36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.03.2012 р. Справа №18/49/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1
до Кременчуцької міської ради, адреса: пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Управління Держкомзему у м. Кременчук, адреса: пр.60-років Жовтня,80, м. Кременчук, 39600
2.Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, адреса: пл.Перемоги,2, м. Кременчук, 39600
про скасування рішення міської ради
Суддя Солодюк О.В.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: ОСОБА_2, дов. в протоколі
від третіх осіб: 1. не з"явився, 2. не з"явився
Суть спору : Розглядається позовна заява про скасування рішення Кременчуцької міської ради від 29.11.11р. "Про скасування деяких підпунктів рішень міської ради".
До початку судового засідання від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви з додатковими документами (вх. №4271д від 26.03.12р.) та заперечення на заяву з додатковими документами (вх. № 4270д від 26.03.12р.) для залучення до матеріалів справи.
Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю з"явитися в судове засідання та забезпечити явку повноважного представника в судове засідання (вх. №4274д від 26.03.12р.).
Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечує.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд відхилив, оскільки відповідно до частин 1, 2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.
Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представника позивача, відповідача, або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суд вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи.
Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу вирішується судом.
Таким чином, якщо суд вважає, що є можливість всебічного розгляду справи, і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права, передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.
Відповідно до ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження, яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, установи, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Інститут представництва не обмежений визначеним колом осіб, а тому позивач міг надіслати до суду для представництва своїх інтересів іншого представника. Судом враховано також, що строк вирішення спору закінчився.
Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись на те, що на підставі рішення міської ради від 29.03.2011р. був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту, невід"ємною частиною якого є схема прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми.
Відповідно до даної схеми, розмір малої архітектурної форми повинен бути 2,0 х 6,0 тобто 12 кв.м.
Відповідно до акту обстеження від 04.10.2011р. ФОП ОСОБА_1 встановила стаціонарну малу архітектурну форму розміром 3,0 х 6,0, що на 6 кв.м. більше ніж їй було дозволено, що є порушенням умов договору та самовільним розміщенням такого МАФ.
Позивачем зазначається, що при проведенні перевірки та складанні акту обстеження Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради були допущені порушення її прав. Але доказів оскарження дій даного управління до суду надано не було.
Відповідач також зазначає, що з посилань позивача вбачається, що якщо мала архітектурна форма виконана з сучасних матеріалів, то невідповідність погодженого Управлінням містобудування та архітектури розміру, не має значення. Але ж встановлення кіоску непогодженого розміру є порушенням та невиконання умов договору про встановлення особистого строкового сервітуту.
СПД ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає статті Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, які взагалі не стосуються оскаржуваного рішення.
Відповідач стверджує, що позивачем умисно не зазначено, що відповідно до п.5.4 договору розірвання договору про встановлення особистого строкового сервітуту в одностороньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання однією із сторін зобов'язань, вказаних в пунктах 4.2 та 4.4 цього договору.
При підписанні договору позивач погодилася з його умовами.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7 -рп/2009 орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа 1 пояснення на позов не надала, в судове засідання не з"явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена листом від 21.03.12р.
Третя особа 2 в судове засідання не з"явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена (розписка та лист від 21.03.12р. в мат. справи).
07.02.12р. від відповідача надійшло клопотання вх. № 1763д про припинення провадження у справі.
Ухвалою від 20.02.12р. клопотання позивача про припинення провадження у справі суд відхилив.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.03.12р. вжито заходи до забезпечення позову.
Строк вирішення спору продовжено згідно ч.3 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 20.03.12р. оголошена перерва до 27.03.12р. до 10-00 год.
В судовому засіданні 27.03.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення та ухвалу про скасування забезпечення позову.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
28.12.10р. на другій сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання прийнято рішення "Про попереднє погодження місця розташування стаціонарних малих архітектурних форм та пересувних малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності в м. Кременчуці", яким попередньо погоджено місця розташування об"єктів, а саме: п.п.1.35. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (заява №11-22/4-4804) стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, загальною площею 21 кв.м., строком на п"ять років.
12.01.11р. Управлінням містобудування та архітектури надані позивачу вимоги щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми з додатком: схема прив"язки стаціонарної малої архітектурної форми М 1:50 (2 екземпляри).
28.02.11р. між ВАТ "Полтаваобленерго" (підрядник) та позивачем (замовник) був укладений договір про надання технічних умов електропостачання № 501, відповідно до якого підрядник за клопотанням замовника зобов"язувався надати останньому технічні умови електропостачання об"єкта замовника (далі - ТУ), а замовник зобов"язувався прийняти ТУ та оплатити виконану роботу (п.1.1 договору). Відповідно до п.2 договору назва об"єкта замовника: торговельний павільйон для реалізації продовольчих товарів АДРЕСА_1 з розрахунковим навантаженням 5,0 кВт. Цей договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою ВАТ "Полтаваобленерго", який діяв до 24.04.11р.
11.03.11р. ВАТ "Полтаваобленерго" направлено позивачу за № 04-66-05-47/2544 технічні умови електропостачання електроустановок торгівельного павільйону для реалізації продовольчих товарів, яких строк дії два роки.
