01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.04.2012 № 21/098-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Яковлева М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»
на рішення господарського суду Київської області
від 23.07.2010 року
у справі № 21/098-10 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»
про стягнення 395 720, 89 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
14.05.2010 року до господарського суду Київської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» 203 330, 89 грн. боргу, 192 390, 00 грн. штрафу (а.с.3-5, т.1).
Рішенням господарського суду Київської області від 23.07.2010 року по справі № 21/098-10 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (далі - СТОВ «Обрій») на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» (далі - ТОВ «Українська лізингова компанія») 203 330, 89 грн. заборгованості, 192 390 грн. штрафу, 3 957, 20 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.148-157, т.1).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СТОВ «Обрій» звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.07.2010 року по справі № 21/098-10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 156-157, т.1).
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.08.2010 року по справі № 21/098 -10 було прийнято до провадження вищевказану апеляційну скаргу та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін (а.с. 154-155, т.1).
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року апеляційне провадження у справі № 21/098 -10 було зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі № 32/521 за позовом СТОВ «Обрій» до ТОВ «Українська лізингова компанія» про визнання повністю виконаними зобов'язання за договором фінансового лізингу та визнання права власності, що знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва (а.с.206-208, т.1).
Відповідно до Указу Президента України № 811/2010 вiд 12.08.2010 року «Питання мережі господарських судів України» Київський міжобласний апеляційний господарський суд ліквідовано, 08.02.2011 року матеріали справи № 21/098-10 було направлено до Київського апеляційного господарського суду.
Після автоматизованого розподілу справ 09.02.2011 року справу № 21/098-10 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2011 року справу прийнято до свого провадження зазначеною колегією.
16.01.2012 року постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року у справі № 32/521 за позовом СТОВ «Обрій» до ТОВ «Українська лізингова компанія», яким відмовлено у визнанні повністю виконаними зобов'язання СТОВ «Обрій» по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 13.06.2007 року № 01-57/07-обл. та визнання права власності СТОВ «Обрій» на Прес-підбирач прямокутний тюковий «квадрант 2200 ротокат» 2007 року виготовлення з розмірами тюків 0,7х1,2х1,2…2,5м КЛААС; про визнання частково виконаними зобов'язання СТОВ «Обрій» по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл та визнання права власності СТОВ «Обрій» на Качанозбирач Конспід 8-70FC 2007 року після доплати позивачем 34 866 грн. 50 коп. за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл.
Враховуючи, що рішення по справі № 32/521 набрало законної сили, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року поновлено провадження у справі і призначено перегляд рішення на 10.04.2012 року.
Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 10.04.2012 року, не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
13.07.2007 року між сторонами у справі було укладено Договір фінансового лізингу № 01-57/07-обл. (далі-договір), відповідно до умов п.1.1. якого, предметом даного договору є надання лізингодавцем (позивач у справі) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідач у справі) предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (а.с.11, т.1).
Пунктом 2.1. договору встановлено, що строк користування лізингоодержувачем майном становить 49 місяців з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі майна згідно п. 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору, лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та цього договору.
У пункті 3.15. договору сторони погодили, що датою виконання будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця.
Сторони, пунктом 18.1 договору, визначили строк дії договору - договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Матеріали справи свідчать, що 16.07.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі від 16.07.2007 року (а.с. 37, т.1) .
Відповідно до додатку № 1 від 13.07.2007 року до договору сторонами погоджений графік лізингових платежів до договору за встановленою формою (перша редакція) (а.с. 22-24, т.1).
04.12.2007 року Додатковою угодою № 3 до Договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів (друга редакція) (а.с.34, т.1).
Підставою звернення до суду із даним позовом стало те, що, відповідачем було порушено умови договору фінансового лізингу вчасно сплачувати лізингові платежі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період з травня 2009 року по квітень 2010 року складає 203 330, 89 грн.
