01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.03.2012 № 51/620-57/178
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Рябухи В.І.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 27.03.2012);
Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №225-КР-13 від 10.01.2012);
Від третьої особи: ОСОБА_3 (дов. №155/г/03-18 від 03.01.2012);
розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства «Райдужний»
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2012р.
у справі № 51/620-57/178 (головуючий суддя - Гулевець О.В., судді: Дідиченко М.А., Івченко А.М.)
за позовом Колективного підприємства «Райдужний» (далі - КП «Райдужний»)
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - КП «Київжитлоспецексплуатація»)
про зобов'язання укласти договір купівлі - продажу нежитлового приміщення
На новому розгляді справи №51/620-57/178 колегіальним рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №51/620-57/178 у позові відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, КП «Райдужний» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №51/620-57/178 скасувати та задовольнити позов, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що висновки суду першої інстанції про те, що в проекті договору купівлі - продажу не визначено всіх істотних умов договору, а саме, ціни об'єкту приватизації, не відповідають нормам чинного законодавства, які регулюють порядок визначення ціни об'єкту приватизації та проведення незалежної оцінки, оскільки закон покладає обов'язок з визначення такої істотної умови, як ціна, виключно на орган приватизації, який здійснює підготовку об'єкта до продажу.
Позивач наполягає на тому, що саме орган приватизації готує проект договору купівлі - продажу, в якому і визначає ціну продажу об'єкта приватизації, направляє такий проект покупцю. В даному випадку позивач може лише відмовитися від укладання договору купівлі - продажу.
Скаржник наголошує, що позивач, як покупець, може застосувати такий спосіб захисту права як спонукання до укладання договору, який у даному випадку буде реальним і фактично єдиним можливим для досягнення поновлення порушеного права покупця на придбання приміщення.
Позивач вважає, що, оскільки відповідач є правонаступником всіх прав та обов'язків, що належали Дніпровській районній в м.Києві раді, в тому числі щодо питання відчуження нежитлового приміщення, шляхом проведення його приватизації на користь покупця, а тому позивач не зобов'язаний був звертатись повторно з проектом договору купівлі - продажу об'єкта комунальної власності до Київської міської ради, оскільки всі дії вчинені попереднім відповідачем є обов'язковими для теперішнього відповідача.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою від 05.03.2012 було призначено справу до розгляду на 28.03.2012р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 №01-22/5 введено до складу судової колегії замість судді Ропій Л.М. суддю Калатай Н.Ф.
В судове засідання 28.03.2012 представники сторін з'явилися.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом Колективне підприємство "Райдужний" з вимогою зобов'язати Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради замовити оцінку нежитлового приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об'єкту та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться в м.Києві по АДРЕСА_1 площею 829 кв.м., згідно з рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.07.1995 р. № 48 в порядку та на умовах, передбачених нормами законодавства.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що, незважаючи на включення спірного приміщення за рішенням Дніпровської районної ради від 04.07.1995 року №48 до об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, відповідачем, як органом приватизації, не проведено експертної оцінки вартості об'єкта, що підлягає приватизації, відповідно, не вчинялось і дій щодо укладання договору купівлі-продажу стосовно цього об'єкта. Нормативно позов обґрунтовано з посиланням на ст.ст.3, 4 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст.ст.1, 2, 4, 5, 7, 11, 12, 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, ст.ст.1, 4, п.п.48, 49 Закону України “Про державну програму приватизації”, п.2 ч.1 Рішення Конституційного суду України від 13.12.2000 року по справі №1-16/2000.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2010р. у справі № 51/620 задоволено позовні вимоги Колективного підприємства "Райдужний": зобов'язано Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради замовити оцінку нежилого приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об'єкту, укласти з Колективним підприємством "Райдужний" договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1 площею 829 кв.м. згідно з рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.07.1995 р. № 48 в порядку та на умовах, передбачених актами законодавства та стягнуто з Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради на користь Колективного підприємства "Райдужний" судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. у справі № 51/620 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2010р. у даній справі, прийнято нове рішення, яким відмовлено Колективному підприємству "Райдужний" (позивач) в задоволенні позовних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2011р. у справі № 51/620 касаційну скаргу Колективного підприємства "Райдужний" задоволено частково: рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. у справі № 51/620 скасовано, а справу № 51/620 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Касаційний суд відмітив, що, розглянувши спір по суті, суди обох інстанцій не дали будь-якої оцінки тому, чи відповідає предмет позову в даній справі передбаченим законом способам захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, а також не зважено і на те, що замовниками оцінки, відповідно до ч.2 ст.11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, можуть бути особи, у яких майно перебуває на законних підставах.
Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що прийняте судом першої інстанції рішення носить декларативний характер, оскільки не може бути виконане шляхом державно-примусової діяльності, яка (діяльність) не може відбутись шляхом зобов'язання особи замовити оцінку, що фактично лежить в площині її особистого волевиявлення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України визначила в постанові, що в спірній ситуації способом захисту могло б бути визнання права на викуп, пред'явлене до належного відповідача, яким не є орган приватизації комунального майна, а є орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації -місцева рада, як власник комунального майна, та спонукання органу приватизації укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації на визначених умовах, а не в порядку та на умовах, передбачених актами законодавства України, але за наявності передбачених законом обставин і за умови вчинення позивачем певних дій (зокрема, направлення відповідачеві тексту договору, який позивач пропонує укласти із зазначенням в ньому вартості майна за наслідками проведення незалежної оцінки цього майна).
