01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" квітня 2012 р. Справа № 23/027-12
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква
до Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Білої Церкви Київської області, м. Біла Церква
про стягнення 78753,59 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №15 від 5 січня 2012 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №75 від 10 квітня 2012 року).
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Білої Церкви Київської області (далі -відповідач) про стягнення 78753,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором постачання та споживання теплової енергії від 21 січня 2011 року за №684, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 76714,84 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1583,39 грн., 3% річних в розмірі 301,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 153,42 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 березня 2012 року та призначено справу до розгляду на 11 квітня 2012 року.
Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов через канцелярію суду 11 квітня 2012 року, позовні вимоги в частині основного боргу визнав у повному обсязі, проти задоволення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечував.
11 квітня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(за договором -теплопостачальна організація) та Спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Білої Церкви Київської області (за договором - споживач) 21 січня 2011 року укладено договір постачання та споживання теплової енергії за №684.
Згідно пункту 1.1 договору предметом договору є надання споживачеві теплової енергії.
Відповідно до пункту 1.2 договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими витратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування.
У відповідності до пункту 1.3 договору ціна договору становить 338429,90 грн.
Згідно пункту 2.3 договору приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура -щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків -щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.
Відповідно до пункту 6.4 договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених у пункті 6.4 договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалюваного періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків -до повного його виконання.
На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2011 року на загальну суму 76714,84 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов через канцелярію суду 11 квітня 2012 року, позовні вимоги в частині основного боргу визнав у повному обсязі, проти задоволення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечував.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умов договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 76714,84 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22 листопада 1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Розмір пені, визначений позивачем, складає 1583,39 грн.
Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 15 січня 2012 року по 2 березня 2012 року, становить 1559,45 грн.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних у сумі 301,94 грн. є обґрунтованим, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню повністю.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 153,42 грн., які нараховані за січень 2012 року на суму боргу 76714,84 грн.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27 липня 2007, №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).
Така ж сама позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15 вересня 2010 року у справі №11/14-10, від 24 листопада 2010 року у справі №21/108-10.
Судом встановлено, що зобов'язання відповідача з оплати послуг, наданих в грудні 2011 року, відповідно до п. 6.4 договору №684 від 21 січня 2011 року виникло з 15 січня 2012 року, а позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 153,42 грн. за січень 2012 року, проте, відповідно до наказу Держкомстату від 27 липня 2007 року №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»індекс інфляції нараховується на заборгованість яка мала місце за повний календарний місяць, відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 153,42 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Білої Церкви Київської області (09112, Київська область, місто Біла Церква, вул. Водопійна, 22, код 23573856) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) - 76714 (сімдесят шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 84 коп. заборгованості, 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп. пені, 301 (триста одна) грн. 94 коп. 3% річних та 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) грн. 52 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання рішення -13 квітня 2012 року
СуддяД.Г. Заєць