01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" квітня 2012 р. Справа № 4/031-12
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ
до Державної будівельно-промислової компанії “Атомспецбуд”, м. Прип'ять
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Державна казначейська служба України, м. Київ
про стягнення 37177,04 грн.
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_1 -предст., дов. № 9.1-22/1134 від 30.12.2011р.
від відповідача -не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
Обставини справи:
Міністерство юстиції України (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державної будівельно-промислової компанії “Атомспецбуд” (відповідач), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Державна казначейська служба України про стягнення 37177,04 грн.
Рішенням Європейського суду з прав людини було встановлено порушення Україною п. 1 статті 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з чим зобов'язано державу Україну сплатити належні ОСОБА_2 за рішенням Білоцерківського міського суду України коти та моральну шкоду.
На виконання рішення Європейського суду, Міністерством юстиції України з державного бюджету перераховано на особистий рахунок ОСОБА_2 10026,44 грн. заборгованості та 27 150,60 грн. моральної шкоди, що підтверджується платіжними дорученнями.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство юстиції України звертається з даним позовом до Державної будівельно-промислової компанії “Атомспецбуд” про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 37177,04 грн.
Відповідач в судове засідання 09.04.2012 р. не з'явився, відзиву на позов не надав.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).
Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Рішеннями Білоцерківського міського суду Київської області від 01.02.2001р. зобов'язано колишнього роботодавця, компанію “Атомспецбуд” сплатити на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8 235,38 грн. та 3270,00 грн., яка належала до виплати померлому чоловіку заявниці.
Як зазначає позивач, зволікання виконання зазначеного рішення національного суду Державною будівельною-промисловою компанією “Атомспецбуд” щодо виплати стягнутої суми заборгованості стало наслідком та підставою звернення ОСОБА_2 з заявою до Європейського суду з прав людини у справі «Леонтюк проти України».
За результатами розгляду заяви № 3687/05, Європейським судом встановлено порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з чим зобов'язано державу Україну сплатити: «заборгованість, яка досі мала місце за рішеннями від 01.02.2001р.; 2600 євро відшкодування моральної шкоди і 40 євро відшкодування судових витрат плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум. Ці суми має бути конвертовано в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; зі спливом вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на вказані суми нараховуватиметься пеня у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти».
На виконання цього рішення, з Державного бюджету України ОСОБА_2 сплачено 37177,04 грн. Виплата зазначених коштів підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2009р. № 569 та від 19.05.2009р. № 570 (копії в матеріалах справи).
Таким чином, за словами позивача, відшкодована за рішенням Європейського суду в справі «Леонтюк проти України»з Державного бюджету України сума в розмірі 37177,04 грн. є збитками Державного бюджету України відповідно до п. 9 ч. 9 розділу VІ Бюджетного кодексу України.
Згідно статті 46 Конвенції високі договірні сторони (якою є і Україна) зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі - Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.
Статтею 2 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
Згідно статей 3, 8 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.
Слід зазначити, що п. 4 ст. 9 вказаного Закону “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено обов'язок органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.
Органом представництва згідно статті 1 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 “Про заходи щодо реалізації Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” таким органом є Міністерство юстиції України.
Саме на державу Україна покладено зобов'язання виконувати остаточне рішення Європейського суду у будь-якій справі, в якій вона є стороною, оскільки Державна будівельна-промислова компанія “Атомспецбуд”, як юридична особа, не може бути суб'єктом порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону “Про судоустрій України” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Крім того, згідно із статтею 2 Цивільного кодексу України, держава є учасником цивільних відносин. Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, рішення судів та інші юридичні факти.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.
Позивач наголошує, що державна будівельно-промислова компанія “Атомспецбуд” вела власну господарську діяльність і самостійно розподіляла прибуток, який вона отримувала.
Згідно з приписами статті 32 Цивільного кодексу України, засновник юридичної особи або власник її майна не відповідають за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями власника. Статтею 33 Цивільного кодексу України зазначено, що держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави.
Враховуючи викладене, збитки понесені державою, внаслідок невиконання відповідачем рішень Білоцерківського міського суду Київської області від 01.02.2001р. підлягають відшкодуванню на рахунок держави.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за рішеннями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, а тому, з урахуванням викладеного та з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі №3687/05, суд дійшов висновку, що Державна будівельно-промислова компанія “Атомспецбуд” є винною у тривалому невиконанні рішення суду на користь заявника, а отже, є винною у заподіянні державі матеріальних збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги Міністерства юстиції України про стягнення з відповідача 37177,04 грн. завданих збитків підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії “Атомспецбуд” (07270, Київська обл., м. Прип'ять, вул. Курчатова, 8, код 23579847) в доход Державного бюджету України -37 177 (тридцять сім тисяч сто сімдесят сім) грн.04 коп. збитків.
3. Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії “Атомспецбуд” (07270, Київська обл., м. Прип'ять, вул. Курчатова, 8, код 23579847) в доход Державного бюджету України -1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 10.04.2012р.