01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" квітня 2012 р. Справа № 15/016-12
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська область, м. Бориспіль
до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна», Київська область, м. Бориспіль
про стягнення 765,84 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 03.01.2012р. № 35-30-5);
від відповідача: ОСОБА_2, (дов. від 17.10.2011р. № 10/2011-1)
Обставини справи:
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна»(далі-Відповідач) про стягнення 765,84 грн., з яких: 701,19 грн. боргу, 52,22 грн. пені, 10,11 грн. 3% річних та 2,32 грн. інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 2.6.18-20 від 25.02.1997р. про оренду приміщення аеропорту орендна плата, яка розрахована відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, та сплачується відповідачем на користь позивача, не включає в себе плату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 797 Цивільного кодексу України та п.п. 3.3., 3.7. договору було донараховано відповідачу компенсацію земельного податку за 2009-2011 роки у сумі 701,19 грн. та виставлені рахунки-фактури на зазначену суму, які відповідач не оплатив. У зв'язку з несплатою компенсації земельного податку за 2009-2011 роки відповідачу нараховано 52,22 грн. пені, 10,11 грн. 3% річних та 2,32 грн. інфляційних втрат. Загальна сума позову становить 765,84 грн.
В судовому засіданні 06.03.2012р. представник відповідача надав відзив, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними та зазначає, що умовами договору оренди приміщень та додатковими угодами до нього не передбачено зобов'язання відповідача компенсувати позивачу сплачуваний останнім земельний податок. Як зазначає відповідач, сплачувана відповідачем на користь позивача орендна плата за договором приміщення, на підставі ст. 797 ЦК України вже містить в собі дві складові: плату за користування орендованим нерухомим майном та плату за користування земельною ділянкою (виділеною для експлуатації і обслуговування такого нерухомого майна). Крім того, як зазначає відповідач відносини між сторонами, як і обов'язки орендаря за договором оренди врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», в якому не міститься будь-яких приписів щодо обов'язку орендаря додатково до визначеної договором орендної плати сплачувати на користь орендодавця певне відшкодування плати за землю.
Представник позивача в судових засіданнях 06.03.2012р., 20.03.2012р. та 06.04.2012р. підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судових засіданнях 06.03.2012р., 20.03.2012р. та 06.04.2012р. проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.02.1997р. між Державним Міжнародним аеропортом Бориспіль та дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна»(Орендар) було укладено договір № 2.6.18-20 про оренду приміщення аеропорту.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.10.2006р. № 1023, найменування Державного міжнародного аеропорту Бориспіль було змінено на державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар отримує без права викупу в оренду частину приміщення, площа якої підлягає додатковому уточненню після завершення проектування, (далі-приміщення), в межах її загальної площі з метою розміщення підприємства авіаційного бортового харчування. Використання приміщення не за прямим призначенням не дозволяється. Приміщення надається в оренду згідно дозволу ФДМУ з наступними обмеженнями: суборенда та приватизація орендарем приміщення забороняється; реконструкція та ремонт приміщення не можуть бути підставою для його приватизації. Будь які зміни площі існуючого приміщення шляхом зміни його конструкції будуть регулюватися на умовах цього договору, включаючи положення п. 3. Схеми 1.2. розміщення приміщення після їх підписання сторонами додаються і є невід'ємною частиною договору. При проектуванні капітального ремонту приміщення для організації підприємства авіаційного бортового харчування враховуються для орендодавця спеціалізовані приміщення з метою забезпечення авіаційної безпеки, при чому ці приміщення не є об'єктом оренди (п. 1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору встановлено, що договір укладається на 5 років, після чого сторони зобов'язуються тричі продовжити договір на строк 5 років на підставі письмової згоди сторін із змінами або без змінення умов договору.
Згідно з п. 3.1. договору за даним договором сплачування орендаря на користь орендодавця здійснюється у доларах СЩА або в гривнях (згідно законодавства України) і складається з: оренди приміщення, комунальних послуг (опалення, чиста вода, тепла вода, сточна вода, вивіз сміття), електроенергії, спалювання відходів, аеропортового збору.
Відповідно до п. 3.3. договору орендодавець щомісячно, з врахуванням змінення цін, виставляє орендарю рахунки за звітний місяць до яких включені: орендна плата за приміщення; сплата за комунальні послуги та електроенергію; аеропортовий збір згідно пункту 3.2.2. Орендар з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії орендодавця рахунок та здійснює його сплату на протязі 35 днів, але не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за місяцем виставлення рахунку.
Згідно з п. 3.7. договору орендар не зобов'язаний здійснювати які-небудь інші сплати орендодавцю згідно цього договору, за винятком сплат перелічених в даному розділі, якщо інше не буде передбачене діючим законодавством.
Сторонами було складено акт передачі-приймання приміщення від 01.01.1998р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування приміщення ДМА «Бориспіль», режимна територія аеропорту загальною площею 1620 м2.
01.03.1999р. сторонами було складено акт передачі-приймання твердого покриття, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування тверде покриття ДМА «Бориспіль», режимна територія аеропорту загальною площею 3340 м2.
