36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.04.2012 Справа № 18/229/12
По позову Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів “МИРГОРОДКУРОРТ”, 37600, м. Миргород, вул. Гоголя, 112
До відповідача Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства “Миргордводоканал”, 37600, м. Миргород, вул. Шишацька, 82
Про зобов'язання відповідача укласти договір №60 від 13 жовтня 2011 року про надання послуг з перекачки стічних вод, і тим самим змінити існуючі договірні відносини, врегульовані договором від 3 січня 2007 року на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача -Омельницький С.Ю. (див. протокол)
від відповідача -Яковенко Н.В. (див. протокол)
Рішення прийняте після перерви, об'явленої в судовому засіданні 28 лютого та 15 березня 2012 року в порядку ст. 77 ГПК України в реагування на клопотання сторін щодо перенесення слухання та надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в протоколах судових засідань.
10.04.2012р. в судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи.
Суть спору: Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів “МИРГОРОДКУРОРТ”, м. Миргород про зобов'язання обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства “Миргордводоканал” укласти договір №60 від 13 жовтня 2011 року про надання послуг з перекачки стічних вод, і тим самим змінити існуючі договірні відносини, врегульовані договором від 3 січня 2007 року на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що:
(1) 3 січня 2007 року між філією закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Миргородкурорт»- Багатогалузеве підприємство комунального господарства, яка здійснювала діяльність від імені ЗАТ «Миргородкурорт»на правах відокремленого підрозділу (надавач послуг) та Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал»(одержувач послуг) було укладено Договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, за яким Надавач послуг зобов'язувався за допомогою власної каналізаційно-насосної станції забезпечувати транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, а Одержувач послуг зобов'язувався сплачувати кошти за надані послуги згідно встановлених цін в строки, передбачені договором. В цей договір вносилися зміни за Додатковою угодою №1 та №2, з огляду на збільшення витрат позивача-надавача послуг;
(2) на зустрічні вимоги Одержувача послуг - Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал»про визнання недійним Договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. ( справа №14/217) ГСПО не пристав, прийнявши рішення про відмову;
(3) пропозиція відповідача-одержувача послуг про розірвання Договору від 03.01.2007р., що письмово надійшла до позивача 30.11.2010р., від останнього позитивного реагування не мала, а тому не скориставшись положеннями ч. 4 ст. 188 ГК України судового вирішення спору щодо розірвання угоди, сторони подовжили взаємовідносини за цим договором і він є чинним;
(4) зміна ж в реквізитах підприємства-позивача, а саме приведення його назви у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»стало підставою для внесення змін в умови діючого між сторонами договору від 03.01.2007р. шляхом звернення до ОКВПВКГ «Миргородвлдоканал»з проектом Договору №60 від 13.10.2011р. про надання послуг з перекачки стічних вод, істотні умови якого є тотожними до умов договору від 03.01.2007р.
Резюмуючи наведеному та тій обставині, що відповідач не відреагував на зазначений проект Договору №60, позивач констатує про своє право звернення до суду в порядку ст.. 188 ГК України стосовно внесення змін до існуючих договірних відносин шляхом переукладення договору.
Відповідач вимоги позивача відхилив як нормативно необґрунтовані за мотивами, приведеними в відзиві на позов від 28.02.2012р., вх. №2961д від 28.02.2012р., та письмових поясненнях від 10.04.2012р., вх. №4915д.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд -в с т а н о в и в:
В період 2007-2010р.р. сторони знаходилися в договірних відносинах по наданню послуг з забезпечення транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі за відповідним Договором, що датується 3 січня 2007 року.
Транспортування та перекачка стічних вод до комунальної каналізаційної мережі здійснювалася ( як зазначено в п. 2.1 зазначеного договору) відповідно до Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затв. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994р. та зареєстрованому в МЮ України 22.07.1994р. за №165/374, що діяли на момент укладання цього договору. За п. 3 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 190 від 27.06.2008 р. з 18.10. 2008 р. наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 N 65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.94 за N 165/374 втратив чинність.
Самим договором на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р., а саме п. 5.1 визначено, що термін дії договору встановлюється з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, а п. 5.5 цього договору сторони обумовили, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову від нього або перегляд.
З огляду на зазначену умову (п. 5.5 договору), за відсутності письмових попереджень одного з контрагентів в листопаді-грудні 2008 року та листопаді-грудні 2009 року, дія Договору від 03.01.2007 року була продовженою до 31 грудня 2010 року.
Листом від 26.11.2010р. за №1429, що за поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції був доставлений та вручений 01.12.2010р. філії ЗАТ ЛОЗ «Миргородкурорт»БПКГ, про що в позовній заяві підтверджує і сам позивач та представник останнього в судовому засіданні, Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал»за місяць до закінчення дії договору від 03.01.2007р. на черговий 2010 рік запропонувало розірвати договірні стосунки по транспортуванню та перекачці стічних вод до комунальної каналізаційної мережі з посиланням на положення п. 3 ст. 651 ЦК України та п. 5.5 договору від 03.01.2007р.
Пункт 3 ст. 651 ЦК України визначає, що «у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим».
За так, заявлена відповідачем-отримувачем послуг письмова відмова від продовження договірним відносин, що визначена п. 5.5 Договору від 03.01.2007р., є підставою вважати розірваним цей договір, виходячи з положень п. 3 ст. 651 ЦК України, а договірні відносини між сторонами за умовами Договору по транспортуванню та перекачці стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. є припиненими з 31.12.2010р.
Оскільки законодавець визначає можливість внесення змін лише в чинні договори, вимоги позивача внесення змін в договір, що припинив свою дію, не є правомірними.
Частина 3 статті 179 Господарського кодексу України визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 187 Господарського кодексу України судом розглядаються лише спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Запропонований позивачем до укладення проект Договору №60 про надання послуг з перекачки стічних вод від 13.10.2011р. не є обов'язковим на підставі закону для сторін, а також його укладення не передбачено угодою сторін та не передбачено попереднім договором, тому примусове укладення його за рішенням суду не допускається, з огляду на зазначене вище.
За викладеного суд дійшов висновку, що підстави для задоволення вимог відсутні.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
СУДДЯ Г.І.БУНЯКІНА
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.04.2012р.