73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
19 березня 2012 р. Справа № 5024/581/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Техпромсервіс", м. Херсон,
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,
про стягнення 43 374 грн. 18 коп., розірвання договору оренди та виселення.
За участю представників:
позивача - не прибув;
відповідача - ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським ВМХМВУМВС України в Херсонській області 07.09.2006р., ОСОБА_2- представник, довіреність від 22.06.2011р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2011 року стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь приватного підприємства “Техпромсервіс”- грошові кошти у сумі 43374 грн. 18 коп., розірвано договір оренди нежилого приміщення № 17 від 01.10.2008 р., укладений між приватним підприємством “Техпромсервіс” та приватним підприємцем ОСОБА_1 на оренду нежилого приміщення площею 47 кв. м. на другому поверсі торговельного центру за адресою АДРЕСА_3 та виселено приватного підприємця ОСОБА_1 з орендованого нею у Приватного підприємства “Техпромсервіс” нежитлового приміщення площею 47 кв. м. на другому поверсі торговельного центру за адресою АДРЕСА_3. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь приватного підприємства “Техпромсервіс” 603 грн. 74 коп. судових витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду від 11.10.2011 р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. залишено без змін.
На виконання рішення суду господарським судом Херсонської області 28.10.2011 р. видано відповідні накази.
28.02.2012 року відповідач по справі звернувся до суду із заявою у якій, з урахуванням письмових уточнень до зазначеної заяви від 15.03.12 р., просить переглянути рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2011 року за нововиявленими обставинами та скасувавти його в частині стягнення 18117грн.08коп., посилаючись на обставини, що встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 18.11.11 р. по справі № 5024/1324/2011 яким було, зокрема, визнано недійсним доповнення № 1 (Дополнение - мовою оригіналу) № 1 від 01.04.2010 року до договору № 17 від 01.10.2008 року оренди нежитлового приміщення в будівлі торгового центру по АДРЕСА_3, укладеного між приватним підприємством "Техпромсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в якому (Доповненні № 1) сторони змінили п. 2.1 договору оренди щодо строку дії договору, зазначивши, що договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31 березня 2011 року, також сторони змінили розмір орендної плати, зазначивши, що орендна плата складає 1410 грн. на місяць, оплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 7-го числа розрахункового місяця.
Відповідач у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд рішення по справі за нововиявленими обставинами.
Позивач, повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином, не скористався своїм правом на участь у розгляді заяви відповідача та перегляді рішення по справі за нововиявленими обставинами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 114 ГПК України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
Заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши наявні матеріали справи, суд
01.06.2008 р. між ТОВ “Техпромсервс” (орендодавець) та ПП “Техпромсервіс” (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення на 1-3 поверхах торгівельного центру по АДРЕСА_3 згідно з додатком, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата за орендовані приміщення становить 20000 грн. на рік, сплата орендних платежів здійснюється щоквартально протягом першого місяця кварталу.
В той же день, 01.06.2008 р. між ПП “Техпромсервіс”(орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17 (фактично суборенди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення на другому поверсі торгівельного центру по АДРЕСА_3, площею 47 кв.м..
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору № 17 від 01.06.2008 р. строк його дії становить: з моменту його підписання та діє до 07.11.2010р., якщо за місяць до закінчення договору не надійшло відмови від оренди із сторін, то договір пролонгується на той же строк.
Пунктом 3.1 договору № 17 від 01.06.2008 р. встановлено, що орендна плата за 1 кв. м. площі приміщення складає 65 грн., враховуючи розмір орендної плати за метр квадратний, розмір загальної орендної плати складає 3055 грн., оплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 7-го числа розрахункового місяця.
Пунктом 3.2. договору № 17 від 01.06.2008 р. сторони узгодили, що орендар самостійно оплачує витрати, пов'язані з управлінням та експлуатацією орендованого приміщення, а також відшкодовує витрати по комунально-експлуатаційним послугам на підставі калькуляції ТОВ “Техпромсервіс” шляхом проведення відповідних платежів не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Факт передачі об'єкту оренди в користування відповідача підтверджується наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 01.06.2008 р. (арк. спр. 10, том справи 1).