Сторони неодноразово вносили доповнення до договору, а саме: № 1 від 11.08.1997р., № 2 від 03.03.1998р., № 3 від 12.02.2001р., № 4 від 17.10.2001р.
Додатковою угодою № 5 від 28.03.2002р. сторони продовжили термін дії договору № 2.6.18-20 від 25.02.1997р. до 25.02.2007р.
Додатковою угодою № 6 від 24.02.2009р. до договору оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997р. сторонами, починаючи з 01.01.2007р. було змінено орендну плату, яка за перший базовий місяць січень 2007р. становить 14888,97 грн. без ПДВ (розрахунок № 1 додається до угоди ї є її невід'ємною частиною (Додаток № 1)) та визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і починаючи з 01.11.2007р. становить177198,90 грн. без ПДВ (Розрахунок № 2 додається до угоди і є її невід'ємною частиною (Додаток №2)), орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць, оплата проводиться орендарем в порядку та строки передбачені договором. Сторони домовились, що положення цієї угоди в частині зміни (збільшення) розміру орендної плати застосовуються до відносин, що виникли до її укладення, а саме з 01.01.2007р.
Додатком № 1 до Додаткової угоди № 6 від 24.02.2009р. до договору визначено, що об'єктами оренди є частина приміщення (цех борт харчування) площею 1620 м2 і частина твердого покриття площею 1943,9 м2 орендна плата з яких за січень 2007 року без ПДВ становить 14888,97 грн.
Судом з'ясовано, що договір оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997р. було пролонговано в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України.
Як зазначає позивач, договірні правовідносини між сторонами виникли 25.02.1997р., тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України, яким визначено, що на підставі ч. 1 ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Орендна плата, яка розрахована відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, та сплачується відповідачем на користь позивача, не включає в себе плату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 797 Цивільного кодексу України та п.п. 3.3., 3.7. договору було донараховано відповідачу компенсацію земельного податку за 2009-2011 роки у сумі 701,19 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури № 897/171 від 26.04.2011р. на суму 236,47 грн. компенсації земельного податку за 2011р. та № 897/366 від 31.07.2011р. на суму 464,72 грн. компенсації земельного податку за 2009-2010 роки. Всього на загальну суму 701,19 грн.
Факт отримання зазначених рахунків-фактури представник відповідача визнав в судовому засіданні.
Зазначені рахунки-фактури відповідач не оплатив.
Претензією № 35-28/5-41 від 26.10.2011р., яку відповідач отримав 01.11.2011р., позивач вимагав від відповідача перерахувати заборгованість у сумі 701,19 грн. в місячний строк з моменту отримання цієї претензії.
Зазначену претензію відповідач залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як вже зазначалось, договір № 2.6.18-20 про оренду приміщення аеропорту було укладено 25.02.1997р., тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи права та обов'язки сторін, що виникли внаслідок укладання договору від 25.02.1997р. продовжують існувати, то до них застосовуються норми Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Як вже зазначалося, Додатковою угодою № 6 від 24.02.2009р. до договору оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997р. сторонами починаючи з 01.01.2007р. було внесено зміни в розмір орендної плати, яка за перший базовий місяць січень 2007р. становила 14888,97 грн. без ПДВ, встановлено спосіб її визначення на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна та передбачено її сплату з урахуванням інфляції.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків змін або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Пункт договору, яким встановлений розмір орендної плати, був змінений сторонами 24.02.2009р. Додатковою угодою № 6, тобто підчас дії Цивільного кодексу України, а отже до наслідків цих змін застосовуються правила Цивільного кодексу України.
Таким чином, орендна плата, яка визначена в додатковій угоді № 6 від 24.02.2009р., відповідно до ст. 797 ЦК України вже складається з плати за користування орендованим нерухомим майном та плати за користування земельною ділянкою, яка відведена під це майно.
Додання позивачем до суми орендної плати суми компенсації земельного податку за 2009-2011 роки у розмірі 701,19 грн. за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди, є безпідставним і не відповідає положенням ст. 797 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. у справі № 16/95.
Крім того, майнові відносини між сторонами і, зокрема, обов'язки орендаря за договором оренди врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Законом України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Зазначений закон не містить будь-яких приписів щодо зобов'язань орендаря додатково до визначеної договором орендної плати сплачувати на користь орендодавця певні відшкодування плати за землю.
Згідно з ст. 21 Законом України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.
Отже, у разі незгоди з розміром орендної плати позивач відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не позбавлений права вимагати її зміни на підставах та в порядку, передбачених законодавчими актами України.
Посилання позивача на Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., не береться судом до уваги, оскільки вона встановлює лише методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, і визначення на підставі її аналізу обов'язків орендаря не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки останні (обов'язки) встановлюються законом та договором.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу, який фактично є компенсацією земельного податку за 2009-2011 роки у розмірі 701,19 грн. є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства, отже, задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 52,22 грн. пені, 10,11 грн. 3% річних та 2,32 грн. інфляційних втрат суд зазначає, що зазначені позовні вимоги є похідними від несплаченої суми компенсації земельного податку за 2009-2011роки, а отже є безпідставними та такими, що також задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 13.04.2012 р.