Відповідно до витягу з рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області V сесії міської ради VI скликання від 29.03.11р. "Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці" надано дозвіл на розміщення малих архітектурних форм: п.п.1.8. Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, загальною площею 21 кв.м., строком на п"ять років.
Встановлено плату за договором особистого строкового сервітуту в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.
06.05.11р. між Кременчуцькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 23.05.11р. за № 531040004000173.
Вищезазначеним договором відповідач надав позивачу, а відповідач прийняв об"єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку площею 21 кв.м. по АДРЕСА_1 в строкове платне користування для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається, зокрема на те, що ним було виконано всі вимоги щодо оформлення земельної ділянки, встановлені відповідачем, тому вищевказані рішення вважає такими, що були виконані в повному обсязі.
04.10.11р. Управлінням містобудування та архітектури складений акт обстеження земельної ділянки, яка надавалась ФОП ОСОБА_1 для розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів по АДРЕСА_1, яким було встановлено, що розмір павільйону складає 3,0х6,0 м., загальна площа споруди 18 кв.м. Відповідно до схеми прив"язки розміри павільйону становлять 2,0х6,0 м. Акт складено в двох примірниках.
29.11.11.р. рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області (XIII сесія VI скликання) "Про скасування деяких підпунктів рішень міської ради" скасовано п.п.1.35 рішення міської ради від 28.12.10р. "Про попереднє погодження місця розташування стаціонарних малих архітектурних форм та пересувних малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності в м. Кременчуці", п.п.1.8 рішення міської ради від 29.03.11р. "Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці" в зв"язку з невідповідністю розмірів споруди запланованим розмірам у схемі прив"язки.
Цим рішенням розірвано договір про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 23.05.11р. за № 531040004000173, на підставі п.5.4., в зв"язку з невиконанням зобов"язань, вказаних в п.4.4 даного договору, а саме: не дотриманий п.1 вимог щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми №48-3151/33 від 12.01.11р., так як розміри споруди не відповідають запланованим розмірам у схемі прив"язки.
Вирішено внести зміни до земельно-кадастрової документації згідно з чинним законодавством (п. 2 рішення).
Зобов"язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в місячний термін з дня прийняття цього рішення демонтувати торговельний павільйон за вищевказаною адресою та звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів, привести благоустрій земельної ділянки до попереднього стану (п.3 рішення).
Позивач зазначає, що ні акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено невідповідність між дозвільними документами та існуючим розміщенням тимчасової споруди, ні припис про усунення невідповідності між дозвільними документами йому не направлялися.
Крім того, позивач в позові зазначає, що обстеження земельної ділянки проводилося за його відсутністю, про його проведення його не повідомляли, жодних пояснень у нього не брали.
Відповідач прийняв спірне рішення з подальшим розірванням договору особистого строкового сервітуту, з посиланням на п.5.4, у зв'язку з невиконанням зобов'язань, вказаних в п.4.4. даного Договору, а саме: недотриманий п.1 вимог щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми, так як розміри споруди не відповідають запланованим розмірам у схемі прив'язки. Однак, в п.4.4 Договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 06.05.2011 р. вказано, що набувач зобов'язаний дотримуватися вимог щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми, наданих управлінням містобудування та архітектури.
Відповідно до чинного законодавства, як зазначено в позові, інженерне забезпечення об'єкта - це комплекс умов та вимог до об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов.
Позивач вказує, що розрахункові інженерні параметри об'єкта архітектури стосувалися лише енергопостачання.
Позивачем було отримано технічні умови електропостачання електроустановок торгівельного павільйону для реалізації продовольчих товарів по пр.50-річчя Жовтня, в районі будинку №39 за № 04-66-05-47/2544, видані Відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго», на підставі яких в подальшому було виготовлено проект на постачання електроенергії та підписано договір з вказаним підприємством.
Тому, самостійно Управління містобудування та архітектури ніяким чином не могло встановити, чи були допущені порушення інженерного забезпечення з боку позивача під час експлуатації об'єкту.
Що стосується естетичного вигляду об'єкту, як зазначено в позові, стаціонарна мала архітектурна форма виконана без влаштування фундаменту, для опорядження фасадів МАФ були використані сучасні оздоблювальні матеріали, на вказаній земельній ділянці виконано благоустрій та підтримується задовільний санітарний стан. Нарікань від контролюючих служб та мешканців міста ні до позивача, ні до відділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради не надходило. Тому, посилання відповідача на порушення позивачем вимог естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми, наданих Управлінням містобудування та архітектури, позивач вважає недоречними.
Згідно п.1.2. договору об'єктом особистого строкового сервітуту є земельна ділянка по проспекту 50 річчя Жовтня, в районі будинку № 39, площею 21 кв.м. згідно схеми прив'язки. У схемі прив'язки (додаток до договору) зазначено місце розташування земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут, та її площа - 21 кв.м. Позивач стверджує, що тимчасова споруда встановлена у межах цієї земельної ділянки, додаткова площа ним не використовується. |
Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Частиною 1 статті 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (ст. 404 ЦК України).
