Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "10" квітня 2012 р. Справа № 9/1039
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукркар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько-Волинського району)
про стягнення 15 477,20 грн.
Подано позов про стягнення заборгованості у сумі 15477,20 грн., з яких 14329,89грн. основний борг, 289,85 грн. пеня, 400,32 грн. 3% річних, 448,13 грн. інфляційні.
Представники сторін в засідання суду не з"явились, про причини неявки суд не повідомлено, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином. Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та доказів використання дизельного пального, поставленого позивачем, на автотранспорт, зареєстрованого за ТОВ "Росукркар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько - Волинського району) суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
На підставі укладеної між сторонами угоди купівлі - продажу № 49 від 26.05.2008 р. (а. с. 7) та згідно наступних накладних (а. с. 8,10,12,14,16,18,20,22,24): № 162 від 26.05.2008 р., № 176 від 05.06.2008 р., № 185 від 09.06.2008 р., № 191 від 12.06.2008 р., № 193 від 17.06.2008р., № 215 від 27.06.2008 р., № 220 від 02.07.2008 р., № 236 від 09.07.2008 р., № 299 від 24.07.2008 р. та відповідних довіреностей до них (а. с. 9,11,13,15,17,19,21,23), позивачем поставлено відповідачу дизельне пальне (нафтопродукти) на загальною кількістю 100445 л на загальну суму 670610,90 грн.
Відповідачем частково проведено розрахунок за отримане дизельне пальне на суму 656281,01 грн.
23.09.2008 р. позивачем направлено відповідачу претензію - вимогу № 103 від 23.09.2008 р. (а.с.26-28) про сплату боргу у сумі 14329,89 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.
Станом на день подання позову - 06.11.2008 р., сума боргу становила у розмірі 14329,89 грн.
Відповідно до п. 4.2 угоди купівлі - продажу № 49 від 26.05.2008 р., відповідачу нараховано до сплати пеню у сумі 289,85 грн. за період з 28.05.2008 р. по 31.10.2008 р.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконння зобов"язання відповідачу нараховано до сплати 3% річних у сумі 400,32 грн. та інфляційні у сумі 448,13 грн.
Відповідачем підтверджено суму боргу розмірі 14329,89 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2008 р. (а.с.31).
Оглянувши справу № 7/173-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукркар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько-Волинського району), судом встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 20.10.2008 р. порушено провадження у справі №7/173-Б про визнання банкрутом ТОВ "Росукркар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько-Волинського району) за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою від 26.12.2008 р. господарський суд визнав боржника банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 26.12.2009р.; призначив ліквідатором банкрута колишнього керівника боржника Павленка О.О.
У зв"язку з поданням касаційної скарги ВАТ "Лезніківський кар'єр" на постанову господарського суду від 26.12.2008р., постановою ВГСУ від 25.02.2009 р. скасовано постанову господарського суду від 26.12.2008 р. у справі № 7/173-Б.
Під час нового розгляду справи № 7/173-Б, постановою господарського суду від 31.07.2009 р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукркар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько-Волинського району), відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців до "31" липня 2010 р., призначено ліквідатором банкрута Павленка О. О.
Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 149 ( 4649 ) від 12.08.2009 р.
Частина 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.
Отже, останній день звернення кредиторів у справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника ( відповідача ) - 12.09.2009 р.
Позивач не використав право конкурсного кредитора в межах провадження справи № 7/173-Б про банкрутство боржника, про що свідчить відсутність його в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому ухвалою суду від 04.12.2009 р. у справі № 7/173-Б.
Тому господарський суд вважає, що повернення заборгованості кредитору, який не звернувся із заявою про грошові вимоги до боржника при розгляді справи про банкрутство буде порушенням вимог ч. 2 ст. 14 Закону згідно з якою, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання , або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.
Крім того, п. 54 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. встановлено, що ГПК України і Закон не містять приписів щодо заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, відносно якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 ГПК до підстав для відмови у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої ст. 79 ГПК ухвалою зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки ч. 2 ст. 14 Закону.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення боргу у сумі 15477,20 грн., з яких 14329,89грн. основний борг, 289,85 грн. пеня, 400,32грн. 3% річних, 448,13 грн. інфляційні задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено 12.04.2012 р. Віддрукувати:
1 - в справу
2 -позивачу (з повідом.)
3 -відповдачу