На новому розгляді справи в суді першої інстанції представник позивача звернувся із заявою про заміну неналежного відповідача на належного - Київську міську раду та про заміну предмету позову, виключивши вимогу проведення експертної оцінки відповідачем та залишивши предметом позову відновлення порушеного права і спонукання до примусового виконання процедури підписання договору купівлі - продажу об'єкта приватизації на визначених умовах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011р. здійснено заміну неналежного відповідача Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради на належного - Київську міську раду та замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровську районну у місті Києві ради на Комунальне Підприємство "Київжитлоспецексплуатація".
Представник третьої особи надав пояснення, де зазначає, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" не передавався.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів “Про заходи щодо прискорення приватизації комунального майна району” від 04.07.1995 р. № 48 затверджено переліки нежилих приміщень, що перебувають у комунальній власності району та підлягають першочерговій приватизації у 1995 році, згідно з додатками 1 та 2; затверджено переліки об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 1995 році, згідно з додатком 3.
Згідно з вказаним рішенням нежитлове приміщення, яке розташоване у АДРЕСА_1, включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу колективним підприємством “Райдужний”.
Між Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду (орендодавець) та відповідачем був укладений Договір № 281 від 10.07.1995 року оренди нежилого приміщення (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору орендодавець на основі Розпорядження № 299 від 10.07.95 р. зобов'язався надати, а відповідач - прийняти в орендне користування нежилі будинки/приміщення для виконання статутної діяльності по АДРЕСА_1 площею 829,0 кв.м.
Листом № 78/46-А від 21.07.1995 року представництво у Дніпровському районі Регіонального відділення по м. Києву Фонду державного майна України повідомило Колективне підприємство “Райдужний”, що згідно рішення ІІІ сесії Дніпровської районної в м. Києві ради народних депутатів м. Києва від 4 липня 1995 року за № 48 нежиле приміщення включено до переліку об'єктів комунальної власності району, яке підлягає приватизації шляхом викупу Колективним підприємством “Райдужний”.
Пунктом 1.5. Статуту Колективного підприємства “Райдужний”, затвердженого загальними зборами організації орендарів “Райдужний” 16.09.94 р. та зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 16.09.94 р. за реєстраційним номером 21563523 встановлено, що Колективне підприємство “Райдужний” є правонаступником майнових прав та обов'язків магазину № 1723 КП “Госптовари”.
Між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України (продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу магазину “Госптовари” №1723 КП “Райдужний” (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу державного комунального майна № 000285/30 від 27.07.1995 р. (далі - Договір купівлі - продажу).
Відповідно до умов Договору купівлі - продажу продавець зобов'язався продати, а покупець купити майно цілісного майнового комплексу магазину № 1723 “Госптовари” КП “Райдужний”, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Виконуючи умови Договору купівлі - продажу, Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву передало, а Товариство покупців членів трудового колективу магазину № 1723 “Госптовари” Колективне підприємство “Райдужний” прийняло зазначене вище майно, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом передачі майна Державного підприємства магазину № 1723 “Госптовари” (Колективне підприємство “Райдужний”) від 09.08.95 р. № 225/30.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.1995 р., на підставі Договору купівлі-продажу від 27.10.95 р. №1723 Товариству покупців членів трудового колективу магазину Госптовари 1723 (КП “Райдужний”) Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву видало свідоцтво про власність (реєстраційний № 225), з якого вбачається, що зазначене Товариство є власником майна цілісного майнового комплексу магазину 1723 “Госптовари” (Колективне підприємство “Райдужний”), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
10.10.2007 року Дніпровська районна в м. Києві рада прийняла Рішення за № 175 про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році.
27.03.2008 р. Дніпровська районна в м. Києві рада прийняла рішення за № 233, яким внесла зміни та доповнення до вказаного вище рішення від 10 жовтня 2007 року за № 175, доповнивши Додаток № 1 п. 47 та п. 48, які передбачають приватизацію нежилих приміщень, що знаходяться в АДРЕСА_1, площею 314,9 кв. м. та 171,9 кв. м., які включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом їх викупу відповідно Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вівіан”.
В подальшому, 04.04.2008 р. позивач направив на адресу Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району м. Києва заяву про включення об'єкта -майна площею 829 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем.
22.01.2010 р. позивач направив на адресу Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради листа, відповідно до якого запропонував останньому замовити оцінку нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об'єкту; укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 829 кв.м. згідно з рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради від 04.07.95 р. за № 48 в порядку та умовах, передбачених актами законодавства України.
Позивач направив на адресу Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради лист від 01.04.2010 р., відповідно до якого просить Управління замовити оцінку нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об'єкту в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу; розглянути проект договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 829 кв.м., запропонований позивачем і у разі згоди з його умовами підписати його та скріпити печаткою і повернути один примірник договору позивачу для його подальшого нотаріального посвідчення в установленому законом порядку; за наявності заперечень щодо окремих умов договору позивач запропонував Управлінню з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві скласти протокол розбіжностей, про що зробити застереження у договорі, та надіслати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Як додаток до зазначеного листа позивач направив проект договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу у певній редакції.
