91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.04.12 Справа № 9пн/5014/610/2012.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Територіальної громади села Медвежанка в особі Медвежанської сільської ради міста Свердловська, м. Свердловськ Луганської області
до Комунального підприємства "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", м. Свердловськ
про визнання права власності
в присутності представників:
від позивачів -Кравченко В.М., сільський голова,
від відповідача -не прибув
суть спору: позивач, територіальна громада села Медвежанка в особі сільради, звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Доводи позивача полягають у наступному.
За вказаною вище адресою розташована нежитлова будівля площею 221,9 кв. м., в якій знаходиться Медвежанська сільрада.
Вказана будівля була введена в експлуатацію у 1972 році, на цей час перебуває на балансі Медвежанської сільради, вартість будівлі складає 13712 грн.
Володіння будівлею підтверджується п. 3 рішення Медвежанської сільради Свердловського р-ну Ворошиловградської області від 21.06.73, про що свідчить лист Державного архіву Луганської області № 03-16/285 від 19.10.11 з архівними копіями.
З 1973 року Медвежанська сільрада здійснювала витрати, пов'язані з володінням будівлі, що підтверджується наданими позивачем доказами.
На звернення позивача до КП "Свердловське МБТІ" з вимогою про реєстрацію права власності на вказану будівлю було отримано відмову, тому сільрада звернулася з цим позовом до суду з посиланням на ст. 344 ЦК України, згідно з якою особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши фактичні обставини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Інтерес позивача полягає у визнанні за ним права власності на майно, яке є предметом розгляду за цією справою.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розташована нежитлова будівля площею 221,9 кв. м., в якій знаходиться Медвежанська сільрада.
Вказана будівля була введена в експлуатацію у 1972 році, на цей час перебуває на балансі Медвежанської сільради, вартість будівлі складає 13712 грн.
Володіння будівлею підтверджується п. 3 рішення Медвежанської сільради Свердловського р-ну Ворошиловградської області від 21.06.73, про що свідчить лист Державного архіву Луганської області № 03-16/285 від 19.10.11 з архівними копіями.
З 1973 року Медвежанська сільрада здійснювала витрати, пов'язані з володінням будівлі, що підтверджується наданими позивачем доказами.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За приписами ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04 року № 1952-IV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мін'юсту України від 07.02.02 року № 7/5 та за реєстр. в Мін'юсті України 18.02.02 року за № 157/6445 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач, КП "Свердловське МБТІ", здійснює лише реєстрацію права власності на нерухоме майно та не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.
Фактично відповідач не оспорював право власності на спірний об'єкт нерухомості, що є предметом розгляду у цій справі, а лише відмовив в його реєстрації, та не оспорює на час розгляду цієї справи, суд звертає увагу позивача на ц. відсутність предмету спору.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 80-1-1, 86 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути позивачу сплачений судовий збір за п/д № 1088 від 08.12.11 на суму 1411,50 та № 42 від 14.02.12 на суму 198,0 грн. шляхом видалення платіжних документів зі справи.
Суддя А.Г.Ворожцов