"10" квітня 2012 р. Справа № 18/24/09
м. Миколаїв
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)
виконкому Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) закрите акціонерне товариство “Всеволод” (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 47/4)
2) Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40)
3) інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61)
про визнання права власності на нерухоме майно, -
суддя В.Д. Фролов
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю
від відповідача:
від третьої особи -1: ОСОБА_3 за довіреністю
від третьої особи -2:
від третьої особи -3:
в засіданні приймає участь: прокурор Круш Т.О.
27.04.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ЗАТ “Всеволод”, Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.
Судовим рішенням від 16.06.2009 р. у справі № 18/24/09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: закрите акціонерне товариство “Всеволод”, комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, позов задоволено, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_2, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, в тому числі: літ. А-5 загальною площею 1894,7 м. кв., а саме: квартиру № 1, загальною площею 134,2 кв.м., житловою площею 96,2 кв.м.; квартиру № 2, загальною площею 134,1 кв.м., житловою площею 95,8 кв.м.; квартиру № З, загальною площею 81,8 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м.; квартиру № 4, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 56,5 кв.м.; квартиру № 5, загальною площею 137,3 кв.м., житловою площею 98,9 кв.м.; квартиру № 6, загальною площею 81,1 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м.; квартиру № 7, загальною площею 101,5 кв.м., житловою площею 56,8 кв.м.; квартиру № 8, загальною площею 137,9 кв.м., житловою площею 99,3 кв.м.; квартиру № 9, загальною площею 81,6 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м.; квартиру № 10, загальною площею 102,0 кв.м., житловою площею 56,8 кв.м.; квартиру № 11, загальною площею 138,0 кв.м., житловою площею 99,4 кв.м.; квартиру № 12, загальною площею 81,7 кв.м., житловою площею 43,6 кв.м.; квартиру № 13, загальною площею 101,6 кв.м., житловою площею 56.8 кв.м.; квартиру № 14, загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 99,0 кв.м. та на нежитлові приміщення цокольного поверху з № 15 по № 20, загальною площею 343,3 кв.м.. які складаються з: нежитлового приміщення № 15, загальною площею 50,0 кв.м.; нежитлового приміщення № 16, загальною площею 70,2 кв.м.; нежитлового приміщення № 17, загальною площею 70,6 кв.м.; нежитлового приміщення № 18, загальною площею 60,1 кв.м.; щитової, загальною площею 2,7 кв.м., сходинкових клітин, коридорів, тамбурів, загальною площею 89.7 кв.м. м. за адресою: АДРЕСА_2.
23.01.2012 р. перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.06.2009 р. господарського суду Миколаївської області у справі № 18/24/09.
Заява обґрунтована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2011 р. у справі № 5/64/09 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду в справі № 5/64/09 (про скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 18.02.2009 р., яким задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства “Всеволод” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.10.2008 р. та визнання за позивачем права власності на незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3) залишено без змін. З урахуванням викладеного, договір купівлі-продажу від 01.10.2008 р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством “Всеволод”, є недійсним. Право власності на незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не визнано.
Рішенням господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 18/24/09 рішення господарського від 16.06.2009 р. у цій справі скасовано у зв'язку із нововиявленими обставинами, що рішення суду від 16.06.2009 р. у справі № 18/24/09 про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_2, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, обґрунтоване наявністю рішення господарського суду Миколаївської області від 18.02.2009 р. у справі № 5/64/09, яким задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до ЗАТ “Всеволод”і визнано дійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3.
Отже суд, розглядаючи справу №18/24/09, вважав, що ФОП ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а тому підлягають задоволенню і його вимоги щодо визнання права власності на завершений будівництвом об'єкт.
Таким чином, з прийняттям постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2011р. у справі № 5/64/09, якою залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р., якою скасовано рішення господарського від 18.02.2009р., відпали підстави, що зумовили прийняття господарським судом Миколаївської області рішення про задоволення позову про визнання права власності на нерухоме майно у справі №18/24/09.
Відповідно до ч. 7 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Ухвалою господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 18/24/09 розгляд справи призначено на 14.03.2012 р., зобов'язано позивача уточнити ціну позову і надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.04.2012 р. для надання сторонами доказів у справі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву: позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 Цивільного Кодексу України право зводити будівлі, споруди, інше, здійснювати перебудову, дозволяти будівництво має власник земельної ділянки.
Право власності на зведені будівлі, споруди, нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.
Частиною 1 статтею 376 Цивільного Кодексу України встановлено: житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм, правил.
За загальним правилом ч.4 ст.376 Цивільного Кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того у позивача на цей час відсутні документи:
- щодо прав на земельну ділянку за вказаною адресою (якими є акт на право власності або договір оренди земельної ділянки, згідно ст.ст. 22, 23, 126 Земельного кодексу України) на якій розташований самочинно збудований об'єкт.
Разом з тим, Законом України „ Про планування і забудову територій", а саме ст. 24, було визначено порядок вирішення питань забудови земельної ділянки. Так, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього закону, який діяв на том момент.
Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівної документації. Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом.
Прокурор направив до суду заперечення проти позову. В обґрунтування вказує на таке:
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. 12, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Відтак, саме Миколаївська міська рада як власник земель у межах міста може розпоряджатись земельними ділянками, у тому числі передавати їх в оренду чи відчужувати.
Проте, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у ФОП ОСОБА_1 як на час розгляду справи, так і на теперішній час відсутні.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на рішення Миколаївської міської ради №33/56 від 25.03.2009, яким ЗАТ «Всеволод»продовжено на один рік термін складання проекту земельної ділянки площею 442 кв.м. для будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2. Але вказане рішення не стосується предмету спору, тому відповідно до ст. 34 ГПК України є неналежним доказом.
Також є необґрунтованими посилання позивача на висновки органів влади щодо можливості оформлення самовільно збудованого нерухомого майна, оскільки вони не є дозвільними документами у сфері містобудування та не породжують прав та обов'язків.
Крім того, згідно зі ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад належить значне коло повноважень у галузі будівництва, зокрема, координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів, надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності та інше.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області є територіальним органом Держархбудінспекції України, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль на території Миколаївської області відповідно до Положення про Інспекцію, затвердженого наказом Держархбудінспекції України від 02.06.2011 № 22.
Але позивач до Миколаївської міської ради та Інспекції ДАБК за отриманням дозвільних документів на здійснення будівництва та висновком щодо можливості оформлення будівництва не звертався.
Тому згідно з ч.ч.І, 2 ст.376 ЦК України, об'єкт нерухомості, щодо якого поставлено вимогу про визнання права власності, є самочинно збудованим об'єктом, що унеможливлює визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на нього.
Позивач позовні вимоги підтримує, але нових доказів в обґрунтування своїх вимог не надає.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та прокурор у своїх запереченнях наполягають на відмові у задоволенні позовних вимог, так як вони є безпідставними.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя В.Д.Фролов
Повний текст рішення складено 13.04.2012 р.