних захворювань, розміру втрати працездатності та групи інвалідності, відсутності динаміки покращення стану позивача, наявність вини підприємства, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню вини відповідача, вважає необхідним призначити позивачу компенсацію моральної шкоди в розмірі 22 000 грн. з ПАТ «Євраз Суха Балка», що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності вини підприємства, які спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Заперечення ПАТ «Євраз Суха Балка»про те, що відповідальності за завдану моральну шкоду позивачу як застрахованій особі спеціальним законом покладається на Відділення фонду соціального страхування -не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду.
На підставі ЗУ «Про судовий збір»підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір -107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р., ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка»на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 22 000 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на користь держави судовий збір -107 грн. 30 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:О. П. Хардіна