Проте відповіді на зазначений лист позивач не отримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Згідно з вказаною статтею відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування (ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна").
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" державна програма приватизації (місцева програма приватизації - для органів місцевого самоврядування) визначає цілі, пріоритети та умови приватизації. Нормою даної статті встановлено також, що програма приватизації визначає відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів.
Відповідно до норм ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Включення об'єктів малої приватизації до одного із переліків (шляхом викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом), здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців. Державна програма приватизації є обов'язковою (імперативною) нормою відносно визначення способу приватизації та включення об'єкта, що підлягає приватизації, до того чи іншого переліків, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
В тому випадку, якщо Державною програмою приватизації передбачено конкретний спосіб приватизації відносно певних груп об'єктів (пакет акцій, індивідуально визначеного майна, незавершеного будівництва), включення їх органами приватизації до відповідних переліків об'єктів, що підлягають приватизації, та затвердження цих переліків органами місцевого самоврядування є обов'язковим, на що вказують наведені вище положення законодавства з питань приватизації.
Нежиле приміщення, розташоване в АДРЕСА_1, відноситься, як встановлено п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України “Про державну програму приватизації”, до об'єктів групи А.
Таким чином, відповідно до п. 1 Розділу 1 “Загальні положення” Державної програми приватизації, затвердженої Законом України “Про державну програму приватизації”, Державна програма приватизації на 2000-2002 роки визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна.
Відповідно до п. 48 Державної програми приватизації продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.
В свою чергу, п. 49 Державної програми приватизації передбачено, що покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).
Процес приватизації комунального майна включає укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна (ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого, у разі наміру сторони укласти договір (в даному випадку договір купівлі-продажу), позивач мав направити відповідачу проект договору, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України.
Нормами ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить стаття 638 ЦК України.
Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проект договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, який знаходиться в АДРЕСА_1 площею 829 кв.м. має містити всі істотні умови договору у відповідності до норм Цивільного та Господарського кодексів України та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Наданий позивачем проект договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, площею 829 кв.м., який було направлено Управлінню з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради та на умовах якого позивач просить спонукати відповідача - Київську міську раду до примусового виконання процедури підписання договору купівлі-продажу, не містить усіх істотних умов договору, а саме ціни об'єкта приватизації.
Також, позивач звернувся з листом до Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві ради тільки 01.04.2010 р., в якому просить розглянути проект договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 829 кв.м., запропонований позивачем і у разі згоди з його умовами підписати його та скріпити печаткою і повернути один примірник договору позивачу для його подальшого нотаріального посвідчення в установленому законом порядку; за наявності заперечень щодо окремих умов договору позивач запропонував Управлінню з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в місті Києві скласти протокол розбіжностей, про що зробити застереження у договорі, та надіслати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Як додаток до зазначеного листа позивач направив проект договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу у певній редакції.
В свою чергу, позивач не звертався до відповідача -Київської міської ради з пропозицією (проектом договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1 площею 829 кв.м.), яка б містила всі істотні умови договору купівлі-продажу вказаного об'єкта, що не відповідає приписам ст.ст. 179, 181, ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України.
Захист цивільного права позивача полягає у виконанні захищеного судом права позивача у примусовому порядку відповідними органами. Виконання такого примусу має бути реальним, у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України. Вимога позивача про спонукання відповідача до примусового виконання процедури підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, не є реальним способом захисту права.
Позивачем не обґрунтовано, що саме мається на увазі під виконанням процедури підписання договору та які саме дії включають в себе виконання даної процедури, які, на думку позивача, зобов'язаний здійснити відповідач.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про спонукання до примусового виконання процедури підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації на визначених умовах (проекту договору), а тому у цій частині позов не задовольняється.
Стосовно позовних вимог про відновлення порушеного права, то відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Такий спосіб захисту порушеного права, як відновлення становища, яке існувало до порушення права пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.
Враховуючи вищезазначене, позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення його права та які дії необхідно здійснити для усунення наслідків правопорушення.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що відповідачем було порушено норми чинного законодавства.
Колегія суддів вважає критично оцінює доводи апеляційної скарги, оскільки скаржником не дотримано процедури укладання договорів купівлі - продажу об'єктів приватизації.
В свою чергу, є необґрунтованим твердження позивача про те, що, оскільки відповідач є правонаступником всіх прав та обов'язків, які належали Дніпровській районній в м.Києві раді, та позивач не був зобов'язаний звертатись повторно з проектом договору купівлі - продажу об'єкту комунальної власності до Київської міської ради.
В свою чергу, розглядаючи справу на новому розгляді, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.11112 ГПК України врахував всі вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №51/620-57/178 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Райдужний» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2012р. у справі №51/620-57/178 залишити без змін.
3. Матеріали справи №51/620-57/178повернути до Господарського суду міста м.Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Рябуха В.І.
Калатай Н.Ф.