Земельний кодекс України (ст.100) та Цивільний кодекс України (ст.402) передбачають умови встановлення сервітуту: це може бути договір, закон, заповіт або рішення суду.
Як зазначає позивач, в цьому випадку, сервітут був встановлений на підставі рішення міської ради, шляхом підписання відповідного договору.
Стаття 102 Земельного кодексу України та стаття 406 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік підстав припинення дії земельних сервітутів, а саме: поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; рішення суду про скасування земельного сервітуту; закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Позивач в позові зазначив, що договір земельного сервітуту є господарським договором, зміст якого становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ст. 180 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
Зокрема ч. 2 цієї статті кодексу передбачено, що господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В позові зазначено, що підстави для зміни або розірвання договору встановлено ст. 651 ЦК України, частинами 1 і 2 якої передбачено:
«1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».
Відповідачем не зазначено, якої шкоди йому нанесено та чого він позбавився внаслідок невиконання умов договору, а саме збільшенням розміру споруди.
Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно із п.5.1. зміна умов договору або його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою сторін та за рішенням Кременчуцької міської ради шляхом укладання додаткової угоди до цього договору, яка підлягає державній реєстрації. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору чи його дострокового розірвання спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до пункту 5.3. Договору особистого строкового сервітуту, укладеного між Позивачем та Відповідачем 06 травня 2011 року № 531040004000173, дія Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором. Таким чином, як зазначено в позові, договір не може бути розірвано за рішенням міської ради, факт порушення умов користування сервітутом особою, в інтересах якої він був встановлений, повинен бути підтверджений рішенням суду.
Позивач зазначає, що відповідач документи щодо порушення умов чи припинення дії договору особистого сервітуту на адресу позивача не надсилав, як і не залучав його під час проведення перевірки та складання відповідного акту.
На підставі договору особистого строкового сервітуту у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка загальною площею 21 кв.м. При встановленні споруди, межі ділянки не змінилися.
Вищезазначена обставина змусила позивача звернутись з даним позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 06.05.11р. Кременчуцька міська рада (надавач) надала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (набувач) об"єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку в м. Кременчуці, яка знаходиться по АДРЕСА_1, площею 21 кв.м. згідно схеми прив"язки стаціонарної малої архітектурної форми (додаток до договору, який є невід"ємною частиною цього договору) в строкове платне користування для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів.
Договір про встановлення особистого строкового сервітуту укладено терміном на п"ять років (п. 2.1. договору).
Відповідно до п.4.4. договору набувач зобов"язувався дотримуватися вимог щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми, наданих Управлінням містобудування та архітектури.
Як бачається з вимог щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми від 12.01.2011 р. за № 48-3151/33, позивачу було повідомлено, що розміщення стаціонарної малої архітектурної форми необхідно виконати у відповідності зі схемою прив"язки споруди та вимогами щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення стаціонарної малої архітектурної форми. В разі виконання самовільної реконструкції об"єкта, збільшення розміру тощо споруда вважається "самовільно встановленою" та підлягає знесенню з приведенням земельної ділянки до належного стану.
Відповідно до п. 5.1 договору зміна умов договору або його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою сторін та за рішенням Кременчуцької міської ради шляхом укладання додаткової угоди до цього договору, яка підлягає державній реєстрації. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору чи його дострокового розірвання спір вирішується у судовому порядку.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що дія даного договору припиняється у разі, зокрема, невиконання зобов"язань, вказаних в п. 4.2. та п. 4.4. даного договору.
Відповідно до ч.1 п. 5.4 цього договору розірвання договору про встановлення особистого строкового сервітуту в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання однією із сторін зобов"язань, вказаних в пунктах 4.2. та 4.4. договору.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки розірвання договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 06.05.2011 р. в односторонньому порядку передбачено ч.1 п. 5.4. договору, відповідачем вищезазначений договір був розірваний рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області (XIII сесія VI скликання) "Про скасування деяких підпунктів рішень міської ради" від 29.11.11р.
Позивач не зміг пояснити, чому ним були допущені порушення умов договору, зокрема, схеми прив"язки стаціонарної малої архітектурної форми, яка відповідно до п.8.4. цього договору є його невід"ємною частиною (додаток 2), і чому, всупереч ескізному проекту, погодженому 15.02.2011 р. Управлінням містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради, позивач встановив МАФ збільшеного розміру.
Доказів приведення позивачем малої архітектурної форми в належний стан, відповідно до умов договору не надано.
Посилання позивача про належне виконання ним умов договору щодо оплати строкового сервітуту до уваги судом не приймається, оскільки договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 06.05.2011 р. розірвано в односторонньому порядку з інших підстав.
Інші доводи позивача судом до уваги не приймаються, як необгрунтовані та безпідставні.
Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.11.11. «Про скасування деяких підпунктів рішень міської ради»безпідставні, оспорені відповідачем, спростовані належними доказами і задоволенню не підлягають.
Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Суддя Солодюк О.В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 2 квітня 2012 р.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.