На підтвердження заборгованості позивачем надано до суду виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-0010390 від 15.05.2009 р. на суму 42 718, 49 грн., № СФ-0010922 від 16.06.2009 р. на суму 43 689, 80 грн., № СФ-0011645 від 16.07.2009 р. на суму 44 427, 85 грн., № СФ-0011960 від 14.08.2009 р. на суму 33 357, 54 грн., № СФ-0012493 від 16.09.2009 р. на суму 43 276, 71 грн., № СФ-0013154 від 16.10.2009 р. на суму 36 290, 64 грн., № СФ-0013489 від 16.11.2009 р. на суму 38 980, 83 грн., № СФ-0014034 від 16.12.2009 р. на суму 37 110, 56 грн., № СФ-14300 від 15.01.2010 р. на суму 34 797, 44 грн., №СФ-14791 від 16.02.2010 р. на суму 32 896, 06 грн., №СФ-151444 від 16.03.2010 р. на суму 32 990, 89 грн., № СФ-15540 від 16.04.2010 р. на суму 32 859, 24 грн.(а.с. 38-71, т.1), які останнім оплачені частково, що підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача від 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 27.10.2009 р., 16.11.2009 р., 05.02.2010 р. (а.с.127-131, т.1); довідкою № 1715 від 17.06.2010 р. (а.с.134, т.1), що підписана начальником В ПАТ «УкрСиббанк» та скріплена відбитком банківської установи; довідкою № 606 від 16.06.2010 р. (а.с.139, т.1), що підписана начальником В ПАТ «УкрСиббанк»та скріплена відбитком банківської установи.
Крім того, наявність заборгованості відповідача по сплаті лізингових платежів за договором підтверджується довідками № 114 від 06.04.2010 року (а.с. 140, т.1) та № 963/1 від 14.06.2010 року (а.с. 141, т.1), які підписані директором та бухгалтером ТОВ «Українська лізингова компанія» і скріплені відбитками печатки товариства.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору лізингу, згідно якого, в силу ст. 806 ЦК України, ст. 292 ГК України, одна сторона (лізингодавець) передає, або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуто ним у продавця відповідно до умов договору (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату. Даний договір може містити у собі елементи інших договорів, як то договору поставки, купівлі- продажу, найму, тощо.
Відносини між сторонами договору лізингу регулюються нормами ЦК України (§ 6 гл. 58), ГК України (§ 5 гл. 30) та Закону України «Про фінансовий лізинг». Однак, вважає за необхідність звернути увагу також і на норми ЦК України та ГК України, які регулюють загальні положення про зобов'язання (ст.ст. 509-625 ЦК України, ст.ст. 173-178 ГК України) та положення про договір, як домовленість сторін (ст.ст.626-654 ЦК України, ст.ст. 179-188 ГК України).
Згідно статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Пункт 3 частини 2 статті 11 зазначеного Закону передбачає, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 16 цього ж Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»» не виконало своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів, передбачених статтею 3 загальних умов фінансового лізингу до договору № 01-57/07-обл. від 13.07.2007 року, порушило строки сплати лізингових платежів, відповідно розмір заборгованості у сумі 203 330, 89 грн. відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення.
Крім суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 192 390 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу.
Пунктом 8.2.1. договору встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (додаток № 3 до договору).
В порушення зазначених умов договору відповідачем порушено строки надання звітів за ІV квартал 2009 р. та І квартал 2010 р. у зв'язку з чим, 21.04.2010 р. позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату штрафу № 630 (а.с.74, т.1), відповідно до якої позивач інформував останнього про ненадання звітів за спірний період, внаслідок чого вимагав сплати 192 390,00 грн. штрафу.
Зазначену вимогу відповідач отримав 27.04.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №09111959, копія якого міститься в матеріалах справи, а також поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях.
28.04.2010р. відповідачем направлено позивачу звіти за спірний період, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» №2354 від 28.04.2010 р.
Оскільки відповідачем порушено строки подання звітів про місцезнаходження предмету лізингу за ІV квартал 2009р. та І квартал 2010р., позивач просить суд у відповідності до п. 11.2.6 Договору, стягнути з відповідача 192 390,00 грн. штрафу.
В силу вимог статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За умовами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 11.2.6 договору за порушення, зокрема, п. 8.2 договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості предмету лізингу, сказаної в Специфікації, за кожен випадок такого порушення.
Тобто, сторонами спору при укладенні договору передбачено правові наслідки порушення відповідачем строків лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок суми штрафу, погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимог про стягнення з відповідача 192 390 грн. штрафу.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Київської області від 23.07.2010 року у справі № 21/098-10 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на рішення господарського суду Київської області від 23.07.2010 у справі № 21/098-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 23.07.2010 року у справі № 21/098-10 залишити без змін.
3. Справу № 21/098-10 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Тарасенко К.В.
Яковлев М.Л.