01.10.2008 р. між ПП “Техпромсервіс” (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_1 (орендар) також укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17 (фактично суборенди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення на другому поверсі торгівельного центру по АДРЕСА_3, площею 47 кв. м..
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору № 17 від 01.10.2008 р. строк його дії становить: з моменту його підписання та діє до 07.11.2010 р., якщо за місяць до закінчення договору не надійшло відмови від оренди від сторін, то договір пролонгується на той же строк.
Пунктом 3.1 договору № 17 від 01.10.2008 р. встановлено, що орендна плата за 1 кв. м. площі приміщення складає 15,96 грн., враховуючи розмір орендної плати за метр квадратний, розмір загальної орендної плати складає 750 грн., оплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 7-го числа розрахункового місяця.
Пунктом 3.2. договору № 17 від 01.10.2008 р. сторони узгодили, що орендар самостійно оплачує витрати, пов'язані з управлінням та експлуатацією орендованого приміщення, а також відшкодовує витрати по комунально-експлуатаційним послугам на підставі калькуляції ТОВ “Техпромсервіс” шляхом проведення відповідних платежів не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.
01.04.2010 р. між ПП “Техпромсервіс” (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено доповнення № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 01.10.2008 р., в якому сторони змінили п. 2.1 договору щодо строку дії договору, вказавши: договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.03.2011р.; також сторони змінили розмір орендної плати, зазначивши, що орендна плата за 1 кв. м. площі приміщення складає 30 грн., враховуючи розмір орендної плати за метр квадратний, розмір загальної орендної плати складає 1410 грн., оплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 7-го числа розрахункового місяця.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18 листопада 2011 року по справі № 5024/1324/2011, зокрема, визнано недійсним доповнення № 1 (Дополнение - мовою оригіналу) № 1 від 01.04.2010 року до договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 01.10.2008 року в будівлі торгового центру по АДРЕСА_3, укладеного між приватним підприємством "Техпромсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
За ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
16.08.2010 р. між ТОВ “Техпромсервіс” (первісний кредитор) та ПП “Техпромсервіс” (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги згідно з договором № 17 від 01.10.2008 р., а новий кредитор прийняв право вимоги, що належне первісному кредитору за договором оренди від 01.10.2008 р. між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ “Техпромсервіс” за боргами по оплаті комунально-експлуатаційних послуг.
Як стверджує позивач, ФОП ОСОБА_1 в порушення умов договору оренди від 01.10.2008 р. не сплачує з вересня 2009 року орендну плату, а з травня 2009 року не сплачує комунально-експлуатаційні платежі.
Разом з тим, враховуючи термін дії договору оренди № 17 від 01.10.2008 р. (до 07.11.2010 р. та пролонгацію на той же строк у зв'язку з відсутністю бажання сторін договору припинити його дію за місяць до вказаної дати), розмір орендної плати (750 грн. на місяць), основний борг з орендної плати, за період з 07.09.09 по 07.03.11 становить 14250,00грн. (750грн.00коп. х на 19 місяців).
При цьому, судом враховується, що в матеріалах справи відсутні докази відмови сторін від договору за місяць до дати закінчення строку його дії, що свідчить про пролонгацію договору оренди № 17 від 01.10.2008 р. та продовження обов'язку відповідача по сплаті орендної плати у розмірі 750грн.00коп. на місяць та відшкодуванню комунально-експлуатаційних витрат.
24.02.2011 р. ПП “Техпромсервіс” направило на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та сплату боргу, вказаний лист № 2 ФОП ОСОБА_1 отримала 28.02.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 18, том справи 1).
Наявність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі та комунально-експлуатаційним платежам стала підставою для звернення ПП “Техпромсервіс” до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 43374,18 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 01.10.2008 р. та виселення відповідача з орендованого житлового приміщення.
Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду; орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди, орендна плата встановлюється у грошовій формі, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Аналогічні положення містяться й у главі 58 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини найму (оренди).
З матеріалів справи вбачається, що ПП “Техпромсервіс” належним чином виконало умови договорів оренди нежитлового приміщення № 17 від 01.06.2008 р. та від 01.10.2008 р., передало у строкове платне користування нежитлове приміщення на другому поверсі торгівельного центру по АДРЕСА_3, загальною площею 47 кв. м.
ФОП ОСОБА_1 з вересня 2009 року оренду плату та з травня 2009 року комунально-експлуатаційні послуги не оплачувала, посилаючись на те, що орендар не знаходився у орендованому приміщенні.
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що господарським судом Херсонської області 03.11.2010 р. прийнято рішення по справі № 10/142-10, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП “Техпромсервіс” до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення 30018,41 грн. заборгованості по договору оренди № 17 від 01.10.2008 р. з урахуванням пені, інфляції, 3% річних, заборгованості з експлуатаційних витрат, про визнання договору оренди № 17 від 01.10.2008 р. розірваним та про виселення відповідача із займаного приміщення. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. по справі № 10/142-10 рішення господарського суду Херсонської області від 03.11.2010 р. залишив без змін.
Проаналізувавши обставини справ № 10/142-10 та № 5024/581/2011 господарським судом не приймаються до уваги вказані заперечення відповідача, оскільки предметом дослідження у справі № 10/142-10 був договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2008р., який визнаний судом неукладеним, а предметом дослідження у справі № 5024/581/2011 є договір оренди нежитлових приміщень від 01.06.2008 р., відповідно до умов якого ТОВ “Техпромсервіс” передало, а ПП “Техпромсервіс” прийняло у строкове платне користування нежитлові приміщення на 1-3 поверхах торгівельного центру по АДРЕСА_3, загальною площею 997,42 кв. м. згідно з додатком № 1 до договору (арк. спр. 23, том справи 1), що є невід'ємною частиною даного договору. Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що орендна плата за орендовані приміщення становить 20000 грн. на рік, сплата орендних платежів здійснюється щоквартально протягом першого місяця кварталу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Між тим, як свідчать матеріалами справи, та не доведено протилежного відповідачем, за період з вересня 2009 року по березень 2011 року орендарем не сплачувалася орендна плата та плата за комунально-експлуатаційні послуги (витрати).
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2. договору оренди № 17 від 01.10.2008 р. у випадку несвоєчасної оплати нараховується пеня в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За розрахунком позивача розмір пені, нарахованої на суму основного боргу з орендної плати становить 880,12грн., а розмір пені, нарахованої на суму основного боргу з відшкодування комунально-експлуатаційних послуг (витрат) становить 804,43грн. Разом з тим, з урахуванням розміру орендної плати (750грн.00коп. на місяць) та розміру основного боргу з орендної плати (14250,00грн.), розмір пені, нарахованої на суму основного боргу з орендної плати, за розрахунком суду, доданим до справи, становить 858,85грн.
Також у позовній заяві ПП “Техпромсервіс” просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних становить, відповідно, 1382,80грн. та 460,26грн. (нарахованих на основний борг з орендної плати), а також 1437,57грн. та 380,90грн. (нарахованих на суму основного боргу з відшкодування комунально-експлуатаційних послуг (витрат)). Разом з тим, з урахуванням розміру орендної плати (750грн.00коп. на місяць) та розміру основного боргу з орендної плати (14250,00грн.), розмір сум інфляційних та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу з орендної плати, за розрахунком суду, доданим до справи, становить, відповідно, 1235,21грн. та 340,38грн.
Крім того, ПП “Техпромсервіс” просить господарський суд розірвати договір оренди від 01.10.2008 р., укладений між ПП “Техпромсервіс” та ФОП ОСОБА_1.
Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір також може бути розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною, суттєвим є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок заподіяної цим шкоди інша сторона в значній мірі втрачає те, на що розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2011 р. ПП “Техпромсервіс” направило ФО-П ОСОБА_1 пропозицію про розірвання договору оренди, яку відповідач отримав 28.02.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18, том спраи 1), але залишив без відповіді та реагування.
