донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.04.2012 р. справа №7/5009/3652/11
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого Москальової І.В.
Суддів Будко Н.В., Манжур В.В.
При секретарі Чергинець І.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довір № 1017 від 31.03.11
від відповідача: ОСОБА_2, за довір. № 89 від 16.06.11
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський проспект», м. Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011 р. (підписано 26.08.2011 р.) у справі № 7/5009/3652/11 (суддя Кутіщева -Арнет Н.С.)
за позовом Фізичної особи ОСОБА_3, м. Бердянськ Запорізької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський проспект», м. Бердянськ Запорізької області
про стягнення з відповідача 1120500,83 грн., в тому числі: 900 000,00 грн. - вартість частини майна, 166 500,00 грн. - сума інфляційних збитків, 54 000,00 -3% річних, -
Фізична особа ОСОБА_3, м. Бердянськ Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський проспект», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з відповідача 1120500,83 грн., в тому числі: 900 000,00 грн. - вартість частини майна, 166 500,00 грн. - сума інфляційних збитків, 54 000,00 -3% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.08.2011 р. (підписане 26.08.06.2011 р.) по справі № 7/5009/3652/11 (суддя Кутіщева -Арнет Н.С.) задоволено позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_3 м. Бердянськ Запорізької області.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовський проспект»з рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 18.08.2011 р. та направити на новий розгляд.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини справи. Скаржник зауважив на те, що господарським судом безпідставно відхилені клопотання про призначення експертизи та про залучення третіх осіб, оскільки надані письмові докази свідчать про отримання позивачем грошових коштів в рахунок повернення статутного внеску.
04.10.2011 року позивач надав відзив, яким проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
25.10.2011 р. через канцелярію суду «Азовський проспект»надійшло клопотання ТОВ «Азовський проспект»про призначення почеркознавчої судової експертизи, яку доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз у зв»язку з отриманням оригіналу касового ордеру. (т.2 а.с.77)
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. призначено по справі № 7/5009/3652/11 почеркознавчу судову експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. На розв»язання експертам поставлено наступні запитання:
1. Чи здійснено запис у видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р. у графі «Підпис одержувача -ОСОБА_3» фізичною особою ОСОБА_4 чи іншою особою:
2. Яким чином здійснено запис у видатковому ордері від 24.12.2010 р. від 24.12.2010 р. у графі «Підпис одержувача -ОСОБА_3»
29.03.2012 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов висновок комплексної судово-почеркознавчої експертизи технічного дослідження документів № 6180/02, № 6328/03 від 20.03.2012 р. по справі № 7/5009/3652/11, відповідно до якого, підпис від імені ОСОБА_3 в видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р., розташований в рядку «Підпис одержувача…», - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Підпис від імені ОСОБА_3 у видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р. у рядку: «Підпис одержувача»виконано пишучим приладом, заправленим пастою для кулькових ручок.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
15.04.2004 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідністю «Азовський проспект»як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 230779 (а.с. 49)
Відповідно до п. 2 Статуту засновниками товариства є громадяни України:
- ОСОБА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1;
- ОСОБА_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2;
- ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3
Пунктом 8 Статуту встановлено, що статутний фонд Товариства утворюється за рахунок внесків засновників у розмірі 15 млн. грн., з яких позивачем внесено 900 000 грн. згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, що становить 6% бо 6/100 статутного фонду.
До матеріалів справи надані квитанції до прибутково-касових ордерів (том 1 а.с.13-17), згідно яких ТОВ «Азовський проспект»прийняв від позивача протягом червня-жовтня 2007р. суму коштів в розмірі 900 тис.грн. в рахунок сплати внеску до статутного фонду. Відповідач такі обставини не заперечує.
14.11.2008 року позивач звернулась до ТОВ «Азовський проспект» із заявою (а.с.12), посвідченою приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7 за реєстровим № 1013, про вихід з числа учасників товариства, яка отримана відповідачем 25.11.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.86).
16.01.2009 року загальними зборами засновників Товариства було прийняте рішення про виключення ОСОБА_3 зі складу засновників.
Предметом у даній справі є стягнення з відповідача 1 120 500,83 грн., в тому числі: 900 000,00 грн. - вартість частини майна Товариства пропорційно частці позивача у статутному фонді в розмірі 6%, 166 500,00 грн. - сума інфляційних збитків, 54 000,00 -3% річних.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.
Відповідно до ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України “Про господарські товариства”, учасник товариства з обмеженою відповідальністю, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному (складеному) капіталі товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і, в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначено, що відповідно до ЦК України та Закону України “Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Позивач довів факт надання відповідачу 25.11.2008р. його нотаріально посвідченої заяви від 14.11.2008 року про вихід з числа учасників товариства, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок щодо повернення позивачу суми його статутного внеску в розмірі 900тис.грн. на підставі вищенаведених вимог Закону.
Відповідач в суді наполягає про повернення у 2010 році позивачу грошових коштів в рахунок сплати статутного внеску, що підтверджується її підписом на видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р. про повернення внесків в статутний капітал ОСОБА_3 на суму 900 000,00 грн. (т.1 а.с.50) Позивач заперечував проти такої обставини, посилаючись на те, що підпис у видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р. не належить позивачці, що зумовило призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.
Висновком комплексної судово-почеркознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 6180/02, № 6328/03 від 20.03.2012 р. по справі № 7/5009/3652/11, встановлено, що «підпис від імені ОСОБА_3 в видатковому касовому ордері від 24.12.2010 р., розташований в рядку «Підпис одержувача…», - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису».
Такий же висновок міститься у Висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Запорізькій області № 41 від 06.06.2011 р., що врахований судом першої інстанції під час прийняття судового рішення у цій справі (т.1 а.с.126-128).
Посилання відповідача, що факт повернення внеску до статутного фонду позивачу підтверджується також письмовими розписками від 25.06.2008р., 16.09.2009р., 23.03.2010р. (а.с.108-110 том1), не приймається судом у цій справі до уваги з огляду на їх зміст, який не містить таких визначень, а також враховуючи, що розписки складені без участі відповідача -юридичної особи -у справі. Як вбачається, такі розписки складені між позивачкою та ОСОБА_8, який не є ні засновником відповідача ні його керівником на дату їх надання (відповідач не довів на час розгляду в суді такі обставини) про отримання фізичною особою ОСОБА_3 грошових коштів від фізичної особи ОСОБА_8 , у зв'язку з чим суд обґрунтовано відхилив клопотання про залучення ОСОБА_8 в якості третьої особи (том 1 а.с.112) до участі у корпоративному спорі.
Відповідно до положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наведене, господарський суд вірно дійшов висновку щодо відсутності доказів з боку відповідача стосовно виконання ним своїх зобов'язань встановлених законодавством в зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства, у зв'язку з чим задоволення позову про стягнення коштів в рахунок повернення внеску в статутний фонд з врахуванням приписів ч. 1 ст. 625 ЦК України є обґрунтованим.
Посилання скаржника на порушення господарським судом Запорізької області при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011 р. по справі № 7/5009/3652/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський проспект», м. Бердянськ Запорізької області залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя І.В. Москальова
Суддя Н.В. Будко
Суддя В.В. Манжур
Надруковано 5 прим.:
2 -сторонам
1 -у справу
1- ДАГС
1 -ГСЗО