"10" квітня 2012 р.Справа № 5016/193/2011(1/24)
Суддя Васильєва Л.І., розглянувши матеріали скарги
За заявою: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”
/01001, м. Київ, пр. Шевченка, 12/
/54013, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 4-а/
До органу ДВС дії якого оскаржують: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Підрозділу примусового виконання рішень /54020, м. Миколаїв, вул.. Декабрістів, 41/23/
Боржник (відповідач): Державне підприємство “Миколаївський ремонтно-механічний завод” /54000, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120/
про: скарга на дії органу ДВС.
Суддя Васильєва Л.І.
Від стягувача: ОСОБА_1, дов. № 5258 від 27.12.2011р.
Від боржника: ОСОБА_2, дов. № 1128 від 28.12.2011р.
Від органу ДВС: ОСОБА_3, дов. від 27.09.2011р. № 798
Від ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” надійшла скарга, в якій він просить визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби при здійсненні зведеного виконавчого провадження по стягненню з ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод»коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави незаконними в частині повернення наказу Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011р. № 5016/193/2011(1/24) стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Скасувати Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2011р. видану Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Миколаївській області щодо повернення наказу Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011р. № 5016/193/2011 (1/24). Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011р. № 5016/193/2011 (1/24).
В обґрунтування скарги ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” вказує на те, що дії органів державної виконавчої служби не відповідають дійсним обставинам справи та нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначає, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження наявне повідомлення про оцінку арештованого майна 20.05.2011р. №8502/1 Заводського ВДВС ММУЮ, в якому наведена оцінка майна боржника оргтехніки, меблів, комп'ютерної техніки, побутової техніки вартістю яка в більшості не перевищує 2500,00грн, тобто не відноситься до основних засобів. До того ж згідно Акту опису й арешту майна від 28.09.2011р., складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Миколаївській області Куліченко Д.О., до складу описаного і арештованого в ході виконавчого провадження майна включено 20 одиниць бронетанкової техніки, 15 одиниць аварійно транспортних машин, які оцінювались як готова продукція боржника про що зазначено у висновку оцінювача від 07.12.2011р. Посилається на Положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999р. №87, згідно якого готова продукція відноситься до оборотних активів та підлягає реалізації.
Посилається на те, що органами державної виконавчої служби були арештовані кошти боржника, що містяться на рахунках в банківських установах, а також боржнику було повідомлено про рахунок відкритий у ГУДКУ у Миколаївській області на який боржник повинен перераховувати кошти.
Посилаючись на вищевикладене, вказує на те, що інформація щодо відсутності коштів у боржника на тепер не підтверджена.
Стягувач, також, просить суд відновити пропущений строк на подання скарги. Обґрунтовуючи клопотання, скаржник зазначає, що про повернення виконавчих документів йому стало відомо 25.01.2012р.
В порядку ст. 181 КАС України, 30.01.2012р. скаржник звернувся з адміністративним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. (яка отримана скаржником 22.02.2012р.) у відкриті провадження по адміністративній справі було відмовлено та роз'яснено що розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду.
24 лютого 2012року стягувач звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою №10-11/132 на дії органів ДВС, в який просив скасувати постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві, виданих Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області від 29.12.2011р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.02.2012р. вказану скаргу повернуто без розгляду.
В запереченнях на скаргу ДВС просить відмовити ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в задоволенні скарги.
Зазначає, що станом на 29.12.2011р. на виконанні перебували виконавчі документи про стягнення з ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод»на загальну суму 30 086 156,75 грн. З них 216 виконавчі документи про стягнення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 4 005 340,74 грн.
Посилається на положення ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів, а саме:
1. У разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);
6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.
2. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувану суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Зазначає, що оскільки на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входять виконавчі документи про стягнення заборгованості по заробітній платі, кошти стягнуті з ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод»розподіляються між стягувачами за виконавчими документами про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Вказує на те, що оргтехніка, меблі, комп'ютерна техніка, побутова техніка були оцінені на загальну суму 211371,80 грн., що є значено меншою ніж заборгованість по заробітній платі. Крім того, згідно акту державного виконавця про уцінку майна від 24.01.2012, оргтехніка, меблі, комп'ютерна техніка, побутова техніка були уцінені на 50%, загальна вартість яких склала 105685,90 грн. Згідно повідомлення ТОВ «ТД Еліт Сервіс»реалізація оргтехніки, меблів, комп'ютерної техніки, побутової техніки не відбулась у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.
Посилається на п. 1 додатку 1 Постанови Верхової Ради України від 17 червня 1992р. № 2471-XII, згідно якого бойова і спеціальна військова техніка, відноситься до переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.
Враховуючи вищевикладене, описане й арештоване майно, а саме: 20 одиниць БРДМ-2 (броньована розвідувально-дозорна машина) та 15 одиниць АТМ-1 (аварійно транспортна машина) є спеціальною військової технікою та не може бути реалізоване на прилюдних торгах.
Вказує на те, що боржником у справі є Державне підприємство «Миколаївський ремонтно-механічний завод», частка держави у статутних фондах якого становить 100%, а отже на примусову реалізацію його майна розповсюджується мораторій, встановлений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Крім того, орган ДВС зазначає, що скаржник звернувся до суду із пропуском десятиденного строку встановленого на звернення до суду з відповідною скаргою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -
встановив:
Частиною першою ст. 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 53 ГПК України, відповідно до якої, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, а також ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зазначене клопотання має ґрунтуватись на обставинах поважності пропуску строку, що має бути доведено в порядку, визначеному зазначеною нормою процесуального закону.
Таким чином, Законом встановлено, що дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби мають бути оскаржені заінтересованою стороною на протязі десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, можливість відновлення цього строку законодавцем пов'язується з встановленням господарським судом факту поважності його пропуску стороною у справі.
Як вбачається зі скарги, про повернення виконавчих документів скаржнику стало відомо 25.01.2012р.
З наведеного господарський суд робить висновок щодо того, що перебіг встановленого ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку розпочався саме з цієї дати.
Звернення позивача до адміністративного суду 30.01.2012р. з позовом про визнання неправомірними дій ДВС та скасування постанови від 29.12.2011р. про повернення виконавчого документа, звернення до господарського суду 24.02.2012р. в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України(ухвала суду від 27.02.2012 р. про повернення скарги без розгляду) не є поважними причинами пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, підстав для поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження немає, а отже відсутні підстави і для задоволення відповідної скарги.
Керуючись ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про поновлення пропущеного строку на подання скарги відмовити.
В задоволенні скарги відмовити.
СуддяЛ.I.Васильєва