Несплата орендної плати є порушенням виконання орендарем своїх договірних умов і орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, тому суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 01.10.2008 року.
Згідно з приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про виселення відповідача із орендованого приміщення, обґрунтовуючи це тим, що в добровільному порядку відповідач після отримання повідомлення про розірвання договору оренди та сплату боргу, залишив вищевказане повідомлення без відповіді та реагування; майно не повернув, хоча позивач в листі від 24.02.2011р. просив повернути орендоване майно за актами приймання-передачі.
Відповідно до вимог ст.. 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.
Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.
Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
За результатами перегляду судового рішення приймаються:
1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;
2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;
3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Стаття 114 в редакції Закону N 2539-III ( 2539-14) від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010}
За вказаних обставин заява відповідача про перегляд рішення по справі за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню, а рішення по справі від 21.04.11 р. підлягає зміні, позов підлягає задоволенню в частині, щодо стягнення 14250,00грн. основного боргу з орендної плати, 1235,21грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 340,38грн. з урахуванням 3% річних, 858,85грн. пені, 15858,10грн. основного боргу з відшкодування комунально-експлуатаційних витрат, 1437,57грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 380,90грн. з урахуванням 3% річних, 804,43грн. пені, розірвання договору оренди нежилого приміщення № 17 від 01.10.2008 р. та виселення відповідача з орендованого нею у Приватного підприємства "Техпромсервіс" нежитлового приміщення площею 47 кв. м. на другому поверсі торговельного центру за адресою АДРЕСА_3.
Не підлягає задоволенню позов в частині, щодо стягнення 7950,00грн. основного боргу з орендної плати та нарахованих на зазначену суму: 147,59грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції; 119,88грн. з урахуванням 3% річних; 21,27грн. пені.
Судом враховано, що відповідачем при зверненні із заявою про перегляд рішення по справі за нововиявленими обставинами не пропущений встановлений частиною 1 ст.. 113 ГПК України місячний строк, оскільки про набрання рішенням господарського суду Херсонської області від 18.11.11 р. по справі № 5024/1324/2011 законної сили відповідачу стало відомо 13.02.2012 р. при отриманні постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.12 р. у тій же справі (згідно з текстом останньої, представник відповідача у судовому засіданні 24.01.12 р. не був присутнім).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (518,74 : 43374,18 х 35165,44 = 420,57 + 85,00 = 505,57; 236 : 43374,18 х 35165,44 = 191,34).
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85, 114 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву відповідача про перегляд рішення по сраві від 21.04.11 р. за нововиявленими обставинами задовольнити частково.
2. Рішення по справі № 5024/581/2011 від 21.04.11 р. змінити, виклавши його у наступній редакції.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 73000, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Техпромсервіс" (ідентифікаційний код -22759659, адреса -73000, місто Херсон, вул. Українська, 36) 14250,00грн. основного боргу з орендної плати, 1235,21грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 340,38грн. з урахуванням 3% річних, 858,85грн. пені, 15858,10грн. основного боргу з відшкодування комунально-експлуатаційних витрат, 1437,57грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 380,90грн. з урахуванням 3% річних, 804,43грн. пені, 505,57грн. витрат по сплаті державного мита та 191,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Розірвати договір оренди нежилого приміщення № 17 від 01.10.2008 р., укладений між приватним підприємством "Техпромсервіс" (м. Херсон, вул. Українська, 36, ідентифікаційний код 22759659) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на оренду нежилого приміщення площею 47 кв. м. на другому поверсі торговельного центру за адресою АДРЕСА_3.
6. Виселити приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого нею у Приватного підприємства "Техпромсервіс" (м. Херсон, вул. Українська, 36, ідентифікаційний код 22759659) нежитлового приміщення площею 47 кв.м. на другому поверсі торговельного центру за адресою АДРЕСА_3.
7. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "10" квітня 2012 р.