09.04.2012 Справа № 4-83/12
Іменем України
30 березня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Швачач Ю.О.,
при секретарі - Форманчук К.В.,
за участю прокурора - Паламарчука В.В.,
та скаржниці - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві Силко Ю.А. про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 січня 2012 року,
постановою старшого ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві 29 січня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Постанову винесено за результатами додаткової перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 про вибиття дверей та пошкодження дверної рами вхідних дверей, належної їй квартири АДРЕСА_1.
21 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку ст. 236-1 КПК України, в якій просить зазначену постанову скасувати, а матеріали направити на додаткову перевірку, також просить зобов'язати Оболонське РУГУ МВС України в м. Києві викликати та опитати безпосереднього свідка факту злочину її сестру -ОСОБА_3 та власника квартири АДРЕСА_2 -ОСОБА_4. При цьому зазначає, що органом дізнання не було вжито всіх можливих заходів для ретельної перевірки її скарги, не було отримано та не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, не встановлено та не опитано осіб, які проживали у квартирі АДРЕСА_2, на час пошкодження дверей. Також, вказує, що 29 травня 2010 року приблизно о 23 год. 55 хв. квартирант з квартири АДРЕСА_2 зазначеного будинку, вибив-пошкодив вхідні двері її квартири, про що 5 серпня 2010 року вона давала свої пояснення ОСОБА_5, який не склав відповідного протоколу та не зафіксував злочин, у зв'язку з цим органу дізнання необхідно було витребувати пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який не склав протокол огляду місця події. Крім того, органом дізнання не опитано встановленим порядком безпосереднього очевидця події -свідка ОСОБА_3, не відібрано пояснення у ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не вжито законних, всебічних заходів для забезпечення розкриття злочину.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримала свою скаргу та просила постанову про відмову у порушенні кримінальної справи скасувати, зокрема, посилаючись на те, що органами досудового слідства безпідставно відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки тимчасовий мешканець квартири АДРЕСА_2 29 травня 2010 року не лише вибив двері й пошкодив дверну раму, а й незаконно намагався проникнути у її квартиру, порушуючи передбачене ст. 30 Конституції України право на недоторканість житла, при цьому внаслідок його незаконних дій їй та сестрі -ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у виді подряпин.
Прокурор не погодився з доводами скарги ОСОБА_1 та просив її залишити без задоволення.
Дослідивши скаргу та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вислухавши пояснення скаржника та прокурора, суд приходить до наступного.
З матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, вбачається, що Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві було проведено неодноразові перевірки за заявою ОСОБА_1 щодо неправомірних дій осіб, що тимчасово мешкали у квартирі АДРЕСА_2, і які 29 травня 2010 року о 23 год. 55 хв. пошкодили вхідні двері її квартири АДРЕСА_1.
За результатами додаткової перевірки, старшим ДІМ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Силко Ю.А. було винесено постанову від 29 січня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки під час проведення додаткової перевірки по заяві ОСОБА_1 при неодноразовому відвідування квартири АДРЕСА_2 двері даної квартири ніхто не відкривав, у зв'язку з тим, що зазначена квартира від загального коридору відгороджена тамбурними дверима й дзвінки до відгороджених дверей відсутні, а на телефонні дзвінки мешканці вказаної квартири не відповідали. Крім того, як пояснили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_2 зазначеного будинку проживає молода дівчина, яка рідко знаходиться вдома, а чоловіки в тій квартирі не проживали та не проживають. Також, встановлено, що згідно товарного чеку ТОВ «Будматеріали» вартість стандартних вхідних дверей становить 400 грн., а зазначена у заяві ОСОБА_1 сума збитків, завданих пошкодженням дверей становить 2800 грн., однак ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 194 КК України, являються наслідки у виді настання шкоди у великих розмірах (117625 грн.). Крім того, не було встановлено свідків та очевидців факту вибиття вхідних дверей у квартирі АДРЕСА_1, а також того хто та за яких обставин міг це зробити.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 КПК України коли необхідно перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання шляхом відібрання пояснень від громадян та витребування необхідних документів.
Як убачається з матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вказану вимогу виконано не належним чином.
Так, в ході додаткової перевірки не отримано та не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, яка проживає разом із ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1, не встановлено та не опитано осіб, які проживали у квартирі АДРЕСА_2, на час пошкодження вхідних дверей квартири ОСОБА_1, не опитано ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Також, як вбачається з матеріалів, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, не опитано власника квартири АДРЕСА_2, як зазначає ОСОБА_1, -ОСОБА_4 щодо встановлення особи тимчасового мешканця, який проживав у її квартирі 29 травня 2010 року.
Крім того, органу дізнання необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення з урахуванням пояснень ОСОБА_1, яка в судовому засіданні стверджувала, що тимчасовий мешканець квартири АДРЕСА_2, 29 травня 2010 року не лише вибив двері й пошкодив дверну раму, а й незаконно намагався проникнути у її квартиру, порушуючи передбачене ст. 30 Конституції України право на недоторканість житла, при цьому внаслідок його незаконних дій їй та сестрі -ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у виді подряпин.
Таким чином, ураховуючи викладене, суд вважає, що органом дізнання при проведенні перевірки заяви ОСОБА_1 допущені порушення ст. 94, 97 КПК України, а також порушено вимоги ст. 22 КПК України, щодо обов'язку прокурора слідчого, особи, яка провадить дізнання, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 236-1, ст. 236-2 КПК України,
скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29 січня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи - задовольнити.
Постанову старшого ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві Силко Ю.А. від 28 січня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи -скасувати, а матеріали ЖРЗПЗ № 1449/2 від 20 січня 2012 року повернути до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена прокурором та особою, яка подала скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя