Справа № 2-911/2011
17.02.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, -
встановив:
Сімферопольська міська рада в особі Сімферопольського міського голови ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої ділянки, орієнтованою площею 0,052 га, розташованої в районі загальноосвітньої школи №42 по АДРЕСА_1, під будівництво житлового будинку та господарчих споруд, шляхом зносу самочинних будівель та відшкодування збитків у розмірі 4200,44 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без правових підстав займає земельну ділянку, що підтверджується матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства Держземінспекції. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, додатково зазначив, що відповідачем було оплачено штраф, тобто визнано факт самовільного зайняття земельної ділянки.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, оскільки Сімферопольська міська рада не підтвердила наявність у неї права вимоги звернення до суду з позовом. Матеріали перевірки Держземінспекції не є допустимими доказами, оскільки КУпАП не передбачає право інспекції складати протоколи. Тільки на підставі документів ДАБК Сімферопольська міська рада може звернутись до суду. Позовні вимоги щодо звільнення земельної ділянки орієнтованою площею носить характер припущення. Розмір розрахованої суми шкоди носить також характер припущення.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясував наступні обставини по справі.
Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки виконання вимог земельного законодавства спеціалістами Держземінспекції АР Крим 27.05.2010 року було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,052 га, розташованої в районі загальноосвітньої школи №42 по АДРЕСА_1, під будівництво житлового будинку та господарчих споруд, про що свідчить Акт №240 від 27.05.2010р. (а.с. 5)
Зі змісту Акту обстеження земельної ділянки від 27.05.2010 року убачається, що будь-які документи на право власності або користування зазначеною земельною ділянкою за ОСОБА_1 не оформлені (а.с.14-15).
У зв'язку з цим у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2010 року № 001048 за ст. 53-1 КУпАП та була прийнята постанова від 31.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 8-11).
З метою усунення порушень земельного законодавства ОСОБА_1 було видано припис №001069 від 31.05.2010 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства (а.с. 12-13).
На сьогодні зазначений припис відповідачем не виконано, порушення не усунуті, самовільно зайнята земельна ділянка не звільнена.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення № 001048 від 28.05.2010 року. Ні протокол про адміністративне правопорушення, ані постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, якою була встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, у встановленому законом порядку відповідач не оскаржив, сплатив штраф.
Таким чином ОСОБА_1 без отримання встановленого законодавством дозволу на будівництво, розпочав будівництво будівлі, незаконно зайнявши при цьому земельну ділянку орієнтованою площею 0,0052 га в районі загальноосвітньої школи №42 по АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим.
Щодо доводів відповідача про те, що площа зазначена у орієнтованому розмірі, то суд вважає, що земельна ділянка, яка самовільно зайнята, визначена на план-схемі, який доданий до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.05.2010 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З огляду на викладене, судовим розглядом встановлено, що відповідач самовільно збудував на земельній ділянці, споруди (житловий будинок з господарчими спорудами), які повинні бути знесені з земельної ділянки за його рахунок.
Щодо позовних вимог про стягнення на користь Сімферопольської міської ради збитків, спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 4200,44 грн., то суд виходить з наступного.
Позивач на підтвердження зазначених вимог посилається на розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України N 963, 25.07.2007р.
Зі змісту цього розрахунку при нарахуванні розміру шкоди береться до уваги площа самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічний дохід від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнт функціонального використання земель та індексації нормативно-грошової оцінки земель.
Сімферопольською міською радою не надано доказів, що спірна земельна ділянка до її самовільного зайняття використовувалась ОСОБА_1 за цільовим призначенням. Крім того, у встановленому порядку позивачем також не доведено, що внаслідок вказаних дій відповідача була заподіяна шкода, оскільки перелічені вище докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідних даних не містять.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення шкоди є необгрунованими та задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 12, 125, 152, 212 Земельного Кодексу України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель», Постанови Кабінету Міністрів України N 963 від 25.07.2007р. «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Сімферопольської міської Ради - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 0,052 га., що розташована у районі загальноосвітньої школи №42 по АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим та зазначена у плані - схемі земельної ділянки, доданій до Акту Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №240 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.05.2010 року, шляхом зносу самовільно збудованої будівлі за рахунок ОСОБА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Сімферопольської міської ради - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сімферопольської міської Ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя