91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
10.04.12 Справа № 26/5014/470/2012
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Комунального підприємства „Облтепло”, м.Луганськ
до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, м.Луганськ
про стягнення 375444 грн. 57 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -провідний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №б/н від 11.01.2012;
від відповідача -юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №18/01-02-12 від 10.01.2012.
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 236288 грн. 26 коп. за договором №224-пр від 15.10.2007, 3% річних в сумі 21082 грн. 48 коп., пені в сумі 42367 грн. 57 коп., інфляційних нарахувань в сумі 75706 грн. 26 коп.
Доповненням до позовної заяви №15/5-2-5 від 12.03.2012 позивач зазначив, що відповідач безпідставно (без договору) отримував теплову енергію за період з травня 2009 по лютий 2011 (включно) та послався на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач відзивом №15/42-17-438 від 12.03.2012 вимоги позову відхилив, оскільки вважає договір на постачання теплової енергії від 01.01.2009 №224-пр, на який посилався позивач в позовній заяві, не підписаним.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Комунальним підприємством „Облтепло” та Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством „Луганськтеплокомуненерго” 15.10.2007 був укладений договір на поставку теплової енергії №224-пр, який діяв до 30.04.2009.
У січні 2009 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Оскільки, як зазначив позивач, відповідач продовжував отримувати теплову енергію за період з травня 2009 по лютий 2011 і цей період є бездоговірним, за останнім виникла заборгованість в сумі 236288 грн. 26 коп.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок укладення господарських договорів.
Відповідно до ч.1 вказаної статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч.2 вказаної статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Частиною 8 цієї статті передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України
Статтею 25 Закону України „Про теплопостачання” передбачені права та основні обов'язки теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організацій, в т.ч. теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтями 641, 642 Цивільного кодексу України передбачений порядок укладення договорів.
Як було встановлено судом, до матеріалів справи позивачем наданий проект договору на поставку теплової енергії, який і був надісланий на адресу відповідача. Вказаний проект договору є пропозицією (офертою) на укладення з відповідачем договору на поставку теплової енергії, але вказана пропозиція позивачем належним чином не оформлена, оскільки проект договору зі сторони позивача не підписаний та не скріплений печаткою підприємства, що є порушенням приписів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідач відповіді на вказану пропозицію не направляв, що підтвердив у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, суд дійшов висновку, що період з травня 2009 по лютий 2011 є бездоговірним, оскільки договір №224-пр від 15.10.2007 припинив свою дію з 01.05.2009.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач довів, і це не оспорюється відповідачем, факт поставки позивачем теплової енергії за період з травня 2009 по лютий 2011 на суму 236288 грн. 26 коп., що підтверджується також інформацією (а.с.11), виписками по рахунку (а.с.12-14), тому суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 236288 грн. 26 коп.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки позивач в порушення приписів вказаної статті та за відсутності договору на постачання теплової енергії не звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, у нього відсутні правові підстави для заявлення, а у суду -для стягнення, пені в сумі 42367 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 21082 грн. 48 коп., інфляційних нарахувань в сумі 75706 грн. 26 коп., тому суд відмовляє у їх задоволенні.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення боргу в сумі 236288 грн. 26 коп.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 10.04.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Облтепло” до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго” задовольнити частково.
2. Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, кв.Восточний, б.22, м.Луганськ, код 03340529 на користь Комунального підприємства „Облтепло”, кв.Єрьоменко, б.7, м.Луганськ, код 35306808 заборгованість в сумі 236288 грн. 26 коп., судовий збір в сумі 4725 грн. 76 коп., видати наказ позивачу.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.04.2012.
Суддя С.С. Єжова