33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"10" квітня 2012 р. Справа № 5019/312/12
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн”
про стягнення в сумі 2 555 грн. 16 коп..
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 03.01.2012р.).
Від відповідача: не з'явився.
Від прокуратури: Дьомкін Н.В. (посвідчення № 43 від 18.07.2011р.).
Суть спору: Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі позивача - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн” про стягнення на користь держави в особі позивача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2 555 грн. 16 коп..
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні від 10.04.2012р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 10.04.2012р. не з'явився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду повернувся конверти, в яких відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Вінницька, буд. 79, було направлено ухвали від 29.02.2012р., 13.03.2012р. та 28.03.2012р. з довідкою відділення підприємства зв'язку: “За терміном зберігання”. З поданого позивачем довідки Головного управління статистики у Рівненській області вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн”: м. Рівне, вул. Вінницька, буд. 79. Вищезазначені обставини свідчать про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” - відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн”.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
1 січня 2006 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Рівне (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скайлайн” (споживач) було укладено договір № 28 на постачання та користування електричною енергією (надалі - Договір; а.с. 7-10), відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає споживачу договірний обсяг електроенергії (пункти 2.1. та 5.4.1. Договору), а споживач приймає через приєднану мережу всю відпущену електроенергію і вчасно проводить розрахунки (оплату) за її споживання протягом усього терміну дії Договору відповідно до умов визначених Договором (пункт 2.2. Договору).
У відповідності до пункту 5.5.1. Договору споживач зобов'язався в терміни, встановлені Договором, сплачувати вартість фактично обсягу, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до Договору.
Пунктами 6.1. та 6.2. Договору передбачено, що оплата за спожиту електроенергію проводиться виходячи з розміру фактичного обсягу вимірювального в кіловат годинах помноженого на затверджений тариф, що діє на момент розрахункового періоду, в який фактично була допущена електрична енергія. Споживач зобов'язується проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями до 25 числа 100% заявленого обсягу на місяць чи фактично спожитого.
На виконання умов Договору позивач протягом грудня 2011 року по лютий 2012 року постачав відповідачу договірний обсяг електроенергії, однак відповідач в порушенням умов Договору не розрахувався з позивачем за поставлену електроенергію і станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 2 555 грн. 16 коп..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За умовами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 555 грн. 16 коп. заборгованості за спожиту електроенергію стверджуються Договором, та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629, 714 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України.
Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 2 555 грн. 16 коп.. Судові витрати відповідно до частин 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн” (33000, м. Рівне, вул. Вінницька, буд. 79, код ЄДРПОУ 22572553) на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Чернишова, буд. 8, код ЄДРПОУ 22585490) -2 555 грн. 16 коп. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн” (33000, м. Рівне, вул. Вінницька, буд. 79, код ЄДРПОУ 22572553) в доход спеціального фонду Державного бюджету України -1 609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горплюк А.М.
Рішення підписане суддею “11” квітня 2012р..